Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 2-1713/11
провадження № 61-2430св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2011 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), назву якого змінено на Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" обґрунтовувало тим, що 19 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", що після перейменування та зміни типу став ПАТ "УкрСиббанк", а в подальшому АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11271868000, відповідно до якого банк видав ОСОБА_1 кредит у розмірі 103 000,00 дол. США, що на дату видачі еквівалентно 520 150,00 грн, зі строком повернення до 18 грудня 2037 року.
Також за умовами цього договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірі, що встановлені графіком погашення кредиту, здійснювати плату за користування кредитними коштами у вигляді процентів річних, здійснювати інші платежі, а у випадку порушення умов договору, що призведе до заборгованості за ним -сплатити пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України (далі - НБУ) від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу.
У якості забезпечення виконання кредитних грошових зобов`язань за цим кредитним договором банк прийняв поруку від ОСОБА_2 на підставі договору поруки від 19 грудня 2007 року № 11271868000/П.
На дату звернення з позовом кредитні зобов`язання ОСОБА_1 були порушені, оскільки з листопада 2008 року останній припинив виконувати договір, за що йому було нараховано пеню на умовах, передбачених договором, а також визнано термін виконання всіх грошових зобов`язань одночасно і у повному обсязі таким, що настав.
Вимоги позивача про погашення заборгованості за договором, направлені як ОСОБА_1, так і його поручителю ОСОБА_2, були залишені без задоволення, що стало підставою для нарахування пені.
Станом на 18 лютого 2011 року загальна сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 19 грудня 2007 року № 11271868000 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 142 015,24 дол. США, що еквівалентно 1 127 842,45 грн, яка складається із: заборгованості за простроченим кредитом - 100 138,80 дол. США, що еквівалентно 795 272,31 грн; заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом - 36 327,69 дол. США, що еквівалентно 288 503,62 грн; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 015,18 дол. США, що еквівалентно 8 062,25 грн; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 4 533,57 дол. США, що еквівалентно 36 004,27 грн.
Враховуючи викладене, АТ "УкрСиббанк", посилаючись на статті 526, 543, 553, 554, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2 суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 19 грудня 2007 року № 11271868000 у розмірі 142 015,24 дол. США, що еквівалентно 1 127 842,45 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2011 року у складі судді Воробйової І. А. позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 142 015,24 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 18 лютого 2011 року становить 1 127 842,45 грн, у тому числі, заборгованість за кредитом у розмірі 100 138,80 дол. США, що в еквіваленті становить 795 272,00 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 36 327,69 дол. США, що в еквіваленті становить 288 503,62 грн, пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 015,18 дол. США, що в еквіваленті становить 8 062,25 грн, пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 4 533,57 дол. США, що в еквіваленті становить 36 004,27 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з листопада 2008 року ОСОБА_1 перестав виконувати взяті на себе кредитні зобов`язання у зв`язку з чим 04 грудня 2008 року банк пред`явив відповідачам вимогу про погашення заборгованості за цим кредитним договором протягом тридцяти одного дня, які ними була отримана 23 грудня 2008 року. Однак на день звернення з цим позовом до суду вимоги банку не були задоволені, що є підставою для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, відсотків та пені.
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2011 року, обґрунтовуючи її тим, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 червня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2011 року залишено без задоволення.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодженням з винесеним рішенням по суті.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2011 року у цій справі скасовано.
Прийнято постанову про задоволення позову АТ "УкрСиббанк".
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № 11271868000, яка утворилась станом на 18 лютого 2011 року в розмірі 142 015,24 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 18 лютого 2011 року становить 1 127 842,45 грн, у тому числі, заборгованість за кредитом у розмірі 100 138,80 дол. США, що в еквіваленті становить 795 272,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 36 327,69 дол. США, що в еквіваленті становить 288 503,62 грн, пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 015,18 дол. США, що в еквіваленті становить 8 062,25 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 4 533,57 дол. США, що в еквіваленті становить 36 004,27 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеними вимоги позивача про дострокове солідарне стягнення з відповідачів визначеної банком заборгованості, розмір якої є доведеним.
