Постанова
Іменем України
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 199/4884/17
провадження № 61-3601св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
особа, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_3, який діє в інтересах сина ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах сина ОСОБА_4, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року у складі судді Скрипник О. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2017 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2016 року у справі № 202/5382/16-ц частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа -Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та визнання права власності. Вказаним рішенням за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
18 листопада 2016 року державним реєстратором Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Рудь-Міхарзаятовою О. В. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначену квартиру.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 25 листопада 2016 року ОСОБА_2 відчужила вказану вище квартиру на користь ОСОБА_1 .
Разом із тим, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2016 року додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2016 року у справі № 202/5382/16-ц скасовано, а ухвалою цього суду від 27 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Отже, у ОСОБА_2 було відсутнє право власності на спірне майно і, відповідно, право його відчужувати. Крім того, квартира є комунальною власністю м. Дніпра, вибула з володіння міської ради незаконно, поза волею, а тому має бути витребувана у відповідача.
Зважаючи на викладені обставини, прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги та витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 .
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Дніпровської міської ради про визнання добросовісним набувачем, у якому просила суд визнати її добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 25 листопада 2016 року з ОСОБА_2 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 25 листопада 2016 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого вона набула право власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначала, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартира належала на праві власності ОСОБА_2 та була зареєстрована за нею у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та обтяжень.
Вважала себе добросовісним набувачем спірної квартири, оскільки під час укладення договору купівлі-продажу у продавця було належно оформлене право власності на квартиру.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2018 року вищезазначені позови об`єднані в одне провадження.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки та додаткового рішення від 28 березня 2019 року, позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про витребування майна із чужого незаконного володіння залишено без задоволення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпровської міської ради про визнання добросовісним набувачем залишено без задоволення.
Рішення суду мотивоване тим, що прокурор не ставить питання про визнання договору купівлі-продажу недійсним, на час вирішення справи він є чинним, а тому позов про витребування майна з чужого незаконного володіння є передчасним та задоволенню не підлягає.
Крім того, ОСОБА_1 здійснила ремонт у квартирі, що підтверджується відповідними квитанціями, доданими до матеріалів справи, та проживає в ній.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що судом не встановлена недобросовісність покупця - ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири, яка є юридично необізнаною та сплатила грошові кошти за договором купівлі-продажу, а тому встановлення її добросовісним набувачем у судовому порядку не вимагається.
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпровської міської ради про визнання добросовісним набувачем залишено без задоволення.
Ухвалення додаткового рішення зумовлено тим, що при ухваленні судового рішення від 28 березня 2019 року суд у мотивувальній частині рішення вказану вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпровської міської ради про визнання добросовісним набувачем, не вирішив.
Додаткове рішення мотивовано тим, що судом не встановлена недобросовісність покупця - ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири, відтак суд вважав, що встановлення добросовісним набувачем в судовому порядку не вимагається, позов про визнання добросовісним набувачем задоволенню не підлягає.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року апеляційні скарги Прокуратури Дніпропетровської області задоволено частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року скасовано.
У задоволенні позову керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року скасовано.
Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-270св20).
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив із того, що апеляційний суд не встановив, які права, свободи, інтереси та (або) обов`язки інших осіб ( ОСОБА_5, ОСОБА_6 ) порушені рішеннями суду першої інстанції, за умови, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю Дніпровської міської ради, ордер на житлове приміщення № 02835 на підставі рішення засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 липня 2003 року № 6 про надання у користування ОСОБА_5 та його сину ОСОБА_6 майна не оскаржується та не заперечується позивачем, а предметом віндикаційного позову є витребування майна від титульного набувача у зв`язку з відчуженням квартири поза волею власника. Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позов прокурора стосується також прав ОСОБА_5 та його сина ОСОБА_6, які можуть бути порушені, не зазначивши, яким чином вони будуть порушені.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційні скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року в оскаржуваній частині щодо відмови у задоволенні позову керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, задоволено.
Витребувано від ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1094332112101).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції й задовольняючи позов прокурора, суд апеляційної інстанції виходив із того, що квартира АДРЕСА_1, вибула з володіння власника на підставі скасованого додаткового рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2016 року у справі № 202/5382/16-ц, а тому є такою, що вибула поза волею її власника.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 12 800 грн.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року залишено без змін (провадження № 61-10946св21).
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для витребування квартири АДРЕСА_1 у власність м. Дніпра, оскільки вказана квартира вибула з її володіння поза волею територіальної громади м. Дніпра, на підставі скасованого додаткового рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2016 року у справі № 202/5382/16-ц. При цьому судом враховано, що ОСОБА_2 власником квартири не була, спірним приміщенням користувалася на підставі ордера, який не надавав їй прав на продаж квартири.
Верховний Суд вважав, що витребування квартири у ОСОБА_1 не становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ОСОБА_1, із власності якої витребовується квартира, не позбавлена можливості відновити своє право, пред`явивши вимогу до ОСОБА_2, у якої вона придбала цю квартиру, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2022 року ОСОБА_3, який діє в інтересах сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3, який діє в інтересах сина ОСОБА_4, мотивована тим, що предметом спору є витребування спірного майна від ОСОБА_1 на користь територіальної громади. На утриманні ОСОБА_1 є малолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який фактично проживає та зареєстрований у спірній квартирі. Отже, права малолітньої дитини оскаржуваними судовими рішеннями порушені, зокрема право на достатній рівень життя та на право володіння і користування майном.
Зазначає, що до участі у справі не було залучено орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, хоча 24 травня 2018 року відповідне клопотання було заявлено.
При цьому посилається на те, що спірна квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки була придбана за час перебування його та ОСОБА_1 у шлюбі, відтак, судами порушено норми процесуального права у зв`язку з незалученням його до участі у справі. Про існування оскаржуваних судових рішень він дізнався 26 листопада 2021 року від ОСОБА_1 . Також просив поновити строк на касаційне оскарження.
Підставою касаційного оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року, додаткового рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник указує на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не залучили орган опіки та піклування до участі у справі, та не врахували права малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, який не був залучений до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки Верховним Судом під час розгляду цієї справи надано висновок, що відсутність процесуального рішення суду першої інстанції за клопотанням сторони про залучення до участі у справі органу опіки та піклування є порушенням норм процесуального права, проте таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи.
Також ОСОБА_1 у касаційній скарзі на оскаржувані судові рішення вказувалося на обставину проживання у спірній квартирі малолітнього ОСОБА_4 та зазначеним доводам надавалася оцінка судом касаційної інстанції.
Вважає, що посилання заявника на порушення його прав, як співвласника спірної квартири, не заслуговують на увагу, оскільки касаційна скарга ним подана в інтересах малолітнього ОСОБА_4 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 18 квітня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2022 року ОСОБА_3 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року, додаткового рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2023 року у зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, пов`язаної з вагітністю та пологами, справу передано судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.
Фактичні обставини, встановлені судами
Квартира АДРЕСА_1, є комунальною власністю Дніпровської міської ради.
Квартира на підставі ордера на житлове приміщення № 02835 та рішення засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 липня 2003 року № 6 надана ОСОБА_5 та членам його сім`ї: дружині ОСОБА_2, сину ОСОБА_6 .
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2016 року у справі № 202/5382/16-ц частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та визнання права власності. Вказаним рішенням за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .