Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 161/7432/22
провадження № 61-12474 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - виконавчий комітет Луцької міської ради;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2022 року у складі судді Пахолюка А. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що він є учасником бойових дій та інвалідом війни ІІІ групи.
06 січня 2021 року він звернувся до Луцької міської ради із заявою про взяття його на квартирний облік, як особу, що потребує поліпшення житлових умов, є інвалідом війни ІІІ групи та не має власного житла, проживає разом із дружиною у частині будинку, що належить батькові останньої ОСОБА_2 .
Зазначав, що на свою заяву 15 вересня 2021 року отримав повідомлення від виконавчого комітету Луцької міської ради, яким у взятті його на квартирний облік було відмовлено з тих підстав, що його забезпечено житловою площею по нормі.
Вважав таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він має право на першочергове отримання житла, як інвалід війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною та скасувати відмову виконавчого комітету Луцької міської ради від 15 вересня 2021 року № 6.4-7/1211/2021 про взяття його на квартирний облік для отримання державного житла; зобов`язати відповідача прийняти його на квартирний облік для одержання державного житла відповідно до його заяви від 06 січня 2021 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач не є таким, що потребує поліпшення житлових умов, оскільки встановлено, що загальна площа будинку АДРЕСА_1, у якому зареєстрований та проживає позивач разом із своєю дружиною ОСОБА_3 та ще двома членами сім`ї, становить 97,7 кв. м, житлова площа - 63,9 кв. м, а отже на кожного члена сім`ї власника житлового будинку, у тому числі і позивача, припадає по 15,97 кв. м житлової площі будинку, у той час, як постановою виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів, президії Волинської обласної ради професійних спілок "Про правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" від 10 січня 1985 року № 6 встановлено мінімальну норму жилої площі у м. Луцьку в розмірі 6 кв. м на кожного члена сім`ї. Таким чином, позивач забезпечений житловою площею не нижче встановленої норми, як член сім`ї власника житлового будинку, а тому положення пункту 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у цьому випадку щодо позивача не застосовуються.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 161/7432/22 із Луцького міськрайонного суду Волинської області.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми житлового законодавства та нормативних актів, якими визначено підстави, за наявності яких особа вважається такою, що потребує поліпшення житлових умов. Крім того, судами не враховано, що він не є членом сім`ї власника будинку, у якому на даний час зареєстрований, а площа кімнати, у якій він із дружиною проживає, становить лише 11,9 кв. м, тобто менше мінімальної норми жилої площі у м. Луцьку, яка становить 6 кв. м на одну особу.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційні скарги
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від виконавчого комітету Луцької міської ради, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_3 (а. с. 36).
Зазначений житловий будинок, загальною площею 97,7 кв. м, житловою площею 63,9 кв. м, належить на праві приватної власності ОСОБА_2, який є батьком дружини позивача (а. с. 34).
Згідно інформації про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в житлі, станом на 13 липня 2022 року у вказаному житловому будинку зареєстровано чотири особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (а. с. 37).
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2015 року та серії НОМЕР_2 від 13 жовтня 2021 року (термін дії до 01 жовтня 2023 року) та відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на пільги, як інвалід війни ІІІ групи (а. с. 9, 10).
06 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Луцької міської ради із заявою про взяття його на квартирний облік, як особу, що потребує поліпшення житлових умов, з тих підстав, що він є інвалідом війни ІІІ групи, не має власного житла, проживає разом з дружиною у частині будинку, що належить батькові останньої.
Листом від 15 вересня 2021 року № 6.4-7/1211/2021 ОСОБА_1 повідомлено про те, що йому відмовлено у взятті на квартирний облік, оскільки за місцем проживання він забезпечений жилою площею по нормі (а. с. 7).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Предметом оскарження у справі, що переглядається, є відмова виконавчого комітету Луцької міської ради від 15 вересня 2021 року № 6.4-7/1211/2021 у взятті ОСОБА_1 на квартирний облік за місцем проживання як особу, яка потребує поліпшення житлових умов.
Кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (частина друга статті 47 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Положеннями статті 31 ЖК України визначено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради (стаття 36 ЖК України).
Загальні підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов визначені статтею 34 ЖК України, відповідно до положень якої потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;