Однак суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу у відсутність ОСОБА_2, яка належним чином не була повідомлена про розгляд справи, а тому у суду не було підстав для вирішення цієї справи у заочному порядку, й ці обставини визнані судом першої інстанції у складі, яким здійснювався розгляд заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, яким було відмовлено у скасуванні заочного рішення за підставами ненадання доказів на підтвердження заперечень по суті спору.
Однак, в цілому судом першої інстанції правильно встановлені всі обставини при розгляді справи по суті спору, ретельно проаналізовані умови договорів, дії банку та відповідачів на їх виконання, та суд дійшов правильного висновку, що маються підстави для застосування інституту дострокового повернення кредиту та іншої заборгованості шляхом їх стягнення в солідарному порядку з позичальника та поручителя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/7389/17, від 29 травня 2019 року у справі № 910/11429/18, від 26 червня 2019 року у справі № 755/18438/16-ц, від 09 грудня 2019 року у справі № 569/11865/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що вимога, яка була направлена ОСОБА_2, стосувалася заборгованості станом на 28 листопада 2008 року в розмірі 1 402,14 дол. США, з вимогою про її погашення протягом десяти робочих днів з дня її отримання, та містила повідомлення, що у разі не виконання такої вимоги банк змушений буде розпочати стягнення такої заборгованості у повному обсязі. Отже, вимога, яка направлялася ОСОБА_2, не містила положень щодо дострокового погашення кредитної заборгованості у повному обсязі та не містила вказівки щодо строку настання виконання основного зобов`язання у повному обсязі.
Також судом апеляційної інстанції не враховано того, що процентна ставка за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № 0011271868000 змінилася 11 грудня 2008 року, внаслідок підписання додаткової угоди до кредитного договору, з 12,9 % на 14,9 %, від так загальна вартість кредиту збільшилася. Проте, ОСОБА_2 як поручителю жодні повідомлення щодо збільшення відсоткової ставки не направлялись, жодних додаткових угод нею не підписувалося.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року справу № 2-1713/11 призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "УкрСиббанк" на касаційну скаргу, в якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", що після перейменування та зміни типу стало ПАТ "УкрСиббанк", а в наступному - АТ "УкрСибабанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11271868000.
Відповідно до пункту 1 цього договору АКІБ "УкрСиббанк" взяло на себе зобов`язання у день укладання договору надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 103 000,00 дол. США, що в еквіваленті станом на 19 грудня 2007 року становило 520 150,00 грн, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1, відкритий у АКІБ "УкрСиббанк", а ОСОБА_1 - повернути вказаний кредит (грошові кошти) у порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі, сплачувати за користування кредитними коштами проценти, здійснювати інші платежі: повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, викладеним у додатку № 1 до договору, але не пізніше 18 грудня 2037 року, якщо згідно з договором не застосовується інший термін повернення кредиту (підпункт 1.2.2 пункту 1.2); за користування кредитними коштами здійснювати плату за кредит у розмірі 12,9 % річних (зі строком сплати з 01 до 10 число кожного місяця), що нараховуються за методом "факт/360" (тобто при нарахуванні кількість днів у році сторони умовно визначили як 360), у випадку порушення умов договору - збільшити її (підпункти 1.3.1, 1.3.3, 1.3.4 пункту 1.3).
Згідно з розділом 6 кредитного договору за умови порушення позичальником умов договору банку надано право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту зі здійсненням плати за кредит у повному обсязі, при цьому термін дострокового повернення кредиту та плати за кредит в повному обсязі вважається таким, що настав, на 32 день з дати одержання та не виконання позичальником повідомлення (вимоги ) банку про усунення порушень грошових зобов`язань (погашення заборгованості).
