Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 753/17887/20
провадження № 61-2437св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року в складі судді Колесника О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року в складі колегії суддів: Рубан С. М., Заришняк Г. М., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, про виселення з житлового приміщення.
Позов мотивовано тим, що відповідачі проживають у житловому приміщенні (кімнаті гуртожитку), яке є державною власністю, без законних на те правових підстав та створюють позивачу перешкоди у використанні житлового фонду за його прямим призначенням.
За таких обставин позивач просив суд виселити відповідачів з кімнати № 20 гуртожитку Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського за адресою: АДРЕСА_1), військове містечко № НОМЕР_1, АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, провадження у цій справі закрито. Роз`яснено позивачу право звернення з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що даний спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства, оскільки стосується житлових прав військовослужбовця та його родини на житлове приміщення та забезпечення їх житлом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У лютому 2023 року Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно послались на висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у спорах про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням військовослужбовцям, викладений у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, не звернувши увагу, що спір у справі, яка переглядається, не повʼязаний із виконанням субʼєктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій та не стосується оскарження рішень, дій або бездіяльності такого субʼєкта.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності будівля № НОМЕР_2 військового містечка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 є гуртожитком, який належить на праві власності державі в особі Міністерства оборони України та перебуває на балансі Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського.
З 2004 року у кімнаті цього гуртожитку мешкає ОСОБА_1 разом із сім`єю.
У зв`язку із отриманням відповідачами іншого житлового приміщення для постійного проживання позивач у липні 2020 року звернувся до відповідачів із вимогою звільнити вказану кімнату у гуртожитку, проте останні проігнорували цю вимогу.
У жовтні 2020 року Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5 про виселення з жилого приміщення.
Позов мотивовано тим, що відповідачі проживають у житловому приміщенні (кімнаті гуртожитку), яке є державною власністю, без законних на те правових підстав та створюють позивачу перешкоди у використанні житлового фонду за його прямим призначенням.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають з таких підстав.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.