Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 639/5546/16-ц
провадження № 61-7443 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада;
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;
треті особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна, приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Гаврилова Світлана Анатоліївна, ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2019 року у складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна, приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Гаврилова С. А., ОСОБА_4, про визнання права власності, визнання договорів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Після його смерті заведена спадкова справа, проте свідоцтво про право на спадщину не видавалось, спадкоємці за законом та заповітом у померлого відсутні. Оскільки спадщина не прийнята, Харківська міська рада подала заяву до суду про визнання спадщини відумерлою та передачу майна до комунальної власності, проте ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року заяву залишено без розгляду, оскільки наявний спір про право.
Вказувала, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 грудня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 03 лютого 2015 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частину будинку. В подальшому, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року відкрито провадження у справі, зупинено виконання рішення апеляційного суду Харківської області до закінчення касаційного провадження. Проте, на підставі договору дарування від 22 квітня 2015 року ОСОБА_2 подарувала належну їй 1/2 частину будинку ОСОБА_3 . Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 09 вересня 2015 року рішення апеляційного суду Харківської області від 03 лютого 2015 року скасовано та залишено в силі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2014 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 листопада 2015 року за заявою Харківської міської ради, заінтересовані особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою та передачу майна у комунальну власність територіальної громади м. Харкова, вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження 1/2 частини будинку та надвірних будівель, розташованих по АДРЕСА_1 . Незважаючи на це, 17 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини спірного житлового будинку з надвірними будівлями.
Вказувала, що договір дарування укладено після прийняття судом ухвали про зупинення виконання рішення, а договір купівлі-продажу під час дії заборони на вчинення будь-яких дій, тому такі договори підлягають визнанню недійсними. Територіальна громада була позбавлена можливості отримати у власність частину будинку, а перехід права власності за договорами між відповідачами вважає незаконним. Оскільки спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі, воно може бути витребувано у добросовісного набувача.
Ураховуючи викладене, Харківська міська рада просила суд визнати право власності за територіальною громадою м. Харкова на 1/2 частину житлового будинку літ. "А-1" з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 22 квітня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С. А. за № 722; визнати недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку, укладений 17 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловим Е. В. № 3564; витребувати 1/2 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та передати частину будинку Харківській міській раді.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2019 року у задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час укладення оспорюваного договору дарування від 22 квітня 2015 року ОСОБА_2 була у встановленому законом порядку зареєстрованим власником спірного нерухомого майна на підставі судового рішення, яке на час укладення договору дарування було дійсним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2019 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову Харківської міської ради.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у разі скасування судового рішення, воно не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Отже, не можна вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правомірно розпорядилися спірним нерухомим майном. Проте Харківська міська рада не є власником спірного нерухомого майна, спадщина відумерлою не визнана, тому відсутні підстави вважати, що оспорюваними правочинами порушені права та обов`язки позивача, який не є їх стороною.
Виникнення права власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Позовних вимог про визнання спадщини відумерлою у цій справі Харківська міська рада не заявляла. За наведених обставин відсутні підстави для визнання за Харківською міською радою права власності на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2020 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й ухвалити нове судове рішення, яким позов Харківської міської ради задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 753/1534/16-ц та від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, також у постановах Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 916/2144/15, від 02 листопада 2016 року у справі № 522/10652/15-ц, від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 липня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 639/5546/16-ц із Жовтневого районного суду м. Харкова.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року касаційне провадження у справі поновлено.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що Харківська міська рада у справі № 639/9444/15-ц зверталась із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу майна у комунальну власність територіальної громади м. Харкова, а заява ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року залишена без розгляду, як заявлена передчасно.
Харківська міська рада не може реалізувати свій законний обов`язок щодо прийняття спадщини відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України, оскільки не скасовано право власності за відповідачами.
Рішення про визнання спадщини відумерлою можливе лише у разі безумовного встановлення того, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто зі спадкоємців в силу різних причин не претендує, або спадкоємці фактично чи юридично взагалі відсутні, внаслідок чого (неможливості спадкування) територіальна громада за місцем відкриття спадщини на підставі рішення суду стає законним правонаступником (не спадкоємцем) померлої особи в частині тих прав та обов`язків, які залишилися після її смерті.
Відповідно до статті 388 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Вважала, що має право витребувати своє майно від осіб, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 07 вересня 1977 року ОСОБА_5 належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Після його смерті до суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 грудня 2014 року у справі № 639/6350/14-ц у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 03 лютого 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 грудня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено та визнано за нею право власності на 1/2 частину будинку та надвірних будівель, розташованих по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Право власності зареєстровано за ОСОБА_2 23 березня 2015 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення апеляційного суду Харківської області від 03 лютого 2015 року, зупинено виконання рішення апеляційного суду до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформація про обтяження, 22 квітня 2015 року за договором дарування, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С. А. 22 квітня 2015 року, право власності зареєстровано за ОСОБА_3 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2015 року касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено, рішення апеляційного суду Харківської області від 03 лютого 2015 року скасовано та залишено в силі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2014 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 листопада 2015 року у справ № 639/9444/15-ц в порядку забезпечення заяви Харківської міської ради, заінтересовані особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_2, про визнання спадщини відумерлою та передачу майна у комунальну власність територіальної громади м. Харкова, накладено заборону на вчинення будь-яких дій щодо відчуження 1/2 частини будинку та надвірних будівель, розташованих по АДРЕСА_1 .
17 листопада 2015 року о 10:30:34 на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку та надвірних будівель по АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловим Е. В. 17 листопада 2015 року, право власності перейшло до ОСОБА_1 (а.с. 23-25, т. 1).
Згідно з ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 листопада 2015 року було внесено обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17 листопада 2015 року о 16 год. 39 хв. 48 сек (а.с. 94-96, т. 1).
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 листопада 2015 року скасовано, відмовлено Харківській міській ради у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року у справі № 639/9444/15-ц заяву Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою та передачу майна у комунальну власність територіальної громади м. Харкова залишено без розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.