Постанова
Іменем України
24 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 127/29254/19
провадження № 61-10693св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 .
суб`єкт оскарження - державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) Волковинська Яна Петрівна,
заінтересована особа - Міністерство оборони України
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Головчука Віталія Анатолійовича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року у складі судді Вохмінової О. С. та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., Голоти Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:
- визнати неправомірними постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, у виконавчому провадженні № 69313020 від 30 червня 2022 року з примусового виконання виконавчого листа у справі № 127/29254/19, виданого 17 лютого 2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області;
- зобов`язати державного виконавця усунути порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України та пунктів 1, 3, 5 частини 4 статті 4, частини 1 статті 10, пункту 1 частини 2 статті 18, частини 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом повернення Міністерству оборони України зазначеного виконавчого листа.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби (далі ДВС) у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Волковинської Я. П. від 30 червня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69313030 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 17 лютого 2022 року у справі № 127/29254/19 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Міністерства оборони України 7/50 часток об`єкта нерухомого майна, загальною площею 184,4 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 .
Постановою про стягнення виконавчого збору від 30 червня 2022 року у вищевказаному виконавчому провадженні з нього стягнуто виконавчий збір у розмірі 13 000,00 грн.
Постановою про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 30 червня 2022 року визначено загальну суму мінімальних витрат для нього у розмірі 170 грн. Вказані постанови він отримав 09 липня 2022 року.
Вважає, що державним виконавцем порушені норми статей 4, 10 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки цим Законом не передбачено такого способу та порядку заходів примусового виконання рішень, як витребування з незаконного володіння майна у власність іншої особи. Такі судові рішення виконуються боржником або іншим органом з моменту набрання ними чинності і не містять переліку дій, які боржник зобов`язаний вчинити або утриматись від їх вчинення.
Таким чином державний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий лист на підставі пунктів 6, 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а не вживати заходів щодо його примусового виконання і приймати рішення про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Посилаючись на наведене, просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2022 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження постанов про стягнення виконавчого збору в розмірі 13 000,00 грн та визначення розміру мінімальних втрат виконавчого провадження у розмірі 170,00 грн відмовлено.
Скаргу ОСОБА_1 в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов`язання державного виконавця вчинити дії прийнято до розгляду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у діях та постановах державного виконавця Волколвинської Я. П. з відкриття виконавчого провадження порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" та прав заявника, а також про безпідставність вимог заявника про зобов`язання повернення виконавчого листа стягувачу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим. Суд зазначив, що місцевий суд, вірно застосувавши норми Закону України "Про виконавче провадження" і врахувавши правові висновки Верховного Суду, дійшов правильного висновку про відсутність неправомірності у оскаржуваних діях і рішеннях державного виконавця, а тому обґрунтовано відмовив заявнику у задоволенні скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Головчук В. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні скарги.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження" та зазначений Закон в цілому не відносить до обов`язків державного виконавця і не надає йому повноважень на внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за стягувачем.
Закон України "Про виконавче провадження" не містить способу та порядку виконання судового рішення про витребування з незаконного володіння нерухомого майна у власність іншої особи.
Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно витлумачили статтю 16 ЦК України, статті 10, 18 Закону України "Про виконавче провадження"; застосували статтю 388 ЦК України, яка не підлягала застосуванню; не застосували статтю 19 Конституції України, пункти 1, 3, 5, 8 частини першої статті 2, пункт 5 частини першої, пункти 6, 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Доводи інших учасників справи
Державний виконавець Волковинська Я. П., представник Міністерства оборони України подали відзиви, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Вінницького міського суду Вінницької області справу № 127/29254/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) Волковинської Яни Петрівни про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 69313020 та зобов`язання державного виконавця вчинити дії, заінтересована особа - Міністерство оборони України.
Обставини справи
Суди встановили, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року та постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 127/29254/19, задоволено позов Міністерства оборони України про витребування майна з чужого незаконного володіння. Зокрема, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Міністерства оборони України 7/50 частини об`єкта нерухомого майна, загальною площею 184,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1,
На виконання зазначеного судового рішення 17 лютого 2022 року Вінницький міський суд видав виконавчий лист, який стягувач в особі Міністерства оборони України разом із заявою про примусове виконання рішення суду 29 червня 2022 року пред`явив до виконання до Другого відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Постановою державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Волковинської Я. П. від 30 червня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69313030 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 17 лютого 2022 року у справі № 127/29254/19, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Міністерства оборони України 7/50 часток об`єкта нерухомого майна, загальною площею 184,4 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи вимоги скарги, заявник посилався на те, що при відкритті виконавчого провадження державний виконавець порушила норми статей 4, 10 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Законом не передбачено такого способу та порядку заходів примусового виконання рішень, як витребування з незаконного володіння майна у власність іншої особи. Вважає, що такі судові рішення виконуються боржником або іншим органом з моменту набрання ними чинності і не містять переліку дій, які боржник зобов`язаний вчинити або утриматись від їх вчинення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження ухвалм Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року є посилання заявника на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтями 129, 1291 Конституції України передбачено, що обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства.
Вказані конституційні положення знайшли свою реалізацію у ЦПК України, а також Законі України "Про судоустрій і статус суддів". Так, частиною першою статті 18 ЦПК України та частинами другою, четвертою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зокрема передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.