ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа №260/4347/20
адміністративне провадження № К/990/736/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів Білоуса О.В., Юрченко В.П.,
за участі:
секретаря судових засідань Жураковської Б.М.,
представника Відповідача Пензова С.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року (суддя Гаврилко С.Є.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року (судді: Глушко І.В., Довга О.І., Запотічний І.І.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доміон Авто Груп"
до Закарпатської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Доміон Авто Груп" (далі також - Позивач, ТОВ "Доміон Авто Груп") звернулося до суду з позовом до - Закарпатської митниці Держмитслужби (далі також - Відповідач, Митниця; правонаступник - Державна митна служба в особі відокремленого підрозділу Закарпатської митниці), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2020 року:
- № 00000147719 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 1680880,66 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 1287104,53 грн та за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) 321776,13 грн;
- № 00000167719 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 339984,55 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 271987,64 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 67996,91 грн;
- № 00000157719 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби на загальну суму 91042,25 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 72833,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18208,45 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Доміон Авто Груп" вказувало, що вказані вище індивідуальні акти не відповідають вимогам чинного законодавства в силу того, що:
- митний орган безпідставно переглянув та відмовив у застосуванні преференційного режиму оподаткування товарів, що імпортувались з території Європейського Союзу (надалі також - ЄС) та були випущені у вільний обіг на території України, за наслідками їх митного оформлення;
- ні в іноземних митних органів, ні в митних органів України на час митного оформлення товарів, які ввозилися на територію України, не виникали сумніви щодо документів, які подавалися для митного оформлення товарів, такі документи повною мірою відповідали встановленим вимогам, ідентифікували товари, підтверджували походження товарів з Європейського Союзу та надавали Позивачу право на застосування преференційного режиму оподаткування при їх митному оформленні;
- Відповідачем встановлені відповідні обставини щодо відсутності права на застосування преференцій на підставі неналежних та недопустимих доказів, оскільки відповіді компетентних органів іноземних держав не перекладені на українську мову.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 26 липня 2021 року адміністративний позов задовольнив.
Ухвалюючи рішення, суд вказав, що:
- Відповідачем до матеріалів справи не надано запитів для проведення перевірки уповноваженими органами Словацької Республіки, Литовської Республіки та Чеської Республіки декларацій інвойсів і виданих уповноваженими органами сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1.
- з наявних у справі листів ДФС України та ДМС України про направлення відповідей компетентних органів на адресу Відповідача неможливо встановити їх взаємозв`язок з ТОВ "Доміон Авто Груп", до митних декларацій, які були предметом перевірки та декларацій інвойсів та сертифікату з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1, які були використані як підстави для застосування преференції при митному оформленні товарів;
- належних доказів на спростування походження товару з території з ЄС у розумінні Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-341 (далі також - Угода) Відповідач не надав, а суд не здобув.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2021 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року скасував та ухвалив постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що згідно з надісланою відповіддю уповноважених іноземних митних органів не підтверджено походження з ЄС задекларованого Позивачем спірного товару, у зв`язку із чим не може бути застосовано умови преференційного режиму оподаткування товарів в рамках Угоди та, відповідно, відсутні підстави для оподаткування ввезеного товару при здійсненні його митного оформлення в Україні за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита за преференцією " 410".
Верховний Суд постановою від 19 жовтня 2022 року касаційну скаргу ТОВ "Доміон Авто Груп" задовольнив, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року скасовано, а справу №260/4347/20 направив на новий розгляд до апеляційного суду.
Ухвалюючи рішення, суд касаційної інстанції вказав, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору обмежився загальним посиланням на висновки акта перевірки, а саме на те, що компетентні органи Словацької Республіки, Литовської Республіки та Чеської Республіки листами направили результати процесу перевірок декларацій інвойсів та сертифіката з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1 і письмово навели обґрунтування причин, за яких товари, що експортовані з території Європейського Союзу на адресу українського підприємства ТОВ "Доміон Авто Груп", не відповідають вимогам положень Протоколу I та Доповнення і щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди. Натомість оскаржуване судове рішення не містить посилань на належні та допустимі докази, адже не розкрито змісту згаданих відповідей компетентних органів.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 7 грудня 2022 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишив без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 260/4347/20 - без змін.
