Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 722/1219/21
провадження № 61-3321св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Гінгуляк Олександр Миколайович, на постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Одинака О. О., Половінкіної Н. Ю. від 31 січня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку у спільному сумісному майні.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з
2014 року по лютий 2021 року вона перебувала в шлюбних відносинах з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Починаючи з 2014 року вони проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1, вели спільний побут та господарство, разом проживали та відпочивали, між ними склались відносини, які притаманні звичайній сім`ї, з відповідними правами та обов`язками.
3. За час їх спільного проживання вони спільно придбали житловий будинок загальною площею 40,4 кв. м, житловою площею 16,8 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий будинок, площею 0,1605 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 7324084500:01:002:0066), які знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1, який був зареєстрований на ім`я відповідача.
4. Вважає, що зазначене нерухоме майно є їх з відповідачем спільною сумісною власністю, оскільки придбане за спільні кошти сторін та за час перебування їх у фактичних шлюбних відносинах.
5. На підтвердження факту перебування їх в шлюбних відносинах, спільного проживання та ведення спільного побуту, господарства та бюджету, ОСОБА_1 надала акт про підтвердження фактичного місця проживання, свідоцтво про вінчання від 04 жовтня 2014 року за участю двох свідків та фотознімки з вінчання в храмі.
6. Зазначала, що незважаючи на тимчасові за період їх спільного проживання її виїзди до Італії, де вона була працевлаштована, вони з відповідачем продовжували бути сім`єю, вона передавала кошти для ведення (утримання) спільного господарства, побуту та ведення спільного бюджету, проведення ремонтних робіт зазначеного вище будинку.
7. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: встановити факт спільного проживання її та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2014 року по лютий місяць 2021 року; визнати житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2, визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки.
Стислий виклад позиції відповідача
8. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що відносини сторін носили більш дружній, товариський характері, однак так і не стали сімейними. Незважаючи на їх вінчання з позивачкою, спільне життя у них не складалось, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 весь час перебувала за кордоном, а тому спільного побуту, взаємних прав та обов`язків, які притаманні сімейним відносинам, так і не виникло. Восени 2018 року вони остаточно посварились, позивачка забрала свої речі, які були з нею на момент приїзду з Італії, та переїхала до сина.
9. Зазначав, що придбав земельну ділянку та житловий будинок за власні кошти, які були виключно його заощадженнями та накопичувались протягом тривалого часу. В контексті наявності грошових коштів для такої купівлі зосереджував увагу на наявності власних заощаджень, достатнього доходу у вигляді пенсії та заробітної плати, продажу гаража, отримання кредиту на проведення ремонтних робіт, а також на те, що фактично купівля спірного нерухомого майна була здійснена ще у 2013 році шляхом внесення частини його вартості.
Основний зміст та мотиви судових рішень суду першої інстанції
10. Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області
від 16 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
11. Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 2014 року до жовтня
2018 року.
12. Визнано житловий будинок літ. "А", загальною площею 40,40 кв. м, житловою площею 16,80 кв. м, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
13. Визнано земельну ділянку, площею 0,1605 га, кадастровий номер 7324084500:01:002:0066, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
14. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. "А", загальною площею 40,40 кв. м, житловою площею 16,80 кв. м, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1605 га, кадастровий номер 7324084500:01:002:0066, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_3 . Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на житловий будинок літ. "А", загальною площею 40,40 кв. м, житловою площею 16,80 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,1605 га, кадастровий номер 7324084500:01:002:0066, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
17. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 816,00 грн.
18. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка довела належними та допустимими доказами, що у період з 2014 року до жовтня
2018 року вони з відповідачем проживали спільно однією сім`єю без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, публічно висвітлювали спільне проживання та позиціонували себе як сімейну пару, яка проживає разом, при цьому у цей період набули у власність спірний будинок з земельною ділянкою. При цьому з огляду на те, що ОСОБА_2 не спростував презумпцію спільності придбаного під час проживання однією сім`єю з позивачкою майна, суд дійшов висновку про належність спірного майна сторонам на праві спільної сумісної власності.
