ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/21424/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача за первісним позовом - Кучерук Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп"
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
про стягнення 2 145 625,97 дол. США,
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп"
про стягнення 2 175 182,00 дол. США,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп" (далі - ТОВ "Тревел Профешнл Груп") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України") про стягнення в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на момент здійснення платежу суми гарантованого депозиту, еквівалентної 910 350,00 дол. США, суми компенсацій (Incentive), еквівалентної 1 188 384,00 дол. США та суми 3 % річних, еквівалентної 46 891,97 дол. США.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань з повернення гарантованого депозиту у розмірі 910 350,00 дол. США та перерахування грошових компенсацій (Incentive), отриманих відповідачем від уповноважених органів Арабської республіки Єгипет відповідно до компенсаційних програм заохочення туризму в сумі 1 188 384,00 дол. США згідно з договором на виконання авіаперевезень від 20.06.2017 № 016/Е-2017 (далі - договір № 016/Е-2017), договором про надання послуг авіаперевезень від 25.10.2019 № 013/Е-2019 (далі - договір № 013/Е-2019).
1.2. ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", у свою чергу, звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Тревел Профешнл Груп" про стягнення в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на момент здійснення платежу суми, еквівалентної 2 175 182,00 дол. США, - штрафу за невиконання гарантованого нальоту.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що внаслідок виконання фактичного нальоту менше, ніж обсяг гарантованого нальоту, визначеного додатковою угодою від 23.10.2018 № 32 до договору № 016/Е-2017, ТОВ "Тревел Профешнл Груп" має сплатити ПрАт "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" штраф у загальній сумі 2 175 182,00 дол. США.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на користь ТОВ "Тревел Профешнл Груп" 910 350,00 дол. США гарантованого депозиту у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на момент здійснення платежу, 1 188 384,00 дол. США компенсацій (Incentive) у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на момент здійснення платежу, 46 891,97 доларів США - 3 % річних у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на момент здійснення платежу, а також 794 500,00 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Задовольняючи вимоги первісного позову, місцевий господарський суд виходив із того, що ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" в порушення норм законодавства та умов укладених між сторонами договорів не виконало своїх зобов`язань з повернення ТОВ "Тревел Профешнл Груп" спірних сум гарантованого депозиту та компенсації (Incentive).
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин повного виконання замовником - ТОВ "Тревел Профешнл Груп" погодженої сторонами програми у сезонах зима 2018, літо 2019, за якою замовник зобов`язувався виконати гарантований наліт, та дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову про стягнення штрафу.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 заяву ТОВ "Тревел Профешнл Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/21424/21 задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на користь ТОВ "Тревел Профешнл Груп" 217 000,01 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції, дослідивши надані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що заявлений позивачем за первісним позовом розмір витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат; відповідач за первісним позовом не довів та не навів конкретних мотивів, які би давали підстави стверджувати про неспівмірність заявленої позивачем за первісним позовом до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити та відмовити у первісному позові, а також відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Тревел Профешнл Груп" про стягнення із ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" витрат на професійну правничу допомогу.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на положення пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, по-перше, ухвалення судових рішень без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 537/4905/15-ц щодо застосування частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України стосовно необхідності виконання зобов`язання відповідно до умов договору; у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 щодо застосування статей 538, 613 Цивільного кодексу України стосовно зустрічного виконання зобов`язання та відстрочення виконання зобов`язання боржником на час прострочення кредитора; у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 192/346/18 стосовно застосування статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та критеріїв, з яких має виходити суд при визначенні розміру судових витрат; а, по-друге, необґрунтоване відхилення судом клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та встановлення судом обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти З, 4 частини З статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема, скаржник наголошує на тому, що через виконання фактичного нальоту менше, ніж обсяг гарантованого нальоту, визначеного у пункті 2 додаткової угоди від 23.10.2018 № 32 до договору № 016/Е-2017, відповідач за зустрічним позовом має сплатити позивачу за зустрічним позовом штраф у загальній сумі 2 175 182 дол. США; у зв`язку з несплатою ТОВ "Тревел Профешнл Груп" вказаного штрафу у нього не виникло зустрічне право на отримання депозитних (авансових) коштів. На думку скаржника, відхилення судом клопотання про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, є необґрунтованим, а встановлення судами попередніх інстанцій обставин, пов`язаних з відшкодуванням позивачеві за первісним позовом суми компенсацій (Incentive) у розмірі 1 188 384,00 дол. США, здійснено на підставі недопустимих доказів. Крім того, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обґрунтованості та пропорційності заявлених позивачем до стягнення адвокатських витрат, проігнорував обґрунтовані заперечення відповідача за первісним позовом.