Розділ 11 кредитного договору передбачає, що у випадку порушення умов договору, що тягнуть за собою право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, банк направляє позичальнику відповідне повідомлення (вимогу) і неусунення позичальником порушень договору протягом 31 календарного дня з дати отримання повідомлення тягне за собою визнання терміну виконання договору у повному обсязі таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання такого повідомлення (вимоги).
Також 19 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", що після перейменування та зміни типу стало ПАТ "УкрСиббанк", а в наступному - АТ "УкрСибабанк", та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору у зв`язку з чим його доповнено визначенням розміру, на який відбувається збільшення процентної ставки у певних випадках.
Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору сторони встановили відповідальність позичальника за порушення виконання ним грошового зобов`язання у вигляді неустойки - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, еквівалент якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені. Пеня сплачується позичальником за першою вимогою банку.
На виконання грошових зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № 11271868000, між АКІБ "УкрСиббанк", що після перейменування та зміни типу стало ПАТ "УкрСиббанк", а в наступному - АТ "УкрСибабанк", та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 19 грудня 2007 року № 11271868000/П.
Відповідно до пункту 1.1 договору поруки ОСОБА_2 зобов`язалася перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед банком, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 19 грудня 2007 року № 11271868000.
Згідно з пунктом 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед АКІБ "УкрСиббанк" у тому ж обсязі, що і позичальник, за всіма зобов`язаннями останнього за кредитним договором в повному обсязі як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому (пункт 1.1 договору поруки), зокрема, за повернення основної суми боргу (в тому числі суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору (пункт 1.3 договору поруки), відповідальність поручителя і позичальника є солідарною (пункт 1.4 договору поруки).
Причини невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов`язань за договором (пункт 1.5 договору поруки).
У випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором банк має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов`язковими до виконання на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги, а поручитель зобов`язаний виконати свої зобов`язання на користь кредитора (банку) у цей строк, шляхом перерахування суми заборгованості боржника на рахунки, вказані кредитором (пункти 2.2, 2.3 кредитного договору).
АКІБ "УкрСиббанк" у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, видавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 103 000,00 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату видачі складало 520 150,00 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом, складеною станом на 18 лютого 2011 року, ОСОБА_1 виконував свої зобов`язання за кредитним договором, а саме: повертав кредит до 24 жовтня 2008 року (останній платіж), але з листопада 2008 року взагалі припинив виконувати договір.
04 грудня 2008 року АКІБ "УкрСиббанк" пред`явило вимогу ОСОБА_1 про погашення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 402,14 дол. США протягом тридцять одного дня, якою також повідомив про наслідки невиконання вимоги у встановлений строк, а саме, що термін повернення кредиту та інших грошових зобов`язань у повному обсязі буде визнано таким, що настане на тридцять другий день з дня отримання цієї вимоги (повідомлення).
23 грудня 2008 року ця вимога отримана ОСОБА_1, але не виконана ним, тому строк дострокового виконання кредитного договору у повному обсязі настав 24 січня 2009 року.
Крім того, ОСОБА_2, як солідарному боржнику АКІБ "УкрСиббанк" у порядку розділу 2 договору поруки також пред`явив вимогу про погашення заборгованості протягом десятиденного строку, яка була отримана нею 23 грудня 2008 року, проте не виконана ані у встановлений строк, ані в подальшому.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 18 лютого 2011 року заборгованість за кредитним договором становить 136 466,49 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 18 лютого 2011 року (1 долар США дорівнював 7,9417 грн) становить 1 083 775,93 грн, у тому числі, 100 138,80 дол. США, що в еквіваленті становить 795 272,00 грн, заборгованості за кредитом та 36 327,69 дол. США, що в еквіваленті становить 288 503,62 грн, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.
Крім того, було нараховано пеню за невиконання кредитного договору в розмірі 5 548,75 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 18 лютого 2011 року становить 44 066,52 грн, у тому числі, 1 015,18 дол. США, що в еквіваленті становить 8 062,25 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту та 4 533,57 дол. США, що в еквіваленті становить 36 004,27 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.