ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.000734
адміністративні провадження № К/9901/236/20, № К/9901/2956/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Дашутіна І.В., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-Ес Косметікс Україна" та Головного управління ДПС в Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року (суддя Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (головуючий суддя Старунський Д.М., судді: Багрій В.М., Большакова О.О..) у справі № 1.380.2019.000734 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-Ес Косметікс Україна" до Головного управління ДПС в Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Бі-Ес Косметікс Україна" звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0014881401 від 10.09.2018 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 128601,34 грн та №0019631401 від 22.11.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму грошового зобов`язання 272838,75грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 218271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 54567,75 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки в акті перевірки ТОВ "Бі-Ес Косметікс Україна" містять відомості про виявлені порушення, факт існування яких не підтверджений належними доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.09.2018 №0014881401 в частині штрафних санкцій на суму 144770,64 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.11.2018 №0019631401 в частині суми грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на суму 94553,00 грн та за штрафними санкціями на суму 23638,37 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач та відповідач подали касаційні скарги.
Підставою касаційного оскарження судових рішень позивачем зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права в зв`язку з неповним та неправильним встановленням всіх фактичних обставин у справі, що є підставою для скасування судових рішень у частині, в якій відмовлено у задоволенні позовних вимог та в цій частині просить позов задовольнити повністю.
Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідачем також зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права в зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень у частині, в якій задоволено позовні вимоги та відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційних скарг, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг.
Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА податкового законодавства за період роботи з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт №2041/13-01-14-01/36248873 від 20.08.2018.
На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018:
- №0014861401 на суму 475473,60грн податку на додану вартість і 118868,40грн штрафних санкцій;
-№0014871401 щодо завищення від`ємного значення по податку на додану вартість на суму 3891,00грн;
- №0014881401 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 255498,00грн;
-№0014891401 на суму 192431,51грн штрафних санкцій.
За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДФС України скаргу ТОВ "БІ-ЕС КОСМЕТІКС Україна" задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0014861401, №0014871401 в частині взаємовідносин скаржника з ТОВ "ГундТрейд" та ТОВ "Грейнсід" скасовано, а в іншій частині зазначені повідомлення-рішення №0014891401 та №0014881401, яким згідно з ст.120-1 ПК України, застосовано до позивача штраф у сумі 192431,51грн, тобто 50% від суми 384863,02грн залишено без змін.
Також на підставі акта перевірки та рішення ДФС України від 16.11.2018 №37303/6/99-99-11-01-01-25 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0019631401 від 22.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму грошового зобов`язання 272838,75грн, а саме: за податковими зобов`язаннями збільшено на 218271,00грнта за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 54567,75грн.
Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0014881401 в частині штрафної санкції в сумі 128601,34грн суд зазначив, що відповідач всупереч рішенню ДФС від 16.11.2018 за №37303/6/99-99-11-01-01-25 (за наслідками адміністративного оскарження) протиправно розрахував суму штрафної санкції у розмірі 128601,34грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.11.2018 №0019631401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 272838.75 грн. (в тому числі: податкове зобов`язання 218271 грн., штрафні санкції 54567,75 грн.)
В акті перевірки суть порушення зазначено в тому, що позивачем з метою реклами власної продукції на території України за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 списано витрати на рекламу безоплатно розданих взірців новинок та тестерів парфумерної продукції на суму 481063,64 грн., які були ввезені на митну територію України. Податковий орган (в акті перевірки, а також апеляційній та касаційній скаргах) зазначає, що безоплатна передача товару підпадає під визначення операції з постачання товару у відповідності до п.п.14.1.191 ст. 14 ПК України, а тому у відповідності з вимогами ст. 185 цього Кодексу є об`єктом оподаткування ПДВ. Крім того, внаслідок не нарахування податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю позивача (за рахунок списання нестач товарів за результатами проведеної інвентаризації товаро-матеріальних цінностей) занижено податкові зобов`язання на суму 83741.95 грн.
Задовольняючи частково адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.11.2018 №0019631401 в частині суми грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на суму 94553,00грн та за штрафними санкціями на 23638,37грн; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0014881401 в частині суми штрафних санкцій в сумі 144770,64 грн (128601,34+16169,30) суди попередніх інстанції встановили, що позивачем з метою реклами власної продукції на території України у періоді з 01.01.2015 по 31.03.2018 списано на витрати на рекламу безоплатно використані взірці новинок та тестери парфумерної продукції, які були ввезені на митну територію України на виконання умов Контракту купівлі- продажу від 15.01.2009 №1-ЗЕН, укладеного з фірмою URODA POLSKA Sp. z о. о. Польща) на суму 481063,64грн.
Стаття 1 Закону України від 03.07.1996 №270/96-ВР Про рекламу визначає, що рекламою є інформація про особу чи товар, поширена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати чи підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару; заходами рекламного характеру - є заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший; споживачі реклами - це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама, а товар - будь- який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об`єкти права та інтелектуальної власності, щодо яких така реклама надається.
Згідно абз. 1 та п. 188.2 ст. 188 ПК України до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Таким чином, термін вартість продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, необхідно розуміти як (договірну/контрактну) вартість товарів, до якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ст. 188 ПК України), а тому вказані два терміни за свої змістом є тотожними.
Відтак суди правильно зазначили, що правильним є врахування вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), яка використовується в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, а не собівартості, оскільки п. 188.1 ст. 188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Крім того, важливим у даних правовідносинах є встановлений судами факт, що тестери парфумерної продукції та пробники використовувались позивачем при проведенні маркетингових/рекламних заходів через працівників позивача без передачі даного товару покупцю. В протилежному випадку, а саме у разі безоплатної передачі товару, така операція підпадала б під ознаки "постачання товару", і повинна була б враховуватись як об`єкт оподаткуванням ПДВ.
Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що у разі відсутності факту передачі товару відсутні ознаки "постачання товару", оскільки, за визначенням пп. 14.1.191 п. 14.1. ст. 14 ПК України постачання товару - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.