3.2. Від ТОВ "Тревел Профешнл Груп" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін оскаржені у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану. Зокрема товариство зауважує на тому, що посилання скаржника на правові висновки у справах № 537/4905/15-ц, № 925/577/21, № 192/346/18 не можуть бути застосовані, оскільки нерелевантні спірним правовідносинам у справі № 910/21424/21; доводи скаржника про встановлення суттєвих обставин справи на підставі недопустимих доказів ґрунтуються на припущеннях; скаржник не довів необґрунтованість відхилення судом клопотання про витребування доказів, не навів мотивів стосовного того яким чином невитребування звітів за підписом ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", копії яких скаржник подав до суду і які вже наявні у матеріалах справи, призвели до неправильного вирішення спору.
3.3. Від ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" 25.04.2023 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване необхідністю прибуття представника товариства Лози Д. О. за викликом до Кам`янець-Подільського РТЦК та СП та вибуттям до м. Кам`янець-Подільський. Проте таке клопотання колегією суддів залишено без задоволення, зважаючи на строк розгляду касаційної скарги, а також те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, до того ж позиція ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" викладена у його касаційній скарзі.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача за первісним позовом, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає з огляду на таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, 20.06.2017 між ТОВ "Тревел Профешнл Груп" (замовник) і ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (перевізник) був укладений договір № 016/Е-2017, за умовами якого перевізник надає замовнику за плату всю або частину місткості (місць) в одному чи кількох повітряних суднах для перевезення пасажирів і їхнього багажу.
Відповідно до пункту 8.1 договору він набуває чинності з моменту підписання кожною стороною і діє до 20.12.2018. У будь-якому випадку після закінчення строку дії договору сторони не звільняються від повного виконання зобов`язань згідно з договором, додатками та протоколами до нього.
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди від 09.07.2018 № 28 до договору № 016/Е-2017 продовжено строк його дії до 21.12.2019.
23.10.2018 між сторонами у справі була укладена додаткова угода № 32 до договору № 016/Е-2017, за умовами якої перевізник надає замовнику за плату всю місткість одного повітряного судна типу Boeing 737-900 для виконання перевезення пасажирів і їх багажу на міжнародних рейсах, що виконуються за маршрутом, розкладом, із застосуванням тарифів і на умовах, зазначених в додатках до договору.
У пункті 2 цієї додаткової угоди зазначено, що гарантований наліт на період дії договору становить 7410 блок-годин на одне повітряне судно Boeing 737-900, який розподіляється за місяцями відповідно до наведеної у вказаному пункті таблиці. Зокрема, у сезон зима 2018 (01.12.2018- 30.04.2019) - 1 681 блок-годин, у сезон літо 2019 (01.05.2019- 31.10.2019) 2 880 блок-годин.
При цьому відповідно до термінів і скорочень, наведених у цій додатковій угоді, блок година (БГ) - це одна година або частина години або кількість годин, які вважаються з моменту початку самостійного руху повітряним судном за рахунок власної тяги після збирання стоянкових колодок з метою зльоту з пункту відправлення до його зупинки в пункті призначення і встановлення стоянкових колодок; гарантований наліт (НГ) - це наліт в блок-годинах одного повітряного судна у кожному звітному періоді, який зобов`язується виконати замовник за програмою; фактичний наліт (НФ) - це фактичний наліт, який визначається в звітному місяці як сума блок-годин нальоту по рейсах, виконаних перевізником за програмою замовника.
Згідно з пунктом 4 додаткової угоди від 23.10.2018 № 32 до договору № 016/Е-2017 якщо в будь-якому звітному періоді фактичний наліт буде менше гарантованого нальоту, зазначеного в пункті 2 цієї додаткової угоди, замовник сплачує перевізнику штраф в розмірі 1 900 дол. США або 2 100 дол. США в залежності від періоду виконання за кожну блок-годину різниці між гарантованим і фактичним нальотом в звітному періоді в разі, якщо фактичний наліт менше гарантованого нальоту в звітному періоді. Оплата штрафу проводиться замовником протягом 10 днів з дня отримання рахунку від перевізника.
