Постанова
Іменем України
25 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 742/129/22
провадження № 61-13152св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Прилуцька міська рада Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 липня 2022 року в складі судді Коваленка А. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипка А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Регіональне відділення ФДМУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Прилуцька міська рада Чернігівської області, про усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом виселення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до статутного капіталу ВАТ "Прилуцький м`ясокомбінат" під час його приватизації (на даний час ліквідовано) не увійшло державне майно - колишня будівля їдальні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказану будівлю без надання статусу житлової було перебудовано у гуртожиток. Рішенням адміністрації колишнього Прилуцького м`ясокомбінату в 1995 році було видано ордери на вселення до будівлі працівникам заводу. Раніше будівля була передана Прилуцьким заводом "Білкозин" на баланс Прилуцького м`ясокомбінату як тимчасове приміщення колишньої їдальні, розташованої у санітарно-захисній зоні цього підприємства. Керівництво м`ясокомбінату, юридично не зареєструвавши в органах місцевого самоврядування приміщення як гуртожиток, самостійно надало зазначеній будівлі статусу гуртожитку та у 1995 році видало мешканцям ордери на вселення.
Регіональним відділенням ФДМУ було замовлено і виготовлено технічну документацію на гуртожиток та направлено чергове звернення до Прилуцької міської ради Чернігівської області щодо прийняття об`єкта у комунальну власність та надання можливості мешканцям приватизувати своє житло. Проте рішенням виконкому Прилуцької міської ради від 04 березня 2008 року відмовлено в наданні вказаній вище будівлі статусу гуртожитку, оскільки спірна споруда розміщена у санітарно-захисній зоні ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин".
Не погоджуючись із рішенням виконкому, Регіональне відділення ФДМУ звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання необґрунтованою відмову та зобов`язання виконкому Прилуцької міської ради Чернігівської області зареєструвати будівлю на АДРЕСА_1 у місті Прилуки як гуртожиток. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року, Регіональному відділенню ФДМУ відмовлено в задоволенні позову.
Оскільки спірна будівля як гуртожиток не була зареєстрована, а Прилуцький м`ясокомбінат без законних підстав видавав ордери на вселення до будівлі, у листопаді 2018 року постійно діючою комісією з управління державним майном Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області (протокол № 7) прийнято рішення про заміну назви "гуртожиток" на "нежитлова будівля", подальшу реєстрацію за державою та вжиття заходів, спрямованих на звільнення приміщень від мешканців.
У лютому 2019 року за державою в особі Фонду державного майна України зареєстровано право власності на нежитлову будівлю та виготовлено відповідний техпаспорт.
З метою встановлення технічного стану будівлі ДП "Чернігівський експертно-технічний центр Держпраці" проведено обстеження будівлі на АДРЕСА_1 . За результатами обстеження складено висновок про те, що вказана будівля відноситься до категорії технічного стану "4" - аварійний, експлуатація будівлі заборонена.
За адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання відповідача. 15 листопада 2021 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з листом, в якому повідомив відповідача про аварійність будівлі та необхідність звільнити приміщення в найкоротший термін.
Враховуючи наведене, позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні державним майном - нежитловою будівлею А-1 на АДРЕСА_1, загальною площею 608,6 кв. м шляхом виселення ОСОБА_1 із займаного ним приміщення
При цьому, звертав увагу, що оскільки спірна будівля у встановленому порядку не набула статусу гуртожитку, виселення відповідача з будівлі можливе без надання йому іншого приміщення для проживання.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, у задоволенні позову Регіонального відділення ФДМУ відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відповідач на законних підставах вселився у приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке є його єдиним житлом, а тому його виселення без надання іншого житлового приміщення буде непропорційним втручанням у його права на володіння майном та призведе до порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
22 грудня 2022 року Регіональне відділення ФДМУ, засобами поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 липня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року в указаній справі, в якій, проситьскасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 910/12224/17, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц та Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19.
