Постанова
Іменем України
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 357/8301/19
провадження № 61-8579св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода",
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року в складі колегії суддів Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" (далі також - ТОВ "Олійникова Слобода") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (далі також - ТОВ Агрокомплекс "Узин"), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Ім. Котовського", яке у листопаді 2016 року було перейменовано на ТОВ "Олійникова Слобода", укладено договір оренди землі № б/н. За цим договором ОСОБА_1 передала позивачу в оренду земельну ділянку, площею 2,28 га, з кадастровим номером 3220484400:03:004:0005, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на сім років. 19 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Олійникова Слобода" укладено договір оренди землі № б/н, за яким відповідач передала позивачу земельну ділянку, площею 2,2799 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0066, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на сім років.
02 листопада 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Гречінською Н. П. було проведено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0005 на підставі рішення за індексним номером 25760331, а 03 листопада 2015 року нею ж було проведено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0066 на підставі рішення за індексним номером 25812697. Протягом усього часу дії договорів оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ "Олійникова Слобода" права користування земельними ділянками за договорами оренди.
За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року, наказом останнього № 727/5 від 15 березня 2018 року скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0005 та 3220484400:03:004:0066 за ТОВ "Олійникова Слобода". 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс "Узин" договори оренди цих же земельних ділянок. ТОВ "Олійникова Слобода" звернулося до суду з позовом про визнання вказаних договорів недійсними. 04 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" були укладені договори про розірвання зазначених договорів оренди від 05 березня 2018 року. ОСОБА_1 на підставі власної заяви, посвідченої 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А., здійснила об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0005 та 3220484400:03:004:0066 в одну, площею 4,5599 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0076. 13 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на сформовану внаслідок об`єднання спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки № б/н, за яким передала в оренду ТОВ Агрокомплекс "Узин" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0076. 13 грудня 2018 року державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Позивач вважав, що скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за позивачем права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0005 та 3220484400:03:004:0066, що виникло на підставі договорів оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність, договори оренди є дійсними, а тому права ТОВ "Олійникова Слобода" як законного орендаря підлягають судовому захисту.
Позивач просив: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № б/н від 10 грудня 2018 року, вчинений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0076, загальною площею 4,5599 га; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки; витребувати із незаконного володіння ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0076; внести зміни до договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Олійникова Слобода", шляхом його викладення у новій редакції, як зазначено у позовній заяві, в тому числі акт приймання-передачі об`єкта оренди.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Олійникова Слобода" до ОСОБА_1, ТОВ "Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Додатковими рішеннями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року стягнуто з ТОВ "Олійникова Слобода" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн та на користь ТОВ Агрокомплекс "Узин" - 10 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року апеляційні скарги ТОВ "Олійникова Слобода" залишені без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року та додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року - залишені без змін.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У вересні 2021 року ТОВ "Олійникова Слобода" звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року.
Заява мотивована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Олійникова Слобода". Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з існуванням наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року договори оренди земельних ділянок не набрали чинності, а їх сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цих договорів, тобто ТОВ "Олійникова Слобода" не набуло право оренди за цими договорами, а тому у позивача відсутнє право оренди спірної земельної ділянки і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цієї ділянки в оренду ТОВ "Агрокомплекс "Узин".
Після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням, у справі № 357/9440/20 25 серпня 2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року у цій справі та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував наказ Міністерства № 727/5 від 15 березня 2018 року, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди позивача на земельні ділянки, які належали відповідачу ОСОБА_1 за договором оренди землі. Обставина незаконності та недійсності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року є істотною і має вирішальне значення для цієї справи.
Наказ № 727/5 від 15 березня 2018 року внаслідок його скасування у судовому порядку не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття Міністерством юстиції України. Цей наказ на момент ухвалення судового рішення не мав жодних правових наслідків для дійсності договорів оренди землі і права оренди позивача, що виникло на підставі цих договорів, тобто обставина його незаконності і недійсності існувала під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції. При цьому, про її існування ані ТОВ "Олійникова Слобода", ані іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду справи, адже на цей момент наказ № 727/5 від 15 березня 2018 року ще оскаржувався в судовому порядку і справа № 357/9440/20 перебувала на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області. Ця обставина, була виявлена і встановлена Київським апеляційним судом після ухвалення судового рішення у цій справі 25 серпня 2021 року.
Недійсність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року у результаті визнання його незаконним і скасування постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в справі № 357/9440/20 має усі ознаки нововиявлених обставин, визначені у пункті 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та є підставою для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року. Нововиявленою обставиною у цій справі є саме встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 25 серпня 2021 року факт незаконності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, а не факт прийняття цієї постанови і не сама постанова.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Олійникова Слобода" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Стягнено з ТОВ "Олійникова Слобода" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник ТОВ "Олійникова Слобода" як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається. Станом на день ухвалення рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29 вересня 2020 року наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року був чинний. Посилання заявника на постанову Київського апеляційного суду 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, яким визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 423 ЦПК України.
Короткий зміст оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода" задоволено. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вирішено розподіл судових витрат.
Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і не міг бути відомий ТОВ "Олійникова Слобода" на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, на яку посилається заявник у заяві про перегляд рішення, є саме обставина незаконності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, яка існувала на час розгляду справи та ухвалення судом рішення, яке він просить переглянути, а не постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, якою встановлено обставину незаконності наказу.
Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року, оскільки обставина, на яку заявник посилається, існувала на час розгляду справи та ухвалення судового рішення судом першої інстанції, проте про цю обставину заявнику не було і не могло бути відомо до моменту ухвалення рішення Київським апеляційним судом 25 серпня 2021 року.
Додатковою постановою заяву ТОВ "Олійникова слобода" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова слобода" витрати на професійну правничу допомогу по 5 000,00 грн з кожного.
Додаткова постанова мотивована тим, що предметом перегляду апеляційного суду була ухвала суду першої інстанції про відмову ТОВ "Олійникова Слобода" у перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами. Ухвала суду першої інстанції апеляційним судом скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції. Адвокати з АО "ЕВЕРЛІГАЛ" представляють інтереси ТОВ "Олійникова Слобода" зі стадії складання позовної заяви, приймали участь у розгляді справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду. Зміст апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в більшій частині дублює зміст заяви ТОВ "Олійникова Слобода" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Зважаючи на те, що предметом апеляційного перегляду було судове рішення, яке у цій справі не є остаточним, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення суми судових витрат ТОВ "Олійникова Слобода" на професійну правничу допомогу із заявлених 18 124,50 грн до 10 000 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ТОВ "Агрокомплекс "Узин" в рівних частках з кожного, що відповідатиме принципам реальності та розумності. Підстави для стягнення цих витрат з державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2022 року представник ТОВ Агрокомплекс "Узин" - Косяк В. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року.
У касаційній скарзі він просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року і залишити в силі ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст доводів касаційної скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про скасування ухвали суду першої інстанції. Позивачу було відомо про існування наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року на час подання позову і саме він оскаржував цей наказ спершу до адміністративного суду, а потім в порядку цивільного судочинства. Таким чином, обставини незаконності даного наказу були відомі позивач на час розгляду справи, а тому такі не можна вважати нововиявленими обставинами в розмінні статті 423 ЦПК України. Крім того, у позовній заяві позивач не посилався на незаконність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року як підставу позову. Крім того, Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/10 вказав, що рішення у справі № 357/9440/20 не може бути доказом, оскільки його не існувало на час розгляду справи судом першої інстанції. Також вказував на незаконність та необхідність скасування додаткової постанови Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, яка ухвалена з порушенням норм процесуального права. Просив здійснити перерозподіл судових витрат, а також стягнуті понесені судові витрати в суді касаційної інстанції.
Позиції інших учасників
У жовтні 2022 року представник ТОВ "Олійникова Слобода" - адвокат Тетеря С. І. надіслала відзив на касаційну скаргу. Вказувала на безпідставність її доводів та законність оскаржуваних постанов Київського апеляційного суду. Просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У грудні 2022 року представник ТОВ "Олійникова Слобода" - адвокат Тетеря С. І. надіслала до Верховного Суду клопотання про приєднання до справи доказів на підтвердження понесення ТОВ "Олійникова Слобода" витрат на професійну правничу допомогу у Верховному Суду в розмірі 18 107,85 грн.
У грудні 2022 року представник ТОВ "Олійникова Слобода" - адвокат Тетеря С. І. подала до суду додаткові пояснення, які просила врахувати при розгляді касаційної скарги.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Оліникова Слобода" до ОСОБА_1, ТОВ "Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року апеляційні скарги ТОВ "Олійникова Слобода" залишені без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року та додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року залишені без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого
2021 року скасовано. Позов ТОВ "Олійникова Слобода" про визнання незаконним і скасування наказу задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 (справа № 357/9440/20).
Постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в частині вирішення по суті позову ТОВ "Олійникова Слобода" про визнання незаконним і скасування наказу залишено без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Щодо оскарження постанови Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року
Апеляційний суд встановив, що Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Олійникова Слобода" до ОСОБА_1, ТОВ "Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Ухвалюючи рішення суди виходили з того, що 14 серпня 2015 року та 19 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала з позивачем договори оренди землі, за якими передала йому в оренду на 7 років земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0005 та 3220484400:03:004:0066 (що у грудні 2018 року були об`єднані ОСОБА_1 у спірну земельну ділянку), та 02 листопада 2015 року і 03 листопада 2015 року на підставі цих договорів державний реєстратор реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Гречінська Н.П. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на ці земельні ділянки за позивачем. Однак вказані рішення були скасовані 15 березня 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 727/5, прийнятого за колективною скаргою ОСОБА_1 та інших осіб, який на час розгляду цієї справи судом не був скасований. У зв`язку з наявністю наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року суди відмовили у задоволенні позовних вимог ТОВ "Олійникова Слобода", дійшовши висновку, що договори оренди землі не набрали чинності, а їх сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цих договорів, тобто ТОВ "Олійникова Слобода" не набуло права оренди за цими договорами, а тому у позивача відсутнє право оренди спірної земельної ділянки і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цієї ділянки в оренду ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року в частині вирішення по суті позову, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 (справа № 357/9440/20).
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами, ТОВ "Олійникова слобода" посилалося на факт незаконності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, що встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 25 серпня 2021 року в справі № 357/9440/20. Обставини незаконності наказу Міністерства юстиції України ТОВ "Олійникова Слобода" під час розгляду справи у суді першої інстанції не були відомі заявнику. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.