За змістом пункту 7 цієї додаткової угоди замовник має сплатити перевізнику гарантований депозит у розмірі 910 350 дол. США за використання повітряного судна Boeing 737-900 до повного виконання всіх перевезень за програмою на період із 01.12.2018 по 30.04.2020. У цьому пункті сторони також погодили, що гарантований депозит, що оплачений перевізнику повертається замовнику не пізніше 12.05.2020, якщо інше не погоджено сторонами, а у випадку невиконання перевізником умови щодо обов`язкового укладення додатка (ів) до договору до 30.11.2018, який визначатиме загальну вартість програми та порядок здійснення рейсів відповідно до програми замовника - протягом 7 (семи) днів із моменту направлення вимоги про повернення оплаченої суми гарантованого депозиту. Повернення гарантованого депозиту здійснюється на розрахунковий рахунок замовника у національній валюті відповідно до офіційного курсу Національного банку України на момент здійснення платежу.
Поза тим, у пункті 16 додатку від 17.08.2017 № 4 та пункті 15 додатку від 26.09.2018 № 13 до договору № 016/Е-2017 сторони погодили, що у випадку якщо державними або іншими компетентними організаціями або установами Єгипту, в які виконуються рейси згідно цього додатку, будуть впроваджені мотиваційні програми для туристичних операторів задля стимулювання туризму, що передбачають грошові компенсації, пільги інші заохочення (надалі заохочення), вигодонабувачем по таким програмам є замовник, а перевізник зобов`язується перерахувати все отримане за такими програмами замовникові протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання, а у випадку застосування пільг - врахувати отримані пільги в розрахунках із замовником.
У пункті 14 додаткової угоди від 27.11.2018 № 33 до договору № 016/Е-2017, додатку від 26.09.2018 № 13, додаткової угоди від 23.10.2018 № 32 передбачено, що у випадку якщо державними або іншими компетентними організаціями або установами Єгипту щодо рейсів, які виконуються згідно цієї додаткової угоди, будуть впроваджені мотиваційні програми для туристичних операторів задля стимулювання туризму, що передбачають грошові компенсації, пільги інші заохочення (надалі заохочення), то вигодонабувачем заохочень по таким програмам є замовник, а перевізник зобов`язується перерахувати кошти за такими програмами замовникові, про що буде викладено в інших додаткових угодах до договору.
Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору № 016/Е-2017 ТОВ "Тревел Профешнл Груп" сплатило гарантований депозит у сумі 910 350,00 дол. США.
Також суди установили та це підтверджено матеріалами справи, що для погодження програми на сезони зима 2018 та літо 2019 сторони уклали такі додаткові угоди до договору № 016/Е-2017 та додаткової угоди від 23.10.2018 № 32 до договору № 016/Е-2017: додаткову угоду від 27.11.2018 № 33 до договору № 016/Е-2017; додаткову угоду від 21.12.2018 № 37 до договору № 016/Е-2017, про внесення змін до додаткової угоди від 27.11.2018 № 33; додаткову угоду від 11.01.2019 № 38 до договору № 016/Е-2017, до додаткової угоди від 23.10.2018 № 32; додаткову угоду від 11.03.2019 № 41 до договору № 016/Е-2017, про внесення змін до додаткової угоди від 27.11.2018 № 33, до додаткової угоди від 23.10.2018 № 32; додаткову угоду від 18.03.2019 № 42 до договору № 016/Е-2017, про внесення змін до додаткової угоди від 27.11.2018 № 33, до додаткової угоди від 23.10.2018 № 32; додаткову угоду від 18.03.2019 № 43 до договору № 016/Е-2017, про внесення змін до додаткової угоди від 21.12.2018 № 37; додаткову угоду від 03.04.2019 № 46 до договору № 016/Е-2017, до додаткової угоди від 23.10.2018 № 32, до додаткової угоди від 27.11.2018 № 33, до додаткової угоди від 18.03.2019 № 42; додаткову угоду від 09.04.2019 № 47 до договору № 016/Е-2017, до додаткової угоди від 23.10.2018 № 32; додаткову угоду від 26.04.2019 № 49 до договору № 016/Е-2017, до додаткової угоди від 23.10.2018 № 32, до додаткової угоди від 27.11.2018 № 33, до додаткової угоди від 11.03.2019 № 41; додаткову угоду від 14.05.2019 № 51 до договору № 016/Е-2017, про внесення змін до додаткової угоди від 26.04.2019 № 49; додаткову угоду від 23.05.2019 № 52 до договору № 016/Е-2017, про внесення змін до додаткової угоди від 26.04.2019 № 49; додаткову угоду від 30.05.2019 № 54 до договору № 016/Е-2017, про внесення змін до додаткової угоди від 26.04.2019 № 49; додаткову угоду від 31.05.2019 № 55 до договору № 016/Е-2017, до додаткової угоди від 23.10.2018 № 32, до додаткової угоди від 27.11.2018 № 33, до додаткової угоди від 11.03.2019 № 41; додаткову угоду від 02.07.2019 № 59 до договору № 016/Е-2017, до додаткової угоди від 23.10.2018 № 32, до додаткової угоди від 27.11.2018 № 33, про внесення змін до додаткової угоди від 19.06.2019 № 57.
