Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 562/304/22
провадження № 61-518св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Баймиструк С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 562/304/22, виданого 08 лютого 2022 року Здолбунівським районним судом Рівненської області, про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 лютого 2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Заяву обґрунтовувала тим, що 08 лютого 2022 року Здолбунівський районний суд Рівненської області видав наказ про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 лютого 2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Вважає, що ОСОБА_2 навмисно ввів суд в оману щодо перебування дітей на його утриманні, надавши суду довідку про зареєстроване місце проживання. Стверджувала, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та утриманні дітей, всі свої доходи витрачає виключно на свої потреби. Крім того, 08 лютого 2022 року ОСОБА_2 виїхав за кордон.
Їх спільні з ОСОБА_2 неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають з нею та знаходяться на її утриманні, тому відсутні підстави для стягнення з неї аліментів на їх утримання.
Із урахуванням наведеного, просила:
- скасувати судовий наказ, виданий Здолбунівським районним судом Рівненської області 08 лютого 2022 року про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 лютого 2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття;
- відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 березня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задоволено.
Судовий наказ, виданий Здолбунівським районним судом Рівненської області від 08 лютого 2022 року №562/304/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, скасовано.
Відмовлено ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз`яснено, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви боржника ОСОБА_1 про скасування за нововиявленими обставинами судового наказу від 08 лютого 2022 року та про відмову ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на його користь аліментів на утримання дітей, оскільки із поданої заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення у нього безспірного права грошової вимоги, а саме: права на стягнення аліментів з ОСОБА_1, з огляду на відсутність беззаперечних доказів постійного проживання дітей саме з ОСОБА_2, перебування їх на його самостійному утриманні. Суд вважав, що спір між батьками щодо права на отримання аліментів та їх розмір підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження.
Короткий зміст оскарженої постанови апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 березня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 562/304/22, виданого 08 лютого 2022 року Здолбунівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей залишено без задоволення.
Судовий наказ № 562/304/22, виданий 08 лютого 2022 року Здолбунівським районним судом Рівненської області, залишено в силі.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, що, в свою чергу, виключає можливість перегляду судового наказу. Суд зазначив, що частина наданих суду доказів є новими, які не були і не могли бути розглянуті під час видачі судового наказу, оскільки обставини в них зафіксовані після видання судового наказу. Фактично підставами заяви є необхідність перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки між сторонами наявний спір щодо права вимоги стягнення аліментів на утримання дітей і ця обставина не була відома суду на момент видачі судового наказу. Проте така обставина не є підставою для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Януль В. С. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 28 жовтня 2020 року в справі № 552/1290/20, від 07 грудня 2022 року в справі № 212/1739/22, від 15 січня 2020 року в справі № 554/325/16-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 2610/12441/2012 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків при вирішенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів.
Норми ЦПК не передбачають права суду апеляційної інстанції постановляти ухвалу про задоволення такої заяви чи відмову у її задоволенні. Суд апеляційної інстанції вийшов за межі своєї компетенції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Між тим, місцевий суд ухвалив правильне й справедливе рішення.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Здолбунівського районного суду Рівненської області цивільну справу № 562/304/22 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Зупинено дію постанови Рівненського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року справу № 562/304/22 призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року зупинено касаційне провадження у справі № 562/304/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 154/3029/14-ц (провадження № 14-43цс22).
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року касаційне провадження у справі № 562/304/22 поновлено.
Обставини справи
Суди встановили, що з 18 листопада 1995 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільних дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08 лютого 2022 року Здолбунівський районний суд Рівненської області видав наказ, згідно з яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 03 лютого 2022 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).