Крім того, заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Вказує, що суди помилково застосували до спірних правовідносин положення статті 109 ЖК України, яка закріплює правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Відносини, пов`язані з використанням під житло приміщень у нежитлових будинках, не призначених для постійного проживання громадян, регулюються нормами цивільного, а не житлового законодавства.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази законного вселення відповідача до нежитлового приміщення. Спірне нежитлове приміщення - це колишня їдальня державного підприємства, яка використовувалася для здійснення останнім господарської діяльності, на вселення в яке ордер не видається.
З моменту державної реєстрації права власності за позивачем (лютий 2019 року), відповідач використовує державне майно без будь-якої правової підстави, не сплачує кошти за користування майном та не утримує його належним чином, в результаті чого приміщення стало аварійним.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У лютому 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Звертає увагу, що з 2001 року він зареєстрований та проживає у спірному приміщенні, що є достатньою підставою вважати, що це приміщення є його житлом у розумінні статті 8 Конвенції.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 лютого 2019 року, нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Державі в особі Фонду державного майна України на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45710696 від 26 лютого 2019 року (а. с.19).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року, якою залишено без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2010 року (провадження № 2а-3058/10/2570), встановлено, що під час приватизації ВАТ "Прилуцький м`ясокомбінат" до його статутного фонду не увійшла будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі Положення про управління державним майном, яке увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 19 травня 1999 року № 908/68, Регіональне відділення ФДМУ у Чернігівській області здійснює управління зазначеним майном.
На підставі вказаного рішення позивач 10 листопада 2005 року видав наказ № 408 про передачу гуртожитку за вказаною адресою, а 10 січня 2008 року - звернувся до Прилуцького міського голови з проханням розглянути питання про надання будівлі ВАТ "Прилуцький м`ясокомбінат" на АДРЕСА_1 статусу гуртожитку.
Рішенням Виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 139 позивачу відмовлено в задоволенні клопотання у зв`язку з розміщенням будівлі в санітарно-захисній зоні ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" (а. с.17).
Відповідно до технічного звіту ДП "Чернігівський експертно-технічний центр Держпраці", виготовленого на замовлення Регіонального відділення ФДМУ, за результатами обстеження нежитлової будівлі, розташованої на АДРЕСА_2 для визначення можливості подальшої безпечної експлуатації, зроблено висновок, що вказана будівля відноситься до категорії технічного стану "4" аварійний, експлуатація будівлі заборонена (а. с. 20, 21).
15 листопада 2021 року Регіональне відділення ФДМУ направило на ім`я ОСОБА_1 лист, яким його повідомило, що приміщення, в якому він проживає, перебуває в аварійному стані та у зв`язку з небезпекою перебування у ньому просило в найкоротший термін звільнити його (а.с.18).
Відповідно до листа Управління адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг міста Прилуки від 30 серпня 2021 року №01-16/318, в Реєстрі територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_2, 1956 року народження, ОСОБА_3, 1985 року народження, ОСОБА_4, 1990 року народження, ОСОБА_1, 1984 року народження, ОСОБА_5, 1955 року народження (а.с. 22).
15 листопада 2021 року Регіональне ФДМУ направило на адресу Прилуцької міської ради Чернігівської області лист, яким повідомило, що під час приватизації ВАТ "Прилуцький м`ясокомбінат", що ліквідовано, до статутного капіталу не увійшло державне майно, колишня будівля їдальні, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану будівлю без зміни статусу на "житло" було перебудовано на гуртожиток. Рішенням адміністрації колишнього Прилуцького м`ясокомбінату ще в 1995 році було видано ордери на вселення до будівлі працівникам заводу.
За результатами обстеження стану будівлі було складено технічний звіт, відповідно до якого об`єкт відноситься до категорії технічного стану "4" - аварійний, експлуатація будівлі заборонена.
В аварійній будівлі проживає шестеро осіб. Невжиття невідкладних заходів щодо переселення людей з аварійної будівлі може призвести до обвалу будівлі та загибелі людей (а. с.32).
28 вересня 2015 року ФОП ОСОБА_6, за замовленням ОСОБА_7, виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 63-65).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).