Попередні судові інстанції установили обставини виконання погодженої сторонами програми на сезони зима 2018, літо 2019, що підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт (звірки взаєморозрахунків) від 31.12.2018 № 33/18-12; від 31.01.2019 № 33/19-01; від 28.02.2019 № 33/19-02; від 31.03.2019 № 33/19-03; від 31.12.2018 № 12/18-12; від 31.12.2018 № 9/18-12; від 31.12.2018 № 8/18-12; від 31.01.2019 № 8/19-01; від 31.01.2019 № 12/19-01; від 28.02.2019 № 8/19-02; від 31.03.2019 № 41/SSH/19-03; від 31.03.2019 № 41/SSH-HRK/19-03; від 31.03.2019 № 41/SSH-LWO/19-03; від 30.04.2019 № 41/SSH/19-04; від 30.04.2019 № 41/AYT/19-04; від 30.04.2019 № 41/SSH-LWO/19-04; від 30.04.2019 № 41/SSH-HRK/19-04; від 31.05.2019 № 41/SSH/19-05; від 31.05.2019 № 41/SSH-LWO/19-05; від 31.05.2019 № 41/SSH-HRK/19-05; від 31.05.2019 № 41/DLM/19-05; від 31.05.2019 № 41/AYT/19-05; від 31.03.2019 № 42/SSH-ODS/19-03; від 30.04.2019 № 42/SSH-ODS/19-04; від 31.05.2019 № 42/SSH-ODS/19-05; від 31.03.2019 № 22/19-03; від 31.05.2019 № 52/DLM-ODS/19-05; від 31.05.2019 № 54/DLM-KHE/19-05; від 30.06.2019 № 41/TIV/19-06; від 30.06.2019 № 41/SSH-LWO/19-06; від 30.06.2019 № 41/SSH/19-06; від 30.06.2019 № 41/GPA/19-06; від 30.06.2019 № 41/DLM/19-06; від 30.06.2019 № 41/AYT/19-06; від 31.07.2019 № 41/TIV/19-07; від 31.07.2019 № 41/GPA/19-07; від 31.07.2019 № 41/DLM/19-07; від 31.07.2019 № 41/AYT/19-07; від 31.07.2019 № 41/SSH-LWO/19-07; від 31.07.2019 № 41/SSH/19-07; від 31.08.2019 № 41/DLM/19-08; від 31.08.2019 № 41/AYT/19-08; від 31.08.2019 № 41/GPA/19-08; від 31.08.2019 № 41/TIV/19-08; від 31.08.2019 № 41/SSH-LWO/19-08; від 31.08.2019 № 41/SSH/19-08; від 30.09.2019 № 41/AYT/19-09; від 30.09.2019 № 41/DLM/19-09; від 30.09.2019 № 41/TIV/19-09; від 30.09.2019 № 41/GPA/19-09; від 30.09.2019 № 41/SSH/19-09; від 30.09.2019 № 41/SSH-LWO/19-09; від 31.10.2019 № 41/AYT/19-10; від 31.10.2019 № 41/DLM/19-10; від 31.10.2019 № 41/SSH-LWO/19-10; від 31.10.2019 № 41/SSH/19-10.