Апеляційний суд при вирішенні спору вказав, що:
- висновки контролюючого органу щодо відсутності у Позивача права на преференцію базуються виключно на листах уповноважених органів Словацької Республіки, Литовської Республіки та Чеської Республіки, в яких зазначено, що експортером не надано доказів преференційного походження товару. Однак вказані листи не можна вважати єдиним та неспростовним доказом порушення саме Позивачем митних правил, оскільки ним до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право на преференцію. При митному оформленні імпортованого товару Позивач надав національному митному органу всі необхідні документи для завершення митних процедур та щодо достовірності, достатності, повноти або належності яких з боку митного органу не було жодних зауважень та ним не відмовлено у застосуванні преференцій з ввізного мита на товари, що возяться на територію України;
- Відповідач не надав доказів визнання недійсними декларацій, інвойсів чи доказів притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається Відповідач на неврахування судами при вирішенні спору висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 1 березня 2021 у справі №240/7093/19, від 11 квітня 2022 року у справі №260/2805/20, від 11 серпня 2022 року у справі №460/8509/21, щодо скасування права на преференційне оподаткування у разі надходження від іноземних митних органів інформації щодо не підтвердження преференційного походження товарів в контексті застосування Угоди.
З посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), Відповідач стверджує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази. Так, Верховний Суд в постанові від 19 жовтня 2022 року визначив, що при повторному апеляційному розгляді підлягають дослідженню відповіді іноземних митних органів. Однак, як випливає з оскаржуваної постанови апеляційного суду, зазначені висновки Верховного Суду апеляційним судом були не враховані - жодного аналізу змісту наявних у справі відповідей іноземних митних органів апеляційним судом проведено не було.
Відповідач вважає, що компетентними органами Словацької Республіки, Литовської Республіки та Чеської Республіки направлено результати процесу перевірок декларацій інвойсів та сертифікатів з перевезення (походження) товару і письмово наведено обґрунтування причин, з яких товари, що експортовані з території Європейського Союзу на адресу українського підприємства ТОВ "ДОМІОН АВТО ГРУП", не відповідають вимогам положень Протоколу I та Доповнення I щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди. Кожна відповідь іноземного митного органу містила посилання на номера та дати декларацій-інвойсів або сертифікатів ЕUR.1. Водночас вказані декларації-інвойси та сертифікати, які були подані Позивачем до позовної заяви.
Відповідач вважає, що направленням ним запитів компетентним органам ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Також Відповідач стверджує, що судами невірно застосовано терміни "країна походження товару", як підстави для встановлення пільгової ставки ввізного мита та "преференційне походження товару", що є підставою для застосування встановленої Угодою преференційної ставки ввізного мита. Так, чинне законодавство встановлює 3 ставки ввізного мита, а саме: загальну, пільгову та преференційну ставку. При цьому, пільгова ставка ввізного мита та преференційна ставка ввізного мита не є тотожними. Застосування цих ставок регламентовано різними нормами матеріального права. Загальна та пільгова ставка ввізного мита передбачена частиною п`ятою статті 280 МК України та Митним тарифом України. При цьому, встановлення "країни походження товару" є підставою для встановлення пільгової ставки ввізного мита, яка передбачена Митним Тарифом. Водночас преференційна ставка ввізного мита регламентується статтею 281 МК України та нормами Угоди, а підставою для застосування цієї ставки є встановлення/підтвердження "преференційного походження товару" у спеціальному порядку, встановленому спеціальними нормами Угоди.
