ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа №804/5861/17
адміністративне провадження № К/9901/388/17 №К/9901/1431/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Мельник В.В.) у справі за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" (далі - позивач, Товариство, АТ "ДНІПРОАЗОТ") звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2016 №0000304700.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09.08.2017 зазначені судові рішення скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши на те, що з метою правильного вирішення даної справи суду необхідно виокремити правовідносини, в яких позивачем допущено порушення законодавчих норм щодо своєчасності зарахування іноземної валюти на рахунки в уповноважених банках та надати їм належну правову оцінку.
За результатом повторного судового розгляду справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 25.10.2017 позов задовольнив частково; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000304700 від 26.04.2016 в частині нарахування пені у розмірі 86157,84 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок, при цьому подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом, а тому в цій частині висновки відповідача про порушення Товариством вимог валютного законодавства є безпідставними. Натомість за деякими поставками валютні цінності дійсно надійшли із порушенням терміну, встановленого Національним банком України, а тому оспорюване рішення податкового органу в частині прийнято правомірно та скасуванню не підлягає.
Постановою від 12.12.2017 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову про задоволення позову частково; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000304700 від 26.04.2016 в частині нарахування пені у розмірі 129724,63 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що із встановлених обставин справи слідує, що погашення заборгованості у розмірі 212734,32 дол США відбулось без порушення будь-яких строків, що не враховано судом першої інстанції, внаслідок чого зроблено помилковий висновок в частині правомірності нарахування суми пені у розмірі 43566,80 грн.
Податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильну оцінку наявних у справі доказів та залишення поза увагою доводів відповідача про те, що кошти на розрахунковий рахунок АТ "ДНІПРОАЗОТ" надійшли із порушенням законодавчо встановленого терміну, що мало наслідком нарахування пені за кожен день прострочення. Просив скасувати рішення у частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В свою чергу Товариство у касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог просило прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, аргументуючи свою позицію відсутністю вини у порушенні строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними з нерезидентом, й неврахуванням приписів статей 238, 241 Господарського кодексу України.
Верховний Суд відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
Учасники справи у відзивах на касаційні скарги просили відмовити у задоволенні відповідних скарг.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ "ДНІПРОАЗОТ" з питання дотримання вимог валютного законодавства згідно повідомлень уповноваженого банку про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по контрактам від 04.12.2014 №146737, від 09.06.2015 №147755, від 09.06.2015 №147757, від 09.06.2015 №147756, від 09.06.2015 №147761, здійсненими у періоді з 09.06.2015 по 29.03.2016.
За результатами перевірки 12.04.2016 контролюючим органом складено акт перевірки №64/28-01-47-05761620, яким зафіксовано недотримання позивачем приписів статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо граничних строків зарахування валютної виручки на рахунок АТ "ДніпроАЗОТ", відкритий в уповноваженому банку.
На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000304700 від 26.04.2016, яким нарахував пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 153976,95 грн.
Так, між АТ "ДНІПРОАЗОТ" та компанією "CLARESHOLMMARKETINGLTD" (Британські Віргінські острови) укладено контракти на поставку товару від 09.06.2015 №147757, №147756, №147761, №147755 та від 04.12.2014 №146737.
На виконання умов цих контрактів, позивач відвантажив нерезиденту продукцію та останнім оплачена така продукція в останній день граничного терміну надходження валютної виручки. При цьому, частина грошових коштів того ж дня зарахована на рахунок АТ "ДНІПРОАЗОТ", а решта валюти зараховувалась на розподільчий рахунок для обов`язкового продажу та наступного робочого дня кошти вже в гривні надходили на рахунок Товариства.
Контролюючий орган дійшов висновку про зарахування валютної виручки на рахунок позивача, відкритий в уповноваженому банку, з порушенням граничного строку на 1 день та відповідно нарахував пеню на підставі статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Верховний Суд погоджується із аргументами судів попередніх інстанцій про помилковість таких висновків відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
У зв`язку з набранням чинності з 17.11.2012 Закону України від 06.11.2012 № 5480-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" та постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 №475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (далі - Постанова №475), внесено зміни до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно до яких, Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону № 185.
Згідно із пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 03.06.2015 №354, яка діяла з 04.06.2015 по 03.09.2015, постанови Правління Національного Банку України від 03.09.2015 №581, яка діяла з 04.09.2015 по 04.12.2015, постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 №581, яка діяла з 05.12.2015 по 04.03.2016, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Приписами пункту 2 наведених постанов Правління Національного банку України встановлено вимогу щодо обов`язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов`язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
Вимога щодо обов`язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 №34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 №378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за №841/7129), і в російських рублях.
Уповноважений банк зобов`язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов`язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання" (далі - розподільчий рахунок).
Уповноважений банк зобов`язаний здійснити обов`язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
За приписами підпункту "ґ" пункту 1.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 (далі - Інструкція №136) сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов`язань за договором відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів.