1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 380/7509/20

адміністративне провадження № К/990/34774/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року (суддя: Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року (судді: Заверуха О.Б., Качмар В.Я., Ніколін В.В.) у справі позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення середнього заробітку у зв`язку з невиплатою належних грошових сум при звільненні,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

16 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просила стягнути на її користь середній заробіток в розмірі 66026,90 грн, у зв`язку з невиплатою належних грошових сум при звільненні.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Офісу великих платників податків ДФС (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м.Київ, 04119; код ЄДРПОУ: 39440996) на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (невиплата середнього заробітку за вимушений прогул) за період з 27 грудня 2019 року по 21 червня 2020 року в сумі 49 520 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн 17 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м.Київ, 04119; код ЄДРПОУ: 39440996) на користь позивача судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

21 січня 2022 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому листі, в якій просить замінити сторону у виконавчому документі у цій справі з Офісу великих платників податків Державної податкової служби на його правонаступника Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Заява вмотивована тим, що в Управлінні Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва перебуває на виконанні виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у цій справі № 380/7509/20 про стягнення коштів з Офісу великих платників податків ДПС. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" постановлено ліквідувати Офіс великих платників податків ДПС, тому Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є ланцюговим та кінцевим правонаступником Офісу великих платників податків Державної податкової служби. Стверджує, що виконати рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС неможливо.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року заяву представника Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва задоволено. Замінено боржника у виконавчому листі № 380/7509/20, виданому Львівським окружним адміністративним судом 19 жовтня 2021 року з Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1).

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідно до Положення про Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності. Пунктом 15 цього Положення визначено, що Міжрегіональне управління створюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1) є правонаступником Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити Управлінню Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва в задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому листі № 380/7509/20 з Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Скаржник вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі Офіс великих платників податків ДПС.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, які розпочали виконання своїх функцій із 01 січня 2021 року.

Кожен територіальний орган ДПС, утворений як відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується (наказ від 12 листопада 2020 року № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС").

Відповідно до Положення про Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС України від 12 листопада 2020 року № 643, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.

Скаржник з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16, зазначає, що у випадку, якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень. Вказує, що заміна Офісу великих платників податків Державної податкової служби як боржника у виконавчому листі може мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття унаслідок припинення.

Позиція інших учасників справи.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року призначено справу до розгляду.

Оцінка висновків суду, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною четвертою статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Положеннями абзацу 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є припинення її юридичної особи та перехід її прав і обов`язків до іншої юридичної особи.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17) та від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.


................
Перейти до повного тексту