На думку Відповідача, посилання суду щодо неоднозначності відповідей іноземних митних органів спростовуються матеріалами справи.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
За змістом встановлених під час розгляду справи обставин, за результатами проведеної контролюючим органом перевірки ТОВ "Доміон Авто Груп" складено акт від 30 липня 2020 року № 0039/20/7.7-19/41083774, згідно з висновками якого останнім допущено порушення вимог:
1) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди та статті 15 пункту 1 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом України від 8 листопада 2017 року № 2187-VIII, в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товарів ввезених за деклараціями інвойс та сертифікатом з перевезення (походження) товару EUR.1 як такими, що походять з певної країни в розумінні Протоколу 1 і Доповнення 1 та підпадають під дію цієї Угоди, статті 36 частини 7, статті 257 частини 1, статті 270 частини 1, статті 281 частини 1 Митного кодексу України від 13 березня № 4495-VI (із змінами та доповненнями; далі також - МК України), в результаті чого Позивач занизив податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита, згідно 100 митних декларацій типу ІМ 40 АА та ДЕ, наведених в Додатку № 2 до акта перевірки, на загальну суму 1 359 938,33 грн;
2) статті 190 пункту 190.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями; далі також - ПК України), в результаті чого занизив податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість згідно зі 100 митних декларацій типу ІМ 40 АА та ДЕ наведених в Додатку № 2 до акта перевірки, на загальну суму 271 987,64 грн.
За висновками, наведеними в акті, в ході перевірки контролюючий орган проаналізував електронні копії 100 митних декларацій типу ІМ 40 АА та ДЕ, що підлягають перевірці, за період з 3 липня 2017 року по 19 липня 2019 року з використанням програмно-інформаційного комплексу АСМО "Інспектор" та встановив, що в зоні діяльності Закарпатської митниці Держмитслужби Позивач здійснив митне оформлення імпортованих товарів - "сідельні тягачі для напівпричепів, напівпричепи для перевезення вантажів, вантажні автомобілі для перевезення вантажів" з поданням до митного оформлення декларацій інвойсів, складених експортерами на експортних інвойсах, і сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1, та із застосуванням преференційної (зниженої) ставки ввізного мита щодо товарів, які імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита, передбачених пунктом 1 статті 29 розділу IV Угоди.
В акті перевірки Відповідач зазначає, що керуючись статтею 33 Протоколу І та статтею 32 Доповнення I, у порядку, визначеному наказом Держмитслужби України від 13 вересня 2010 року № 1050 "Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товарів" листами, вказаними в підпункті 2.6 акта перевірки, направлено запити для проведення перевірки уповноваженими органами Словацької Республіки, Литовської Республіки та Чеської Республіки декларацій інвойсів, складених експортерами цих країн на рахунках, фактурною вартістю товарів, що не перевищує 6000,00 Євро, і виданих уповноваженими органами сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1, згідно з переліком, зазначеним в Додатку № 1 до акта перевірки.
В акті перевірки констатується, що компетентні органи Словацької Республіки, Литовської Республіки та Чеської Республіки направили результати процесу перевірок декларацій інвойсів та сертифікатів у з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1, і письмово навели обґрунтування причин, з яких товари, що експортовані, з території Європейського Союзу на адресу українського підприємства ТОВ "Доміон Авто Груп", не відповідають вимогам положень Протоколу I та Доповнення і щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди.
На підставі акта перевірки Відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2020 року:
-№ 00000147719 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 1680880,66 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 1287104,53 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 321 776,13 грн;
-№ 00000167719 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 339 984,55 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 271987,64 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 67 996,91 грн;
-№ 00000157719 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби (крім транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митний режим транзиту) на загальну суму 91 042,25 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 72 833,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18208,45 грн.
Позивач згадані податкові повідомлення оскаржив в адміністративному порядку. Державна митна служба рішенням "Про результати розгляду скарги" від 21 жовтня 2020 року №08-1/10-06/13/13744 скаргу ТОВ "Доміон Авто Груп" залишила без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - без змін.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд, заслухавши представника Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.
Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Верховна Рада Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року ратифікувала Угоду від 27 червня 2014 року про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Стаття 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I "Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва" (далі - Протокол I, до цієї Угоди).
Стаття 29 частини 1 глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.
Пункт 1 статті 2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:
1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;
2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Відповідно до пункту 1 статті 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або
(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.
Процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлює стаття 17 розділу 5 "Підтвердження походження" Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.