Постанова
Іменем України
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 443/878/20
провадження № 61-13028св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позов мотивований тим, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_1 є позивач та друга дружина його батька - відповідачка ОСОБА_2 .
У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак постановою приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Н. С. від
02 червня 2020 року йому відмовлено в оформленні спадщини, оскільки він не подав нотаріусу правовстановлюючих документів, які підтверджували б право власності батька на житловий будинок
АДРЕСА_1 .
Чи зберігся у батька оригінал свідоцтва про право власності на будинок, позивачу не відомо, оскільки після смерті батька в будинку залишилась проживати його дружина - відповідачка ОСОБА_2, яка не допускає позивача до будинковолодіння, вважаючи, що все майно, яке залишилось після смерті батька, належить лише їй.
Це саме стосується і земельної ділянки, яка приватизована батьком позивача, але державного акта на право власності на землю у нього немає.
Позивач зазначав, що за життя батько змінив прізвище та ім`я: з " ОСОБА_4" на " ОСОБА_4".
У зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно та відмовою нотаріуса у вчиненні вказаної вище нотаріальної дії він позбавлений права оформити свої спадкові права на належну йому 1/2 частку в спадковому майні.
ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними до нього господарськими будівлями
і спорудами та на 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташований цей житловий будинок, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 24 травня
2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність у позивача правовстановлюючого документа на спірне будинковолодіння перешкоджає йому в реалізації спадкових прав, зокрема оформленню спадщини нотаріусом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд зробив висновок про безпідставність позовної вимоги щодо визнання права власності на земельну ділянку, оскільки таке право позивача не оспорюється і нотаріус не відмовляв у видачі свідоцтва на спадщину саме на земельну ділянку, тобто позивач не надав належних та допустимих доказів існування перешкод в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 24 травня
2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
20 грудня 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з метою зупинення провадження
у справі до вирішення Жидачівським судом справи за позовом ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання щодо зупинення провадження у справі до вирішення Жидачівським районним судом Львівської області заявленого ОСОБА_2 позову про усунення від спадкування ОСОБА_1 .
Аргументи інших учасників справи
09 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Водопийко Х. Т. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а постанову Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жидачівського районного суду Львівської області.
16 лютого 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.