Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 203/4439/18
провадження № 61-11568св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіна Євгенія Сергіївна, ОСОБА_2,
третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", товариство), державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" (далі - КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу") Бутюгіної Є. С., Гайдук Д. Г., треті особи: Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 червня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум", банк) було укладено кредитний договір № 0189/07/03-Z, відповідно до умов якого банк надав їй кредит у сумі 30 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування грошима у розмірі 13 % річних зі строком погашення - до 26 червня 2017 року.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позичальником та АКБ "Форум" було укладено договір іпотеки № 07-422/07 від 27 червня 2007 року.
Предметом іпотеки стала належна позивачці на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
У подальшому, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 0189/07/03-Z від 27 червня 2007 року,банк звернувся до суду з позовом до неї про стягнення з заборгованості.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року позов АКБ "Форум" було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ "Форум" заборгованість за укладеним кредитним договором у розмірі 8 998,39 доларів США за кредитом, 1 012,17 доларів США заборгованості за відсотками, 9 156,33 грн пені та 5 000 грн штрафу.
20 червня 2014 року банк було віднесено до категорії неплатоспроможних, введено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру ліквідації. Активи банку та права вимоги за зобов`язаннями були реалізовані на ФГФВО на відкритих аукціонах у межах програми ліквідації.
22 травня 2018 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" через аукціон набуло право вимоги за кредитним договором № 0189/07/03-Zвід 27 червня 2007 року.
Набувши статусу нового кредитора, 05 липня 2018 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулося до державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіної Є. С. та на підставі приписів договору іпотеки у позасудовому порядку набуло право власності на предмет іпотеки, після чого позивачку, її сина та малолітнього онука було знято з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.
Позивачка зазначала, що була вимушена орендувати житло.
Спірну квартиру в подальшому було кілька разів відчужено.
Станом на день звернення з позовом до суду останнім власником квартири є ОСОБА_2, яка набула право власності на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2018 року.
Вважала, що державний реєстратор КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіна Є. С. не мала права вчиняти відповідні реєстраційні дії з реєстрації за ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" права власності на спірну квартиру, оскільки це, зокрема, суперечило Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Крім того, при реєстрації права власності було порушено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений договором іпотеки.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за новим іпотекодержателем;
- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп";
- витребувати майно з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ;
- у солідарному порядку стягнути з ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіної Є. С. збитки, пов`язані з проживанням позивачки в орендованій квартирі, в сумі 105 000 грн;
- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради поновити реєстрацію позивачки, її сина та онука у квартирі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2019 рокупозов задоволеночастково.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяних збитків у сумі 105 000 грн, компенсацію судових витрат у сумі 521,47 грн, разом - 105 521,47 грн.
Стягнуто з державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіної Є. С. на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у сумі 521,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у сумі 521,47 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2019 року виправлено описку в рішенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2019 року.
Викладено абзац третій резолютивної частини у такій редакції: "Стягнути з ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіної Є. С. на користь ОСОБА_1 у солідарному порядку компенсацію заподіяних збитків в сумі 105 000 грн".
Доповнено резолютивну частину новим абзацом такого змісту: "Стягнути з ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат в сумі 521,47 грн".
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", усупереч умовам іпотечного договору не звернувся до нотаріуса із заявою про видачу виконавчого напису, а одразу використав механізм, передбачений статтею 37 Закону України "Про іпотеку", що свідчить про порушення товариством, як іпотекодержателем, своїх зобов`язань за іпотечним договором № 07-422/07 від 27 червня 2007 року, а отже і про порушення порядку набуття права власності на спірну квартиру.
Разом із цим суд дійшов висновку, що спірна квартира, яка має загальну площу 43,8 кв.м і використовується позивачкою та її родиною (зокрема, малолітнім онуком) як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута (шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно) на підставі дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який увів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження, у тому числі шляхом реєстрації права власності за ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", як забезпечення виконання позивачкою умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті.
У зв`язку із цим у державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіної Є. С. були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
Таким чином, державна реєстрація права власності за ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на спірну квартиру відбулась з порушенням встановленого іпотечним договором від 27 червня 2007 року порядку та вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Указане свідчить про те, що товариство не набуло права власності на спірне нерухоме майно у спосіб та порядку, визначені законом.
З огляду на те, що спірний об`єкт нерухомості вибув з володіння власника поза його волею, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування спірної квартири з незаконного володіння ОСОБА_2 на підставі статті 388 ЦК України.
Суд першої інстанції також дійшов висновку про, що саме винні протиправні дії ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіної Є. С. потягли за собою необхідність позивачки орендувати інше житло, тому витрати в сумі 105 000 грн, які позивачка вимушено понесла за оренду квартири, підлягають стягненню у солідарному порядку з указаних відповідачів на її користь.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права, скасування державної реєстрації права, місцевий суд виходив з того, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.
Вирішуючи спір у частині зобов`язання третьої особи поновити позивачку та членів її сім`ї на реєстраційному обліку у спірній квартирі, суд зазначив, що державні функції з реєстрації фізичних осіб за місцем їх проживання (перебування) делеговано органам місцевого самоврядування, зокрема Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Однак, вказана юридична особа у якості відповідача позивачкою зазначена не була, тому підстави для задоволення цих вимог відсутні.
Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та ОСОБА_2 звернулись до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року апеляційні скарги ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та ОСОБА_2 задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування з незаконного володіння спірного нерухомого майна, апеляційний суд виходив з того, що позивачка, укладаючи договір іпотеки, добровільно надала згоду про набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, а отже спірна квартира вибула з її власності виключно за її власним вибором та за наявності її безумовної згоди. Спірне нерухоме майно вибуло з володіння ОСОБА_1 з її волі, внаслідок порушення зобов`язань за кредитним договором, а наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що, задовольняючи позовні вимоги щодо витребування майна від добросовісного набувача судом першої інстанції не було дотримано справедливого балансу в питаннях позбавлення майна, що призвело до позбавлення відповідача ОСОБА_2 та її родини єдиного житла.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права, скасування державної реєстрації права, апеляційний суд виходив з того, що, звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Разом із цим зазначив, що належним способом захисту права або інтересу позивачки у такому разі є скасування запису про проведену державну реєстрацію права, відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Також апеляційний суд вказав, що висновки суду першої інстанції про солідарне стягнення з ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіної Є. С. на користь ОСОБА_1 компенсації заподіяних збитків в сумі 105 000 грн, які позивачка понесла у зв`язку із наймом житла за договором оренди житлового приміщення, є помилковими, оскільки нею не надано доказів реєстрації договору оренди (найму) житлового приміщення у встановленому законом порядку.
Узагальнені доводи касаційної скарги
04 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
21 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідачка просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судове рішення апеляційної інстанції - без змін.
24 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду від ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судове рішення апеляційної інстанції - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи.
07 грудня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 203/4439/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20).
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 203/4439/18.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 27 червня 2007 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0189/07/03-Z, за умовами якого банк надав позивачці грошові кошти в сумі 30 000 доларів США строком до 26 червня 2017 року, зі сплатою процентів в розмірі 13,0 % на рік.
З метою забезпечення виконання позичальником умов вказаного кредитного договору між АКБ "Форум" та ОСОБА_1 27 червня 2007 року було укладено іпотечний договір № 07-422/07, предметом якого стала належна позивачці квартира АДРЕСА_1 . Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В. М. і зареєстрований у реєстрі за № 2317.
Пунктом 6.1 розділу 6 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
За змістом пункту 6.3 розділу 6 іпотечного договору сторони дійшли згоди, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом вчинення виконавчого напису на предмет іпотеки. У випадку неможливості реалізувати предмет іпотеки по виконавчому напису та/або у випадку, якщо аукціон (публічні торги) оголошено такими, що не відбулися, сторони домовилися здійснити такі дії: передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та направлення вирученої суми на погашення заборгованості за основним зобов`язанням.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум", який є правонаступником АКБ "Форум" заборгованості за кредитним договором № 0189/07/03-Z від 27 червня 2007 року, а саме 8 998,39 доларів США - борг за кредитом; 1 012,17 доларів США - заборгованості за відсотками; 9 156,33 грн - пені; 5 000 грн - штрафу.
На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист та пред`явлено для виконання до Кіровського відділу ДВС та відкрито виконавче провадження ВП № 50178399. Однак, постановою державного виконавця Центрального (Кіровського) відділу ДВС м. Дніпро від 26 грудня 2017 року виконавчий лист було повернуто стягувачу, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Рішення суду на даний час не виконане.
31 травня 2018 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, за яким товариство набуло права іпотекодержателя за іпотечним договором від 27 червня 2007 року № 07-422/07.
05 червня 2018 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулося до ОСОБА_1 з повідомленням про відступлення права вимоги за кредитним договором та вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором від 27 червня 2007 року № 0189/07/03-Z, яким попередило про свій намір реалізувати право іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки, зокрема, у способи, передбачені статтями 36-38 Закону України "Про іпотеку".
05 липня 2018 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулося до КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку".
06 липня 2018 року державний реєстратор КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Бутюгіна Є. С. ухвалила рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41946112 про державну реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на спірну квартиру.
11 липня 2018 року відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за заявою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" зняв з реєстраційного обліку за адресою спірної квартири позивачку, її сина - ОСОБА_3 та онука - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17 липня 2018 року спірну квартиру за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу придбав ОСОБА_5
09 листопада 2018 року спірну квартиру за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу придбала ОСОБА_2
16 червня 2018 року між ОСОБА_6 (як орендодавцем) та ОСОБА_1 (як орендарем) укладено Договір оренди квартири, відповідно до умов якого остання прийняла у тимчасове платне користування житлове приміщення - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 4.1. указаного Договору термін оренди приміщення, що орендується, становить 10 місяців з моменту підписання договору, але за умовами можливості при попередньому інформуванні про наміри пролонгації терміну оренди.
Згідно з пунктом 5.1. цього Договору розмір місячної орендної плати становить: 6 500 грн на період червень-жовтень, 8 000 грн на період листопад-березень.
Відповідно до пункту 5.2. зазначеного Договору орендна плата сплачується орендарем на умовах попередньої плати за кожні 3 місяці, починаючи з дати підписання договору.
Строк цього Договору починає свій перебіг з 17 червня 2018 року і закінчується 16 червня 2019 року (пункт 10.3. Договору оренди квартири).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів та заперечень в частині вирішених позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання поновити реєстрацію, а тому, в силу приписів статті 400 ЦПК України, постанова Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року в цій частині вимог не є предметом касаційного перегляду.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині у повній мірі не відповідає.