19. Додатковим рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача для здійснення перекладу документів, у розмірі 4 590,00 грн.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
20. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 31 січня 2023 року (повний текст складено 02 лютого 2023 року, оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 лютого 2023 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2022 року та додаткове рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2022 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
21. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність позовних вимог, з огляду на те, що в матеріалах справи немає жодного доказу, який би підтверджував факт проживання сторін однією сім`єю чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, що є підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. Докази проведення релігійного обряду вінчання сторін 04 жовтня 2014 року, фотографії спільного відпочинку та святкування днів народження й інших свят, а також показання свідків, які є родичами, а інформація відома їм виключно зі слів позивачки, суд апеляційної інстанції вважав неналежними і недостатніми доказами проживання позивачки однією сім`єю з відповідачем та набуття спірного майна у спільну сумісну власність.
Узагальнені доводи касаційної скарги
22. 02 березня 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат
Гінгуляк О. М., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 січня 2023 року (повний текст якої складено 02 лютого 2023 року) та залишити в силі рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2022 року. Також позивачка не погоджується із ухвалою суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження від 21 листопада 2022 року.
23. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 6-97цс11, від 25 грудня 2013 року у справі № 6-135цс13, та у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 30 листопада 2020 року у справі № 638/20596/16, від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України),а також, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки. Крім того указує, що апеляційним судом порушено норми процесуального права при постановленні ухвали Чернівецького апеляційного суду від 21 листопада 2022 року про відкриття апеляційного провадження. Також зазначає, що апеляційним судом залишено поза увагою заяву адвоката Гінгуляка О. М. про відкладення розгляду справи і проведено розгляд справи за відсутності сторони позивача (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не урахував покази свідків, які підтверджували факт їх спільного з відповідачем проживання, а також майнової участі позивачки у купівлі спірного майна. Більш того, не надано належної оцінки показам ОСОБА_2, який підтвердив наявність у житловому будинку її майна.
25. Заявник зосереджує увагу на тому, що згідно з правовими позиціями Верховного Суду покази свідків, чеки та квитанції є належними доказами, які підтверджують проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
26. Також посилається на помилкове відкриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_2, поданою з пропуском строку на апеляційне оскарження. Вважає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своєчасності направлення апеляційної скарги, а надані ним докази не підтверджують дотримання дотримання строку апеляційного оскарження. При цьому на, думку заявника, ОСОБА_2 не мав наміру оскаржувати рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, оскільки здійснив часткову оплату на її користь судових витрат.
27. Зауважує про порушення судом права бути присутньою у судовому засіданні, не урахування обґрунтованого клопотання представника про відкладення розгляду справи та не наведення мотивів відмови у його задоволенні.
28. Крім того, 07 квітня 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Гінгуляк О. М., подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, що були отримані після розгляду справи в суді апеляційної інстанції згідно з додатком.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 722/1219/21/
30. 29 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
31. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Гінгуляка О. М. про долучення доказів до матеріалів справи.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
32. 31 березня 2023 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість вимог скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
33. Зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено обставини справи та надано належну оцінку доказам. Зосереджує увагу на суперечливості, недостовірності та суб`єктивності показів свідків, неналежності наданих квитанцій, без проставлення апостилю, а також відсутності інших доказів, які б підтверджували наявність між сторонами сімейних відносин.
34. Посилається на те, що спірне нерухоме майно він придбав за особисті кошти, які заощадив, а також отримав від продажу належного йому гаражу та отримання кредиту. При цьому фактичний перехід права власності на спірне майно відбувся ще у 2013 році, коли він заплатив продавцю половину вартості майна і почав його використовувати.
35. Сплата ним на виконання судового рішення та постанови державного виконавця суми судового збору була вимушеною для нього дією, оскільки в порядку виконання такого судового рішення був накладений арешт на його картковий рахунок.
36. Також посилається на безпідставність доводів касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Стверджує, що подав апеляційну скаргу у встановлений строк, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим конвертом, а також квитанцією про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, датованою 12 липня 2022 року. Відсутність на поштовому конверті повного відбитку штемпеля, з урахуванням можливості розібрати місяць та рік подання (липень 2022 року), не свідчить про пропуск встановленого законом строку на апеляційне оскарження, оскільки він закінчувався 03 серпня 2022 року.
