ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 520/7113/19
адміністративне провадження № К/9901/2450/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №520/7113/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року (суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі головуючого судді - Мельнікової Л.В., cуддів - Рєзнікової С.С., Калитки О.М.) від 23 грудня 2019 року у справі №520/7113/19
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 19 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Харківській області), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 6,04 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, яке викладено в листі від 16 квітня 2019 року;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Харківській області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 6,04 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийнято за відсутності визначених законом підстав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, оскільки ГУ Держгеокадастру у Харківській області наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної (а не колективної) власності в межах області, а земельна ділянка виділена ОСОБА_1 перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Краснопавлівський".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, однак, як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 фактично оскаржує і рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року.
Касатор зазначає, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, яке полягає у незастосуванні судами статті 122 Земельного кодексу України. До повноважень відповідача належить питання розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту, у тому числі і земельними ділянками резервного фонду сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності.
4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №520/7113/19.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
5. Верховний суд ухвалою від 26 квітня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 27 квітня 2023 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Відповідно до сертифікату на право на земельну ділянку (пай) ОСОБА_1 належить право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Краснопавлівський", місцезнаходження: село Миронівка Лозівського району Харківської області, розміром 6,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Розпорядженням Лозівської районної державної адміністрації від 04 серпня 2008 року №310 вирішено виділити в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) по КСП "Краснопавлівський" - 6,04 умовних кадастрових гектар за рахунок земель державного резервного фонду на території Краснопавлівської селищної ради.
07 лютого 2019 року позивач подав до відповідача заяву (з додатками до неї) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 6,04 умовних кадастрових гектар, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного резервного фонду, розташованої за межами населених пунктів на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області.
ГУ Держгеокадастру у Харківській області листом про розгляд заяви від 16 квітня 2019 року №Л-3066/0-2379/0/95-19 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки посилаючись на те, що розпорядженням Лозівської районної державної адміністрації Харківської області від 04 серпня 2008 року №310 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок за рахунок земель державного резервного фонду на території Краснопавлівської селищної ради" ОСОБА_1 виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку в розмірі частки (паю) по КСП "Краснопавлівський" - 6,04 умовних кадастрових гектар за рахунок державного резервного фонду на території Краснопавлівської селищної ради.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на підставі колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну ділянку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (стаття 2 Закону України "Про прядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)").
Згідно з пунктами 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування.
У відповідності до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з частинами першою, другою статті 25 Земельного кодексу України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).