ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 160/14919/22
адміністративне провадження № К/990/7985/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Федосєєва Євгена Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року (головуючий суддя Врона О. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року (головуючий суддя Іванов С. М., судді: Панченко О. М., Чередниченко В. Є.)
І. Суть спору
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - Петропавлівська селищна рада), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Петропавлівської селищної ради від 19 листопада 2021 року № 582-11/VІІІ "Про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень Петропавлівського селищного голови ОСОБА_1";
- визнати незаконним звільнення з публічної служби в органах місцевого самоврядування - з виборної посади Петропавлівського селищного голови Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді селищного голови Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області з 23 листопада 2021 року;
- стягнути з Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку 812,04 грн в день без урахування податків та обов`язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що рішення Петропавлівської селищної ради від 19 листопада 2021 року № 582-11/VІІІ є протиправним та незаконним, прийняте з порушенням законодавства та Регламенту без визначення конкретної підстави, що суперечить принципу юридичної визначеності.
ІІ. Установлені фактичні обставини справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення
25 листопада 2020 року ОСОБА_1 призначений на посаду селищного голови Петропавлівської селищної ради на підставі рішення від 25 листопада 2020 року № 1-1/VІІІ.
Рішенням Петропавлівської селищної ради від 19 листопада 2021 року
№ 582-11/VІІІ висловлено недовіру Петропавлівському селищному голові ОСОБА_1 та достроково припинено його повноваження.
Уважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишено без руху. Установлено позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду нової обґрунтованої заяви щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку з урахуванням висновків суду.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач у позовній заяві лише посилається на факт введення воєнного стану, але не обґрунтовує, яким чином запровадження цього стану унеможливило своєчасне звернення його до суду. Крім того, суд зауважив, що у грудні 2021 року позивач вже звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним позовом. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року у справі № 160/24946/21 позовна заява ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії була повернута без розгляду. Така ухвала суду була оскаржена позивачем до Третього апеляційного адміністративного суду, який 18 травня 2022 року постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги. Позивачем не надано доказів перебування за межами України в період з 19 травня 2022 року (після оскарження ухвали від 06 січня 2022 року в апеляційному порядку і прийняття Третім апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення від 18 травня 2022 року у справі № 160/24946/21). Крім того, позивач весь час діяв через представника, з яким укладено договір про надання правової допомоги від 03 грудня 2021 року, і неможливість представника звернутись з позовом в період з 19 травня 2022 року також необґрунтована.
На виконання вимог цієї ухвали суду, 13 жовтня 2022 року від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення процесуального строку із зазначенням підстав для такого поновлення. Зазначено, що строк звернення до суду був пропущений позиваечм з поважних причин, оскільки з огляду на введення на території України режиму воєнного стану, він зі своєю сім`єю вимушений був покинути межі Дніпропетровської області. Також зауважено про перебування представника позивача добровольцем у складі добровольчого формування Дніпровської міської територіальної громади "Варта Дніпра" та, як наслідок, неможливості подання адміністративного позову у більш ранні строки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду на подання позовної заяви до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу на підставі частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки апеляційної скарги, оскільки мотиви, викладені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не обґрунтовують поважність пропуску такого строку. Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що позивачем не було подано до суду будь-яких доказів перебування за межами Дніпропетровської області з зазначенням конкретних дат (періоду) та, як наслідок, неможливості подання адміністративного позову у більш ранні строки (зокрема через засоби поштового зв`язку з території інших областей України). Крім того, посилання скаржника на той факт, що його представник перебуває у складі добровольчого формування і неможливості вчасно звернутися до суду з позовом, суди попередніх інстанцій уважають безпідставним, оскільки позивач не був позбавлений можливості укласти договір про надання професійної правничої допомоги з іншим адвокатом та, як наслідок, здійснити реалізацію своїх прав та обов`язків, з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
06 березня 2023 року адвокат Федосєєв Є. О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини другої статті 328 КАС України.
ІV. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, і направити справу для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції безпідставно не врахували доказ щодо контракту добровольця територіальної оборони Федосєєва Є. О. та не надали йому належної оцінки, оскільки представник позивача не мав об`єктивної можливості виконувати умови договору про надання правничої допомоги.
Також позивач стверджує, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, останній разом з сім`єю виїхав за межі Дніпропетровської області, оскільки місцезнаходження смт. Петропавлівка знаходиться недалеко від адміністративного рубіжу Дніпропетровської та Донецької області, а також на межі з Харківською областю. Маючи можливість повернутися до міста Дніпра у серпні 2022 року, позивач з`явився до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, що підтверджується розпискою про отримання копії судового рішення у кримінальній справі № 188/230/22, датованою 09 серпня 2022 року.
Крім того, скаржник зазначає, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року про повернення апеляційної скарги щодо первісного позову у справі № 160/24946/21 ОСОБА_1 не отримував, в Єдиному державному реєстрі судових рішень ця ухвала опублікована 26 травня 2022 року, в той час коли реєстр був закритий для загального доступу.
Поряд з цим, позивач наголошує на тому, що повторний поданий адміністративний позов разом з додатками був великий за обсягом документів (216 документів, 108 з яких мали були відправлені відповідачу), належним чином засвідченням копії документів власноручно займався ОСОБА_1, у зв`язку з чим потребувало значний обсяг часу, щоб надрукувати додатки та засвідчити їх.
При цьому, скаржник посилається на неврахування практики Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19 та постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 620/2924/19, від 03 грудня 2020 року у справі № 826/6756/18. Разом з тим, скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, яка не узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, від якого Велика Палата Верховного Суду відступає, що свідчить про те, що вказана справа може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подавали, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За змістом статті 122 КАС України установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).