ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 640/38062/21
адміністративне провадження № К/990/1681/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,
представника позивача - Проскурні Т.В.,
представника відповідача - Мовсисяна В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баррель Груп" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2022 року (головуючий суддя Аблов Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баррель Груп" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Баррель Груп" (далі - ТОВ "Баррель Груп") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 12 серпня 2021 року №0609410701 та №0609430701.
Позивач вважав помилковим і таким, що не відповідає дійсності, зроблений відповідачем висновок про заниження Товариством у періоді, який охоплювався перевіркою, грошових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та необхідність складення зведеної податкової накладної на вартість товарно-матеріальних цінностей, які були придбані з ПДВ, та не використовувались в операціях, що є об`єктом оподаткування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, Товариству відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати прийняті судами рішення й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження позивач звертає увагу на те, що суди обох інстанцій під час розгляду справи не дослідили належним чином зібрані у справі докази, натомість, установили обставини, які мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Позивач стверджує, що суд першої інстанції не надав правової оцінки доказам, наданим позивачем (зокрема, первинній та бухгалтерській документації, яка має відношення до предмета проведеної податкової перевірки), в оскаржуваному рішенні взагалі про них не згадується, як і не зазначаються мотиви їх неврахування. Не виправлено цих недоліків й судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи. Зокрема, суди обох інстанцій не надали жодної оцінки наданому позивачем та долученому до матеріалів справи висновку експерта від 15 серпня 2022 року, складеному за результатами проведення судової економічної експертизи, щодо нормативного й документального підтвердження висновків акта перевірки, а також первинним й іншим бухгалтерським документам. Таким чином, на думку позивача, суди не виконали вимог статті 90 КАС України в частині правил оцінки доказів у справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свою правову позицію, викладену в поданій касаційній скарзі, наполягав на скасуванні оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на помилковість й поверхневість їх висновків. Зауважував, що судами залишено поза увагою суперечливість висновків, викладених в акті перевірки.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи та аргументи, наведені ним в судах попередніх інстанцій, поділяючи мотиви, з яких виходили суди при вирішенні спору, просив залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 15 березня 2021 року №2050-п призначено проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Баррель Груп" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, законодавства щодо справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 18 серпня 2014 року по 31 грудня 2020 року та іншого законодавства.
Відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30 березня 2021 року №2613-п "Про зупинення проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Баррель Груп" (зі змінами, внесеними наказом ГУ ДПС у м. Києві від 14 квітня 2021 року №3192-п "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30 березня 2021 року №2613-п") перенесено термін проведення перевірки з 31 березня 2021 року до дати надання документів в межах термінів, визначених пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
З наявних у справі матеріалів суди встановили, що 02 липня 2021 року контролюючим органом направлено ТОВ "Баррель Груп" запит №1, в якому, з метою об`єктивного та повноцінного визначення показників доходу та витрат, податкових зобов`язань та податкового кредиту, пропонувалось надати письмові пояснення та їх документальні підтвердження. У вказаному запиті (який отримано уповноваженою особою Товариства 02 липня 2021 року об 11:00) зазначено, що, з огляду на обмежені терміни проведення перевірки, документи слід надати в електронній формі (формат Excel) в день отримання запиту.
Також, 05 липня 2021 року контролюючим органом направлено позивачу запит №2 про надання документів (пояснень), в якому зазначено, що станом на 05 липня 2021 року до перевірки не надано жодних документів щодо придбання (продажу) товарів (робіт, послуг). У зв`язку з чим, ГУ ДПС у м. Києві просило ТОВ "Баррель Груп" надати посадовим (службовим) особам відповідача у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, в електронній формі (формат Excel) в день отримання запиту (запит отримано уповноваженою особою Товариства 06 липня 2021 року о 09:00).
06 липня 2021 року відповідачем складено акт "Про ненадання документів та пояснень" №3308/ж6/26-15-07-01-03, у якому зафіксовано факт ненадання ТОВ "Баррель Груп" документів за запитом №1 від 02 липня 2021 року та повторно вручено запит №2 від 05 липня 2021 року. Станом на 06 липня 2021 року до перевірки не надано первинних документів та договорів (додатків, додаткових угод до них, тощо) тощо.
12 липня 2021 року контролюючим органом направлено ТОВ "Баррель Груп" запит №3, в якому, з метою об`єктивного та повноцінного визначення показників доходу та витрат, податкових зобов`язань та податкового кредиту, пропонувалось надати до перевірки пояснення та їх документальне підтвердження. У вказаному запиті, як і у випадку з попередніми, відповідач просив надати документи в день отримання запиту (запит отримано уповноваженою особою ТОВ "Баррель Груп" 12 липня 2021 року).