У листі від 16.09.2019 № 03-02-38 ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" повідомило ТОВ "Тревел Профешнл Груп" про припинення дії договору № 016/Е-2017 та всіх додатків, додаткових угод, протоколів, що були підписані до нього, з 27.10.2019, а також запропонувало укласти новий договір на виконання чартерної польотної програми на сезони зима 2019/2020, літо 2020 та просило сплатити штраф у сумі 171 950 дол. США.
У відповідь на цей лист ТОВ "Тревел Профешнл Груп" у листі від 24.09.2019 № 1251 поінформувало ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про неправомірність і незаконність одностороннього розірвання договору № 016/Е-2017.
У листі від 21.10.2019 № 03.3-79 ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" повторно повідомило ТОВ "Тревел Профешнл Груп" про розірвання договору № 016/Е-2017; підтвердило, що договір № 016/Е-2017 із 27.10.2019 вважатиметься розірваним, а також просило сплатити штраф у розмірі 171 950 дол. США.
Господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду спору установили також і те, що 25.10.2019 сторони уклали договір № 013/Е-2019 терміном до 30.11.2019 та додаток від 25.10.2019 № 1 до цього договору, у пункті 5 якого погодили, що кошти у сумі 212 934,10 дол. США, сплачені замовником перевізнику відповідно до пункту 7 додаткової угоди № 32 від 23.10.2018 до договору № 016/Е-2017 використовуються в якості забезпечення за договором № 013/Е-2019 та додатком до нього.
Пунктом 3.3 договору № 013/Е-2019 передбачено, що після виконання останнього перевезення за відповідним додатком до цього договору, проведення сторонами остаточних розрахунків та підписання відповідних документів (актів, тощо) та за відсутності у замовника заборгованості перед перевізником згідно з відповідним додатком до цього договору, перевізник перераховує на рахунок замовника, зазначений у розділі 13 договору, або на інший рахунок, повідомлений замовником перевізнику у установленому цим договором порядку, кошти від суми забезпечення протягом 3 банківських днів із моменту виконання останнього перевезення.
Договір набуває чинності з моменту підписання кожною стороною і діє до 30.11.2019. У будь-якому випадку після закінчення строку дії договору сторони не звільняються від повного виконання своїх зобов`язань, прийнятих на себе згідно з договором та додатками до нього (пункт 8.1 договору № 013/Е-2019).
Водночас у пункті 14 додатку № 1 до договору № 013/Е-2019 сторони обумовили, що у випадку якщо державними або іншими компетентними організаціями або установами Єгипту щодо рейсів, які виконуються згідно цієї додаткової угоди, будуть впроваджені мотиваційні програми для туристичних операторів задля стимулювання туризму, що передбачають грошові компенсації, пільги інші заохочення (надалі заохочення), то вигодонабувачем заохочень по таким програмам є замовник, а перевізник зобов`язується перерахувати кошти за такими програмами замовникові. Умови перерахування коштів будуть викладені в інших додаткових угодах до договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору № 013/Е-2019 останнє перевезення відбулося 30.11.2019. За результатами проведення сторонами розрахунків за договором № 013/Е-2019 сторони підписали акти виконаних робіт (звірки взаєморозрахунків) від 30.11.2019 № 1/SSH-LWO/19-11, від 31.10.2019 № 1/AYT/19-10, від 31.10.2019 № 1/SSH/19-10, від 30.11.2019 № 1/AYT/19-11, від 30.11.2019 № 1/SSH/19-11, згідно з якими заборгованість ТОВ "Тревел Профешнл Груп" перед ПрАТ "Приватні Авіалінії України" відсутня.
У листі від 15.11.2019 № 03.3-80 ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" наголосило на необхідності сплати ТОВ "Тревел Профешнл Груп" 2 175 182 дол. США штрафу.
У свою чергу, ТОВ "Тревел Профешнл Груп" у листі від 06.12.2019 № 1351 вимагало від ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" повернути гривневий еквівалент суми грошових коштів у розмірі 697 415,90 дол. США за додатковою угодою від 23.10.2018 № 32 до договору № 016/Е-2017 та суми 212 934,10 дол. США за додатком № 1 до договору № 013/Е-2019, які були сплачені ТОВ "Тревел Профешнл Груп" як забезпечення (гарантований депозит). Факт отримання вказаного листа підтверджується ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", про що свідчить його лист від 11.12.2019 № 03-3-78.
