Постанова
Іменем України
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 212/5973/21
провадження № 61-11358св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Дніпропетровська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України до якої приєдналася Дніпропетровська обласна прокуратура, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року у складі судді Колочко О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 10 травня 2012 року його було затримано за підозрою в отриманні хабара від студентки. У цей же день він був відсторонений від виконання обов`язків завідуючого кафедрою правознавства і йому була встановлена підписка про невиїзд.
28 травня 2012 року прокуратурою Дніпропетровської області порушено кримінальну справу № 70129038 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
У подальшому, 02 липня 2012 року, прокуратурою порушено цілий ряд кримінальних справ щодо нього за частиною третьою статті 368 КК України.
13 липня 2012 року постановою слідчого обласної прокуратури його притягнуто у справі в якості обвинуваченого, обвинувальний акт складений 17 липня 2012 року.
26 березня 2013 року він був засуджений Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за частиною третьою статті 368 КК України, у подальшому Апеляційним судом Дніпропетровської області вирок суду був змінений в частині покарання - збільшений розмір штрафу.
20 травня 2014 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 березня 2013 року скасовано, справу повернуто на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді Апеляційний суд Дніпропетровської області залишив попередній вирок без змін.
04 листопада 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував вирок як апеляційного суду, так і Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу і повернув справу на новий судовий розгляд.
25 квітня 2016 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу повернув справу на додаткове розслідування.
До травня 2021 року він не був обізнаний щодо руху кримінальної справи і лише за його зверненням йому повідомлено про те, що 28 грудня 2019 року кримінальне провадження № 120190402300022263 відносно нього закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_1 зазначав, що він протягом семи років і восьми місяців незаконно знаходився під слідством і судом, і за цей час він перебував у постійній нервовій та психологічній напрузі, що призвело до позбавлення можливостей реалізації своїх можливостей, звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, безсонних ночей, втрати спокою і здоров`я, що у свою чергу спричинило довготривале порушення права на честь і гідність.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статті 23, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 752 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 546 000,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У частині стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовлено.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2022 року судові витрати, які складаються з судового збору, вирішено компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, тому останній має право на відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у порядку, встановленому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду".
При цьому, відповідно до положення статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглянув справу в межах заявлених вимог та з урахуванням того, що позивач в судовому засіданні підтримав свій позов саме в частині відшкодування шкоди за перебування під слідством і судом протягом 91 місяця, тобто в розмірі 546 000,00 грн, погодившись із розрахунком відшкодування шкоди, наведеним у відзиві на позовну заяву відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року змінено та викладено другий абзац резолютивної частини в такій редакції:
"Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 546 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди".
В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, правильно виходив із доведеності факту завдання позивачу моральної шкоди у зв`язку з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності, оскільки сам факт притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин (кримінальне правопорушення), вчинення якого не було доведено, є підставою для відшкодування такій особі моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції врахував конкретні обставини справи, особливості впливу події незаконного притягнення до кримінальної відповідальності на позивача, глибину переживань у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, змін у житті, а також засади розумності, виваженості та справедливості.
При цьому, суд правильно стягнув компенсацію моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України, адже відшкодування моральної шкоди у цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Між тим, зазначення районним судом у резолютивній частині рішення відомостей про вид рахунку, з якого буде здійснено безспірне списання, є помилковим, оскільки кошти підлягають стягненню з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної казначейської служби України на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, та порушення судами норм процесуального права, зокрема не дослідження зібраних у справі доказів (пункти 1 та 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння ОСОБА_1 моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв`язків у період його затримання.
Також Державна казначейська служба України вважає, що розмір стягнутої на користь ОСОБА_1 моральної шкоди безпідставно завищений.
Крім того, суд апеляційної інстанції змінюючи та викладаючи другий абзац резолютивної частини рішення суду першої інстанції в іншій редакції не звернув увагу на те, що стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди має бути безпосередньо з Державного бюджету України без зазначення відомостей про суб`єкта його виконання, номерів та видів рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява Дніпропетровської обласної прокуратури про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року прийнято заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 212/5973/21.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 травня 2012 року прокуратурою Дніпропетровської області порушено кримінальну справу № 70129038 відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
17 липня 2012 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення шляхом затвердження обвинувального висновку та кримінальну справу направлено до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу для розгляду.
У подальшому після неодноразово скасування касаційною інстанцією рішень судів як апеляційної, так і першої інстанції, ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2016 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною третьою статті 368 КК України повернуто прокурору для додаткового розслідування, який в свою чергу, 05 жовтня 2016 року направив кримінальну справу до слідчого відділу Центрально-Міського ВП Криворізького ВП для організації подальшого досудового розслідування.
29 грудня 2019 року відомості про кримінальне правопорушення за частиною третьою статті 368 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230002263 за фактом прийняття ОСОБА_1 пропозиції одержання неправомірної вигоди за допуск студентів Криворізького економічного інституту державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" до захисту дипломних робіт та затвердження відповідних рецензій.
29 грудня 2019 року за результатами досудового розслідування постановою прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Новічковим С. О. кримінальне провадження № 12019040230002263 за частиною третьою статті 368 КК України відносно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю у діянні особи складу кримінального правопорушення.
У той же день, постановою слідчого СВ КВП ГУНП в Дніпропетровській області Остапенко К. Ю. кримінальне провадження закрито з підстав відсутності у діянні особи складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 28 травня 2012 року до 29 грудня 2019 року, тобто 91 місяць.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.