Постанова
Іменем України
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 243/10039/18
провадження № 61-912св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2021 року у складі судді Пронін С. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з яким вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 15 серпня 1987 року та проживала однією сім`єю. 23 лютого 2016 року їх шлюб було розірвано, однак вони не припинили шлюбних відносин і продовжували проживати однією сім`єю в будинку АДРЕСА_1 .
Позивачка вказувала, що з чоловіком вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільний бюджет, взаємні витрати та придбання, вели спільне господарство, тобто в розумінні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України складали сім`ю по день його смерті. Факт її проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю встановлений рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 16 листопада 2017 року.
З 2002 року ОСОБА_4 страждав деформуючим остеоартрозом колінних суглобів з вираженим порушенням функції переміщення, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. Проте, з кожним днем стан його здоров`я погіршувався і він не працював, доходів не мав і потребував сторонньої матеріальної допомоги.
В 2011 році ОСОБА_4 була встановлена 2 група інвалідності безстроково, він перебував у безпорадному стані і постійно потребував сторонньої допомоги. Вона постійно з 2002 року і до дня його смерті піклувалась про нього, утримувала його, надавала йому необхідну допомогу в проведенні туалету тіла, одягала та роздягала його, надавала допомогу при переміщенні. У 2012 та 2014 роках він проходив лікування австрійським медпрепаратом "Сінекром", на придбання якого у 2012 році вона витратила 4 800,00 грн, а у 2014 році - 10 200,00 грн. У 2016 році в м. Києві ОСОБА_3 була проведена хірургічна операція по заміні колінного суглобу на штучний, вартість якого становила 64 400,00 грн. Ці витрати були зроблені нею з особистих доходів. Крім того, на придбання медпрепаратів під час хірургічної операції вона витратила 11 467,00 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.
ОСОБА_4 перебував повністю на її утриманні, відповідачі в порушення статей 202, 203 Сімейного кодексу України ухилялися від виконання своїх обов`язків, ніякої участі в утриманні та лікуванні свого батька не приймали.
Відповідачі є спадкоємцями за законом першої черги на спадщину померлого ОСОБА_4, однак оскільки вони ухилялися від виконання своїх обов`язків по утриманню свого тяжкохворого батька, що був у безпорадному стані, не брали участі в його лікуванні, догляді за ним, то вважала, що вони повинні бути усунені від права на спадкування після ОСОБА_4 .
З урахуванням викладених обставин просила суд усунути відповідачів від права на спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, як спадкоємців першої черги за законом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачкою не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що померлий ОСОБА_4 не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував постійного стороннього догляду саме від ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також допомоги та піклування.
Суд зазначив, що сам по собі факт того, що ОСОБА_4 страждав на тяжкі хронічні захворювання, не свідчить про те, що він перебував у безпорадному стані, а тому суд вважав, що відповідачі не вчиняли умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю ОСОБА_4 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18 січня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 квітня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 15 серпня 1987 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами ОСОБА_4
23 лютого 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2002 року страждав деформуючим остеоартрозом колінних суглобів, з вираженим порушенням функції переміщення, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні.
14 грудня 2011 року ОСОБА_4 була встановлена 2 група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ № 055967.
У 2012 та 2014 роках ОСОБА_4 проходив курс лікування медичним препаратом "synocrom" загальна вартість якого складала 15 000,00 грн, що підтверджується товарними чеками ФОП ОСОБА_6 № 511/12 від 04 липня 2012 року та № 179/14 від 03 лютого 2014 року.
Відповідно до консультативного висновку Київської міської клінічної лікарні № 7 від 09 грудня 2016 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з діагнозом двобічний деформуючий гонертроз ІІІ ступеня, змішанні контрактури обох колінних суглобів, виражена деформація обох нижніх кінцівок, больовий синдром рекомендовано тотальне ендопротезування обох колінних суглобів, ендопротез ZIMMER PS.
Тотальний ендопротез колінного суглобу, виробництва фірми ZIMMER у кількості 1 штуки, вартістю 64 400,00 грн було придбано ОСОБА_4, що підтверджується відповідним рахунком-фактурою № 201626102 від 16 грудня 2016 року, постачальник - ФОП ОСОБА_7 .
Крім того, на лікування ОСОБА_4 було також витрачені грошові кошти на придбання медичних препаратів, що підтверджується відповідними документами, а саме: товарний чек № 27540 на суму 1 755,75 грн, товарний чек № АА-Рз-0000663 від 19 грудня 2016 року на суму 2 049,73 грн, товарний чек № АА-Рз-0000578 від 20 грудня 2016 року на суму 4 098,63 грн, товарний чек № 27603 на суму 3 563,21 грн, а всього - на суму 11 467,32 грн.
22 травня 2017 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер в смт Билбасівка Слов`янського району Донецької області у віці 62 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2017 року було встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_4 з 15 серпня 1987 року, в тому числі з 23 лютого 2016 року по день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не склав.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.