Листом від 10.12.2019 № 1357 ТОВ "Тревел Профешнл Груп" повторно звернулося до ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" з вимогою про перерахування гривневого еквіваленту сум грошових коштів у розмірі 697 415,90 дол. США за договором № 016/Е-2017 та 212 934,10 дол. США за договором № 013/Е-2019.
Проте вказана вимога була залишена без задоволення; гарантований депозит перевізник не повернув.
Разом із тим попередні судові інстанції установили, що, як свідчать наявні у матеріалах справи листи Єгипетської асоціації туристичних агенцій від 15.10.2017 № 248 та програми Міністерства туризму Арабської Республіки Єгипет із 01.11.2018 по 29.04.2020, уповноваженими органами Арабської Республіки Єгипет були запроваджені програми заохочення туризму у країні, у тому числі, протягом сезонів зима 2018 та літо 2019.
При цьому господарські суди звернули увагу також на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі № 910/4503/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 і постановою Верховного Суду від 30.11.2021, було задоволено позовні вимоги ТОВ "Тревел Профешнл Груп" до ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про визнання недійсним одностороннього правочину; визнано недійсним односторонній правочин ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", оформлений заявою від 02.12.2019 № 03.4-1 про зарахування зустрічних однорідних вимог між ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" та ТОВ "Тревел Профешнл Груп".
У справі № 910/4503/20 суди встановили, що уповноваженими органами Арабської Республіки Єгипет були запроваджені програми заохочення туризму у країні, у тому числі, протягом сезонів зима 2018 та літо 2019. Крім того, було встановлено, що 02.12.2019 ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", посилаючись на припинення дії договору № 016/Е-2017, надіслало ТОВ "Тревел Профешнл Груп" заяву № 03.4-1 про часткове припинення зобов`язань за договорами № 016/Е-2017, № 013/Е-2019 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 098 734 долари США, а саме, за зобов`язаннями ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" перед ТОВ "Тревел Профешнл Груп" з перерахування компенсації (Incentive) за період із 01.03.2018 до 29.05.2019 у сумі 1 188 384 дол. США та повернення гарантованого депозиту у сумі 910 350 дол. США, що разом становить 2 098 734 дол. США; за зобов`язаннями ТОВ "Тревел Профешнл Груп" перед ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" зі сплати штрафу за невиконання гарантованого нальоту за зиму 2018 року у сумі 171 950,00 дол. США та літо 2019 року у сумі 2 003 232 дол. США, що разом становить 2 175 185 доларів США.
Отже, як установили суди попередніх інстанцій у справі, в якій подано касаційну скаргу, ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог) визнавало заборгованість перед ТОВ "Тревел Профешнл Груп" зі сплати суми компенсації (Incentive) в розмірі 1 188 384,00 дол. США.
4.3. Як установили суди та свідчать матеріали справи, предметом первісного прозову у ній є вимоги ТОВ "Тревел Профешнл Груп" про стягнення з ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" спірних сум гарантованого депозиту, 3 % річних та компенсацій (Incentive), а предметом зустрічного позову є вимоги ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення з ТОВ "Тревел Профешнл Груп" штрафу за невиконання обсягу гарантованого нальоту.
4.4. Місцевий господарський суд визнав вимоги первісного позову обґрунтованими та доведеними, у зв`язку з чим задовольнив їх у повному обсязі. Водночас суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку на підставі положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість первісного позову та відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.
4.5. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, попередні судові інстанції виходили із того, що за своєю правовою природою договір № 016/Е-2017 з додатками та додатковими угодами до нього є договором чартеру (фрахтування).
