Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 404/3330/15
провадження № 61-2455св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 грудня 2015 року,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Захарченка Ігоря Васильовича на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 січня 2023 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Голованя А. М., Дуковського О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1 . Крім нього, у спірному будинку зареєстрований його син ОСОБА_2, який з квітня 2014 року не проживає у буднику. Факт реєстрації місця проживання відповідача порушує його права як власника житлового приміщення та позбавляє можливості повною мірою реалізувати його право власності. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Кіровський районний суд міста Кіровограда заочним рішенням від 25 грудня 2015 року позов задовольнив повністю. Визнав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 грудня 2015 року.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 листопада 2021 року ОСОБА_2 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 грудня 2015 року та призначено судове засідання.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 березня 2022 року провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 грудня 2015 року закрито.
Місцевий суд мотивував ухвалу тим, що позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, тому суд дійшов висновку про закриття провадження з розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 грудня 2015 року.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 26 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 березня 2022 року залишив без руху та надав для усунення недоліків десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, а саме: заявнику необхідно було надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення та відповідні докази.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 20 січня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 березня 2022 року.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що заявник не навів об`єктивних обставин, які завадили йому або унеможливили виконання ним свого процесуального обов`язку щодо використання у повному обсязі наявних засобів та передбачених законодавством можливостей для вчинення відповідних процесуальних дій у межах встановленого законом строку. Зокрема, заявник не був позбавлений права та можливості звернутись до суду першої інстанції із заявою про отримання копії оскаржуваного судового рішення до набрання ним законної сили. Обставин, які унеможливлювали б отримання ним копії оскаржуваного судового рішення, у суді першої інстанції в межах встановленого строку на апеляційне оскарження заявник не навів. При цьому апеляційний суд врахував, що заявник не скористався своїм правом ознайомитись із текстом оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), загальний доступ до якого було відновлено Державною судовою адміністрацією України 20 червня 2022 року, допустивши значний пропуск строку на апеляційне оскарження. У зв`язку з цим суд виходив з того, що заявник не довів, що у цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Водночас пропуск строку на апеляційне оскарження судових рішень через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати повною мірою не є поважною причиною пропуску строку.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У лютому 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Захарченко І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 січня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки несвоєчасне отримання судового рішення є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження в силу закону, і в такому разі строк апеляційного оскарження підлягає обов`язковому поновленню на підставі відповідної заяви. У цьому випадку доведенню підлягає лише дата отримання копії судового рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
04 квітня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга на оскаржувану ухвалу мала бути подана у строк до 20 квітня 2022 року включно, а фактично подана 21 жовтня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначив, що повний текст оскаржуваної ухвали судом складено 05 квітня 2022 року. Оскільки копію повного тексту ухвали він отримав під час ознайомлення з матеріалами справи 14 жовтня 2022 року, просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 березня 2022 року.
У заяві, поданій на виконання ухвали апеляційного суду від 26 грудня 2022 року, заявник вказує, що має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 354 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи немає доказів надсилання судом першої інстанції в установленому законом порядку копії оскаржуваної ухвали на адресу відповідача. У зв`язку з цим вважає, що суд першої інстанції створив йому штучні перешкоди у доступі до правосуддя. Також заявник посилався на введення в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим було обмежено доступ до судових рішень та свободу пересування на території України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі № 1-33/2007 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України).
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також належить і право апеляційного оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).