37. Розгляд справи за відсутності сторін вважає виправданим, ураховуючи строки розгляду справи, наявність пояснень сторін, відповідей на поставлені питання, дослідження доказів у справи, а також відсутність додаткових письмових пояснень та обґрунтувань.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
38. 04 жовтня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили в храмі с. Коболчин таїнство вінчання. Свідками цього обряду, як це слідує із свідоцтва, були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
39. 11 серпня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу НАО № 1384 ОСОБА_2 придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 .
40. 11 серпня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу НАО № 1385 ОСОБА_2 придбав земельну ділянку, площею 0,1605 га, кадастровий номер 7324084500:01:002:0066, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходяться за вищевказаною адресою.
41. Судом першої інстанції було допитано свідків, зокрема:
42. Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що з 2015 року по 2021 рік працював водієм на рейсовому маршруту Італія - Україна. Приблизно протягом трьох років з періодичністю двічі-тричі на місяць ОСОБА_1 через нього здійснювала передачу з Італії до України продуктів, речей та грошей для відповідача ОСОБА_2 . Грошові кошти передавались в сумі 100-250 євро. З 2018 року по 2020 рік він особисто привозив та передавав кошти та продуктові передачі ОСОБА_2 в с. Коболчин.
43. Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що позивачка є її рідною сестрою. Восени 2013 року вона особисто займалась продажем відповідачу будинку в
с. Коболчин, який належав її зятю. У 2013 році ними не укладався договір купівлі-продажу будинку, оскільки у ОСОБА_2 не було всієї суми коштів, однак з їх дозволу він вселився в будинок. Договір купівлі-продажу був оформлений у 2015 році, однак всі кошти за будинок ОСОБА_2 їй одразу не передав, розрахувавшись пізніше коли йому передала гроші ОСОБА_1 . Їй відомо, що ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 для придбання будинку 2 000,00 євро. Ще пізніше вона йому вислала 2 890,00 євро шляхом банківського переказу. Також їй відомо, що позивачка передавала кошти відповідачу за допомогою автобусних сполучень. За придбаний будинок ОСОБА_2 розраховувався з нею у нотаріуса під час оформлення договору купівлі-продажу, сплативши 6 000,00 дол. США. Пізніше, приблизно через два-три тижні, передав їй ще 1 500,00 дол. США. Стверджувала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом проживали у придбаному будинку та спільно вели господарство, зокрема придбавали необхідні меблі та матеріали для будівництва, облаштували на території домоволодіння паркан, зробили ремонт в літній кухні. Також їй відомо, що у будинку залишилось багато речей ОСОБА_1, а саме: пилосос, пральна машинка, два килими та посуд. Приблизно у 2018-2019 роках після дня народження відповідача
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припини відносини.
44. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є їх свідками, яких вони вінчали як чоловіка та жінку в церкві с. Коболчин в жовтні 2014 року. На час вінчання позивачка та відповідач вже проживали разом як сім`я в спірному будинку. Після вінчання ОСОБА_1 у зв`язку із роботою проживала за кордоном, спілкуючись із ОСОБА_2 по телефону. Позивачка періодично приїжджаючи додому, допомагала в будівництві, компенсувала витрати на будівельні матеріали і роботи. Обставини придбання будинку їм не відомі, однак ОСОБА_1 повідомляла, що їде додому з метою остаточного розрахунку за будинок. Крім цього, в телефонних розмовах позивачка постійно розповідала, що передавала кошти
ОСОБА_2 на будівництво та ремонт будинку, оскільки мала намір повернутись з роботи в Україну і разом з відповідачем там проживати. Крім цього, коли ОСОБА_1 приїжджала в Україну, вона особисто придбавала будівельні матеріали та побутову техніку. Однією сім`єю сторони проживали до 2019 року.
45. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду пояснили, що позивачка та відповідач є їх вінчальними батьками, які їх вінчали в церкві с. Коболчин в
2016 році. З цього часу їм достовірно відомо, що ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 проживали разом однією сім?єю в спірному будинку в
с. Коболчин. Зі слів інших жителів села їм відомо, що позивачка та відповідач проживали однією сім?єю ще до 2016 року. Щороку влітку або навесні ОСОБА_1 приїжджала з Італії додому та разом з відповідачем проживала у спірному будинку, вони разом обробляли город, здійснювали ремонт в будинку та вели спільне господарство. За час спільного проживання сторін в будинку було замінено вікна, двері та пічку, було викопано вигрібну яму та проведено водопровід, а також придбавалися ними меблі в будинок. Також їм відомо, що позивачка неодноразово через водіїв автобусів передавала відповідачу з Італії грошові кошти та різного роду передачі. Однією сім?єю сторони проживали до жовтня 2019 року.
46. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що в жовтні 2013 року він вирішив придбати будинок в
с. Коболчин, оскільки в цьому селі проживає його одинокий батько, який потребує допомоги. Його сестра ОСОБА_10 знайшла будинок вартістю 8 000,00 дол. США, продажем якого займалася знайома його сестри ОСОБА_7, яка діяла від імені свого зятя ОСОБА_11 як власника будинку.
За попередньою домовленістю він передав ОСОБА_11 за будинок
4 000,00 дол. США, а інші 4 000,00 дол. США він мав передати йому під час оформлення нотаріусом договору купівлі-продажу. Після першої передачі коштів ОСОБА_11 забрав свої речі з будинку, а з жовтня 2013 року він розпочав в будинку ремонт. Новий 2014 рік він разом зі своєю родиною зустрічав вже у придбаному будинку. Іншу частину коштів за будинок в сумі 4 000,00 дол. США він передав у серпні 2015 року під час оформлення нотаріусом договору купівлі-продажу. Будинок він придбав за власні кошти, які заощадив за рахунок отримуваної пенсії, виїзду на заробітки, одержаного кредиту в сумі 24 000,00 грн, а також від продажу власного гаража, який відчужив за 3 500,00 дол. США. Також за власні кошти він придбавав всі будівельні матеріали, які використовувалися для ремонту будинку, а також розраховувався власними коштами за виконані будівельні роботи. Під час пошуку будинку та його придбання ОСОБА_7 запропонувала йому познайомитись з її сестрою ОСОБА_1, яка була на заробітках в Італії, на що він погодився. Наміру створювати з позивачкою сім`ю у нього не було.
З 2014 року по 2018 рік вони підтримували дружні стосунки шляхом спілкування по телефону. Він декілька разів пропонував ОСОБА_1 зареєструвати шлюб між ними, однак вона не бажала цього, а наполягала, щоб вони лише обвінчались. Також причиною їх вінчання в церкві було те, що їх просили бути вінчальними батьками ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а для цього їм потрібно було обвінчатись. З ОСОБА_1 він не вів спільного господарства, вони разом не проживали та у них не було спільного сімейного бюджету, оскільки позивачка весь час перебувала на заробітках в Італії, а в Україну приїжджала лише на декілька тижнів один раз на рік. Вважає, що вони просто зустрічались. Крім цього, пояснив, що протягом декількох років ОСОБА_1 один раз на рік висилала йому кошти, однак вказані кошти призначалися для придбання подарунків до днів народжень її родичів. На вказані кошти він придбавав подарунки, після чого звітував перед позивачкою на що саме були витрачені кошти. Також позивач у своїх показаннях підтвердив, що у його будинку на цей час знаходяться власні речі позивачки, а саме декілька курток, старий пилосос, пральна машинка та телевізор, які вона залишила у нього на зберіганні, оскільки не мала де їх залишити. В жовтні
2018 року між ним та ОСОБА_1 сталася сварка з приводу її чергового виїзду за кордон, проти чого він заперечував, після чого вони припинили спілкування та не спілкуються.
47. Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона проживає по сусідству з відповідачем ОСОБА_2 . Позивачку ОСОБА_1 вона бачила у відповідача вдома лише один раз на городі під час посадки картоплі та два рази на подвір`ї біля будинку. Останній раз ОСОБА_1 вона бачила у