Частиною 1 статті 912 Цивільного кодексу України установлено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов`язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Як установили суди, зміст договору № 016/Е-2017 та додаткової угоди від 23.10.2018 № 32 до нього свідчить про те, що його предмет охоплює надання перевізником за плату місткості повітряного судна Boeing 737-900 та виконання рейсів за встановленим і погодженим між сторонами маршрутом та розкладом. За умовами додаткової угоди від 23.10.2018 № 32 до договору № 016/Е-2017 перевізник надає замовнику за плату всю місткість одного повітряного судна типу Boeing 737-900 для виконання перевезення пасажирів і їх багажу на міжнародних рейсах, що виконуються за маршрутом, розкладом, із застосуванням тарифів і на умовах, зазначених в додатках до договору. За висновками судів попередніх інстанцій, сторони погодили, що наліт визначається та здійснюється перевізником лише за погодженою із замовником програмою; саме погоджена сторонами програма є підставою для здійснення перевезень відповідно до договору № 016/Е-2017, оскільки реалізація блок-годин при виконанні перевезення пасажирів та їх багажу можлива тільки при погодженні між перевізником та замовником маршруту, розкладу та інших істотних умов такого перевезення, які узгоджуються сторонами саме у додаткових угодах за програмою.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій установили, що виконання рейсів повітряного судна із зазначенням їх кількості, маршрутів, розкладу, квот місць, вартості сторони погодили у відповідних додаткових угодах до договору № 016/Е-2017 за програмою на сезони зима 2018 та літо 2019. Також суди установили, що погоджена між перевізником і замовником програма у сезоні зима 2018 становила 1 590,5 блок-годин, а у сезоні літо 2019 - 1 847,85 блок-годин та була реалізована у вказаних обсягах повністю, що підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт (звірки взаєморозрахунків) від 31.12.2018, від 31.01.2019, від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019, від 31.05.2019, від 30.06.2019, від 31.07.2019, від 31.08.2019, від 30.09.2019, від 31.10.2019. Інша частина блок-годин, що зазначалася у додатковій угоді від 23.10.2018 № 32, не була погоджена сторонами у окремих додаткових угодах (програмах) до договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як уже зазначалося і це установили попередні судові інстанції, сторони у спірних договорах, серед іншого, обумовили сплату замовником перевізникові гарантованого депозиту, розмір, умови та порядок його повернення, а також погодили перерахування замовникові грошових компенсацій (Incentive), отриманих перевізником від уповноважених органів Арабської республіки Єгипет відповідно до компенсаційних програм заохочення.
Проте, як з`ясували господарські суди, ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" в порушення умов договорів № 016/Е-2017, № 013/Е-2019 своїх зобов`язань щодо повернення гарантованого депозиту не виконало, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання. Водночас суди установили, що ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" також не здійснило перерахування ТОВ "Тревел Профешнл Груп" грошової компенсації (Incentive), отриманих від уповноважених органів Арабської республіки Єгипет відповідно до компенсаційних програм заохочення. При цьому, суди надали оцінку запереченням ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" проти наявності заборгованості з компенсацій (Incentive), з огляду на відсутність обґрунтованого розрахунку та документів на її підтвердження, та відхилили такі аргументи, навівши відповідне мотивування у судових рішеннях. Як зазначили попередні судові інстанції, фактичні обставини стосовно запровадження уповноваженими органами Арабської Республіки Єгипет програми заохочення туризму у країні, в тому числі протягом сезонів зима 2018 року та літо 2019 року, підтверджуються наявними у цій справі доказами та встановлені господарськими судами у справі № 910/4503/20. Разом із тим суди звернули увагу на те, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.
Попередні судові інстанції констатували, що ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" в цій справі зайняло позицію, що відрізняється від її попередньої поведінки та ставить ТОВ "Тревел Профешнл Груп" у невигідне положення. Так, як зазначили суди, виплата компенсації (Incentive) відповідно до положень договору № 016/Е-2017 залежить виключно від добросовісності поведінки перевізника та жодним чином не визначається та не може контролюватись замовником, а тому дії ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", яке спочатку визнає заборгованість та заявляє її до зарахування, а потім під час судового спору відмовляється від визнання такої заборгованості з мотивів відсутності доказів, надання яких залежить від нього самого, є результатом його недобросовісної поведінки вказаного товариства як учасника ділового обороту, а тому, на переконання судів, зазначена поведінка суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки.
Попередні судові інстанції зазначили, що за установлених обставин справи, які свідчать про недобросовісність поведінки ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" як контрагента, визнання непідтвердженою суми компенсації (Incentive) не відповідає таким засадам цивільного законодавства як добросовісність та справедливість.
Таким чином, зважаючи на викладене, попередні судові інстанції дійшли висновку про те, що первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом спірних сум гарантованого депозиту, 3 % річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання з його повернення, та компенсації (Incentive) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.