Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 2-5870/07
провадження № 61-17925св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просив визнати за ним право власності на приміщення горища над квартирою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 згідно технічного паспорту.
Позов мотивований тим, що він є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Вказані квартири розташовані на останньому четвертому поверсі житлового будинку. З метою облаштування належних житлових умов ним було реконструйовано дані квартири та здійснено ремонтні роботи.
З урахуванням того, що будинок АДРЕСА_3 відноситься до старого житлового фонду, він змушений був за власні кошти відремонтувати горище та дах будинку.
Враховуючи, що за його кошти були проведені ремонтні роботи горища, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на дахове приміщення площею 190, 6 кв. м над квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, згідно технічного паспорту.
Суд першої інстанції виходив з того, що згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_6 та інших про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 (справа № 1- 2/2004) допоміжні приміщення (у тому числі горища) є власністю власників квартир.
Відповідачі не заперечували проти оформлення дахового приміщення за позивачем ОСОБА_1, тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, особа, яка не брала участь у справі, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, у жовтні 2018 року оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що горище є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, яке належить співвласникам квартир на праві спільної сумісної власності. Законодавством не передбачено визнання права власності на допоміжні приміщення за окремим співвласником багатоквартирного будинку.
ОСОБА_1 не надав належні та допустимі докази перебування горища і даху будинку в аварійному стані та не довів, що їх технічний стан створює загрозу належним йому на праві власності квартирам.
В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до експлуатаційної організації з питань належного утримання будинку і погодження з балансоутримувачем проведення ремонтних робіт за власний рахунок.
На час розгляду справи в суді першої інстанції та ухвалення рішення багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_3 перебував на балансі КП "ЖКС "Порто-Франківський" - комунального підприємства, створеного Одеською міською радою, яке самостійно або в особі свого єдиного уповноваженого органу - представництва по управлінню комунальною власністю, мало повноваження на управління майном комунальної власності та його обслуговування, до якого відносився і багатоквартирний житловий будинок, в якому розташоване горище, право власності на яке визнано за ОСОБА_1 .
Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником представництва по управлінню комунальною власністю.
Враховуючи наведене, немає підстав для висновку, що оскаржуваним судовим рішенням не було вирішене питання про права балансоутримувача будинку, який здійснював його обслуговування на час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року та залишити в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2007 року.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради не набув право на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки суд не вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Департамент комунальної власності Одеської міської ради оскаржує рішення, яке не стосувалося його прав та обов`язків, оскільки предметом спору є майно, яке не відносилось на час розгляду справи і не відноситься на теперішній час до майна комунальної власності.
Спірне житлове приміщення є допоміжним та його співвласниками є, зокрема, позивач і відповідачі. Воно не відноситься до нежилих приміщень та не є окремим самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.
Постанова апеляційного суду про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси порушує принцип юридичної визначеності. Встановлення процесуальних строків має на меті обмеження шляхів зловживання учасниками своїми процесуальними правами та забезпечення державою стабільності відносин, які виникають на підставі судових рішень.
В цій справі Департамент комунальної власності Одеської міської ради оскаржив рішення через 12 років після його ухвалення.
Апеляційний суд обґрунтував своє рішення недопустимими та неналежними доказами, які були подані до апеляційного суду адвокатом Піскуновою О. М. разом з клопотанням про залучення до участі в справі ОСББ "Дворянська-8" у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
У судовому засіданні це клопотання не розглядалося, питання про долучення доказів до матеріалів справи не вирішувалося.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.
12 листопада 2019 року справа № 2-5870/07 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-3887/2009.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є співвласниками у рівних частках квартири АДРЕСА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 09 квітня 1999 року.
ОСОБА_1 також є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2005 року.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що згідно з рішенням Одеської міської ради № 1360-VII від 07 грудня 2016 року "Про передачу багатоквартирних жилих будинків, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків" на баланс створеному ОСББ "Дворянська 8" переданий жилий багатоквартирний будинок на АДРЕСА_3 .
Відповідно до акту прийому-передачі від 30 червня 2017 року вищезазначений житловий будинок переданий з балансу КП "ЖКС "Порто-Франківський" на баланс ОСББ "Дворянська 8".
Апеляційний суд встановив, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції та ухвалення оскаржуваного рішення багатоквартирний жилий будинок АДРЕСА_3 перебував на балансі КП "ЖКС "Порто-Франківський" - комунального підприємства, створеного Одеською міською радою, яка самостійно або в особі свого єдиного уповноваженого органу - представництва по управлінню комунальною власністю, мала повноваження на управління майном комунальної власності та його обслуговування.
Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2007 року в апеляційному порядку оскаржив Департамент комунальної власності Одеської міської ради, вказуючи про те, що він є правонаступником представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, яке на момент ухвалення судом першої інстанції рішення здійснювало розпорядження та управління нежитловим даховим приміщенням, що розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Дворянська, 8.
Окрім того, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.