1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 640/34424/21

адміністративне провадження № К/990/5388/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року (суддя: Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (судді: Кобаль М.І., Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" (далі - відповідач, ТОВ "Ріелті Сервіс"), в якому просило стягнути кошти платника податків з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 11 372 627,88 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що в силу приписів податкового законодавства контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків лише протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Однак, під час ухвалення оскаржуваних рішень суди жодним чином наведеного вище не врахували та проігнорували факт того, що в даному випадку податковий орган звернувся із позовом про стягнення податкового боргу поза межами строку 1095 днів з дня виникнення такого боргу.

Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст 328 КАС України, неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18, від 11 лютого 2020 року у справі №210/3268/15-а, від 20 грудня 2019 року у справі №820/3914/17, від 29 листопада 2019 року у справі №359/7194/16-а, від 24 жовтня 2019 року у справі №806/1243/17, від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18 та від 25 лютого 2020 року у справі №1340/5767/18.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ "Ріелті Сервіс" перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків ТОВ "Ріелті Сервіс" на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом у розмірі 11 372 627,88 грн, а саме:

- з податку на прибуток у розмірі 5 695 225,10 грн, в тому числі, пеня в сумі 2 188 249,34 грн.;

- з податку на додану вартість у розмірі 5 677 402,78 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, що виникли на підставі:

1) податкових повідомлень-рішень: від 13.04.2014 №0000212201; від 18.02.2020 №0173260411; від 17.03.2020 №0290390411; від 06.07.2020 №0648370411; від 13.10.2020 №0882370411;

2) самостійно поданої податкової звітності (податкових декларацій з податку на додану вартість): від 17.01.2020 №9331444460 (термін сплати 30.01.2020); від 20.02.2020 №9030456567 (термін сплати 01.03.2020); від 18.03.2020 №9056593904 (термін сплати 30.03.2020); від 21.04.2020 №9085581806 (термін сплати 30.04.2020); від 20.05.2020 №9111155429 (термін сплати 01.06.2020); від 22.06.2020 №9141916069 (термін сплати 30.06.2020); від 20.07.2020 №9171730357 (термін сплати 30.07.2020); від 20.08.2020 №9206591452 (термін сплати 31.08.2020); від 21.09.2020 №9238083313 (термін сплати 30.09.2020); від 20.10.2020 №9271382513 (термін сплати 30.10.2020).

На адресу відповідача податковим органом направлялась податкова вимога від 26.03.2019 року №104022-17 про сплату податкового боргу у розмірі 9 661 791,96 грн, у тому числі з податку на додану вартість - 3 966 566,86 грн, з податку на прибуток - 5 695 225,10 грн, яку було вручено відповідачу 15.04.2019 року.

В подальшому ТОВ "Ріелті Сервіс" було частково сплачено заборгованість з податку на додану вартість, однак борг з податку на прибуток у розмірі 5 695 225,10 грн відповідно до інтегрованої картки платника податків залишився непогашеним, що і стало підставою для звернення ГУ ДПС у м. Києві до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, оскільки спірні грошові зобов`язання не були сплачені відповідачем у встановлений строк, такі суми, відповідно, набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню у судовому порядку.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг це - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Загальні строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом другим пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За приписами пунктів 95.1-95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 60 календарних днів, що настають за днем отримання рішення про застосування штрафних санкцій, або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

Відповідно до пункту 102.4. статті 102 ПК України - у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.


................
Перейти до повного тексту