Крім того, 15 липня 2021 року відповідач направив Підприємству запит №4 про надання документів (пояснень), в якому зазначив, що станом на день формування запиту до перевірки не надано документи, описані в запитах від 02 липня 2021 року №1, від 05 липня 2021 року №2, від 12 липня 2021 року №3, а саме: накази про облікову політику та накази про проведення інвентаризації (затвердження результатів інвентаризації), акти інвентаризації, лімітно-забірні картки та акти списання (форми № М-8 та М-9, М-19, М-28 та М-28а), інші документи якими на підприємстві оформляється процес обліку ПММ тощо.
Судами встановлено, що позивачем на запит від 15 липня 2021 року №4 надано пояснення щодо виду діяльності Товариства (оптова торгівля пальним, щодо наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, а також пояснення щодо відображення в обліку витрат на рахунку 93 "Витрати на збут" та щодо контрагентів, які надавали послуги зі зберігання пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ), здійснювали послуги з транспортування продукції до покупця, страхування транспортних засобів, переданих в оренду, та вантажу, послуги з охорони при транспортуванні ПММ тощо.
15 липня 2021 року відповідач направив ТОВ "Баррель Груп" запит №5 про надання документів (пояснень), в якому зазначив, що у періоді, який перевірявся, Товариством було віднесено до складу інших витрат операційної діяльності ПММ, рах. 94 "Інші витрати операційної діяльності".
Також, 15 липня 2021 року відповідач направив ТОВ "Баррель Груп" запит №6, в якому, з метою повноцінного визначення показників доходу та витрат, податкових зобов`язань та податкового кредиту, просило надати пояснення та їх документальне підтвердження. Позивачем на вказаний запит надано письмові пояснення щодо порушених у ньому питань.
Окрім того, 15 липня 2021 року відповідачем направлено ТОВ "Баррель Груп" запит №7 про надання документів (пояснень) щодо відхилення між даними фінансової звітності даними бухгалтерського обліку за 9 місяців 2020 року, а також документальне пояснення щодо віднесення підприємством до складу витрат на збут та адміністративних витрат.
16 липня 2021 року контролюючим органом складено акт "Про ненадання документів та пояснень" №3523/ж6/26-15-07-01-03, яким зафіксовано ненадання Підприємством документів та пояснень щодо відхилення між даними фінансової звітності (форма № 2-м) задекларованими в рядку 2050 та 2180 Форми №2-м та даними бухгалтерського обліку за 9 місяців 2020 року (на запит №7).
23 липня 2021 року посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві складено акт планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Баррель Груп" №57565/Ж5/26-15-07-01-03/393554001.
Посадовими особами контролюючого органу, зокрема, встановлено, що ТОВ "Баррель Груп" до складу витрат віднесено витрати, не підтверджені первинними документами, витрати, за якими неможливо підтвердити їх пов`язаність зі збутом товару та обслуговуванням і управлінням підприємством. Послуги транспортування, охорони, сертифікації, зберігання запасів, а також митні платежі Підприємством не класифіковано як собівартість реалізованих товарів, відповідно, дані послуги не використовувалися в операціях, що є об`єктом оподаткування, та не пов`язані з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів.
Як наслідок, перевіркою, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства: підпункту "г" пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 2965647 грн; пунктів 201.1, 201.10 статті 203 ПК України, в частині нескладення та нереєстарції в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної на вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних з ПДВ, та які не використовувалися в операціях, що є об`єктом оподаткування, на загальну суму 3688314,00 грн.
За наслідками встановлених перевіркою порушень 12 серпня 2021 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0609410701, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 2965647,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 741411,75 грн, а також податкове повідомлення-рішення №0609430701, яким до Підприємства застосовано штрафні санкції у розмірі 35525,50 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Підставою до відмови Товариству у задоволенні позову слугувала відсутність у позивача станом на час проведення перевірки первинних та інших бухгалтерських документів, та неможливість, у зв`язку з цим, підтвердити фактичне вчинення господарських операцій та правомірність формування витрат та ПДВ. Роблячи такий висновок суди акцентували увагу на тому, що факт ненадання позивачем первинних документів до перевірки зафіксований належними доказами, а надані позивачем вже до суду первинні документи не можуть спростовувати обставини, наведені контролюючим органом в акті перевірки. Тобто, фактично суди визнали, що надані позивачем до суду документи не є належними та достатніми доказами у справі з урахуванням положень пункту 44.6 статті 44 ПК України. У цілому висновок судів зводиться до того, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, не вирішуючи наперед питання обґрунтованості висновків судів щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, яким позивачу здійснено відповідні нарахування та застосовано штрафні санкції, Суд вважає за необхідне зупинитись на аналізі їх висновків щодо неподання позивачем до перевірки документів на вимогу контролюючого органу.
За приписами пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.6 статті 44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.