ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 640/11666/19
адміністративне провадження № К/990/21759/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/11666/19
за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А. Б.) від 20 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Єгорової Н. М., Федотова І. В., Чаку Є. В.) від 13 липня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2019 року Акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2019 року №0004114406 на суму 1 761 998,65 грн.
2. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові накладні, які складені позивачем у відповідності до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не підлягали наданню отримувачу (покупцю). При цьому, передбачаючи для платника ПДВ відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у ЄРПН законодавець переслідував мету захисту прав та законних інтересів покупців товару, які є платниками ПДВ, адже згідно абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Кодексу виключно податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Натомість, у тих випадках коли податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю), тобто не слугують підставою для нарахування сум податку, які включаються до податкового кредиту, відповідна мета відсутня. На думку представника позивача, оскільки контрагенти позивача не зазнали шкоди від несвоєчасної реєстрації податкових накладних з ПДВ в ЄРПН, АТ "Укрпошта" сплачені податкові зобов`язання в повному обсязі і бюджет не зазнав втрат, застосування штрафних санкцій є безпідставним.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 31 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив від АТ "Укрпошта", в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 березня 2019 року Офісом великих платників податків ДФС на підставі п. 200.10 ст. 200 та в порядку пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75, ст. 76 ПК України проведена камеральна перевірка діяльності АТ "Укрпошта" (ПН 21560045) щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13 березня 2019 року №664/28-10-44-06/21560045.
9. Камеральною перевіркою встановлені порушення АТ "Укрпошта" п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме, граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в таблиці 1, в результатів чого відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України.
10. На підставі зазначеного акта перевірки, 05 квітня 2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004114406, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10. ст. 201 ПК України, на підставі ст. 120-1 ПК України застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 1 761 998,65 грн, зокрема:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф в сумі 1 200 453, 87 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування накладних від 16 до 30 календарних днів застосовано штраф в сумі 90 889,98 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів застосовано штраф в сумі 439 926,77 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів застосовано штраф в сумі 30 728,03 грн.
11. Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що законодавець передбачив ретроспективну дію положень п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
13. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правової норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.
14. При цьому, суди попередніх інстанцій зауважили, що матеріали справи не містять доказів складення та направлення податковим органом нового податкового повідомлення-рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.
16. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16.1 Так, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не були враховані правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/147 та від 13 серпня 2019 року у справі № 2040/7988/19, що призвело до невірного застосування пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 201.10 статті 201 ПК України.
17. Крім того, скаржник зауважує, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято 05 квітня 2019 року, а зміни законодавства відбулися лише 23 травня 2020 року, то відповідні положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-ХІ не можуть впливати на оцінку правомірності прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.
18. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафні санкції до позивача за порушення АТ "Укрпошта" граничних термінів реєстрації, в тому числі, податкових накладних № 114/0901 від 15 лютого 2017 року, № 39/0305 від 15 лютого 2017 року, № 112/0901 від 15 лютого 2017 року, № 115/0901 від 15 лютого 2017 року, які не підпадають під перерахунок суми штрафу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
21. Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
22. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.