Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 295/14567/20
провадження № 61-11818св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Трояновської Г. С., Галацевич О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
03 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (далі - ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія") про визнання незаконним звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що 20 липня 2020 року ОСОБА_1 подала до ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" заяву про звільнення за власним бажанням, проте безпідставно була звільнена за прогули.
Трудову книжку і копію наказу про звільнення вона отримала 10 листопада 2020 року поштою.
Просила визнати незаконним звільнення з посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення з 06 серпня 2020 року за прогул без поважної причини на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України згідно з наказом генерального директора ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" від 17 вересня 2020 року № 157К/Тр; зобов`язати відповідача змінити дату звільнення з 17 вересня на 03 серпня 2020 року; змінити формулювання причини звільнення з пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України на частину першу статті 38 КЗпП України; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 серпня 2020 року до дня видання трудової книжки та копії наказу про звільнення - 09 листопада 2020 року у розмірі 13 525,56 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 15 січня 2021 року у позові відмовлено.
Додатковим рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 25 січня 2021 року заяву ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачка після відкликання заяви про звільнення за власним бажанням продовжувала виконувати свої трудові обов`язки і перебувати на робочому місці включно до 06 серпня 2020 року, що підтверджується звітом про прибуття і залишення роботи працівниками від 28 серпня 2020 року і табелем обліку робочого часу від 31 серпня 2020 року.
Перебування на робочому місці після 03 серпня 2020 року підтверджує, що її рішення про звільнення за власним бажанням було змінено, вона продовжувала виконувати трудові обов`язки і не вважала останнім робочим днем 03 серпня 2020 року.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 усно відкликала свою заяви про звільнення за власним бажанням, шляхом звернення до відповідального працівника підприємства з кадрового забезпечення ОСОБА_2 та фактичного повернення позивачці її заяви.
Оскільки оригінал заяви про звільнення за власним бажанням від 20 липня 2020 року на момент звернення з позовом знаходився безпосередньо у позивачки (у матеріалах справи є належним чином завірена копія з підписом та відміткою адвоката Луговського Ю. В.), то ОСОБА_1 відкликала заяву про звільнення та забрала її з підприємства.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач подав до суду детальний опис наданих послуг адвоката згідно з договором від 04 січня 2021 року № 01/21 про надання правничої допомоги у справі №295/14567/20 у розмірі 10 000,00 грн, копії ордеру на надання правничої допомоги (правової) допомоги, посвідчення адвоката, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, договору №01/21, додатку № 1 до вказаного, рахунку на оплату від 11 січня 2021 року № 1, акта надання послуг від 11 січня 2021 року № 1, платіжного доручення від 12 січня 2021 року № 1128 на суму 6 000,00 грн, рахунку на оплату від 19 січня 2021 року № 8, акта надання послуг від 19 січня 2021 року № 4, платіжного доручення від 19 січня 2021 року № 11369 на суму 5 000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Луговським Ю. В., задоволено. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 15 січня 2021 року та додаткове рішення Богунського районного суду міста Житомира від 25 січня 2021 року скасовані, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення з 06 серпня 2020 року за прогул без поважної причини на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України згідно з наказом генерального директора ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" від 17 вересня 2020 року № 157К/Тр. Зобов`язано відповідача змінити дату звільнення з 17 вересня на 03 серпня 2020 року, змінити формулювання причини звільнення з пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України на частину першу статті 38 КЗпП України. Стягнено з ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 04 з 03 серпня 2020 року до 09 листопада 2020 року у розмірі 13 525,56 грн (обчислений без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів). Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачка 20 липня 2020 року подала заяву про звільнення за власним бажанням. Заява не була зареєстрована у журналі вхідної кореспонденції, але відповідач визнав факт подання такої заяви і факт подання заяви підтверджено актом перевірки Управління Держпраці у Житомирській області від 01 вересня 2020 року № ЖТ 8546/2215/АВ. Отже, відповідач повинен був звільнити позивачку на підставі частини першої статті 38 КЗпП України 03 серпня 2020 року.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що письмової заяви про відкликання заяви про звільнення позивачка не подавала. Суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про достатність доказів волевиявлення ОСОБА_1 відкликати заяву про звільнення і продовження трудових відносин після 03 серпня 2020 року.
Долучення до позовної заяви копії заяви про звільнення від 20 липня 2020 року не є підтвердженням знаходження оригіналу заяви у позивачки .
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав жодних доказів, що з 04 до 06 серпня 2020 року позивачка виконувала роботу, передбачену її посадовою інструкцією, і отримувала за неї заробітну плату. Саме по собі перебування на території підприємства не доводить присутності працівника на робочому місці і виконання трудових обов`язків, тобто продовження між сторонами трудових відносин після 03 серпня 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, просило її скасувати, залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає: суд апеляційної інстанцій не застосував правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 279/3334/17-ц, провадження № 61-38688св18, від 19 лютого 2020 року у справі № 820/3360/17, провадження №К/9901/46915/18, від 15 липня 2019 року у справі № 686/22102/18, провадження № 61-10958св19, від 25 березня 2020 року у справі № 295/14595/17, провадження № 61-891св20, від 22 квітня 2020 року у справі № 187/1469/18, провадження № 61-363св20, постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року, провадження № 6-1412цс17.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачка усно відкликала свою заяву про звільнення, шляхом звернення до ОСОБА_2, забрала її і продовжила працювати до 06 серпня 2020 року включно.
Суд апеляційної інстанції не врахував законність підстав для звільнення ОСОБА_1, а саме, що після 06 серпня 2020 року вона без поважних причин не вийшла на роботу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оскаржувала додаткове рішення суду, проте суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів апеляційної скарги і скасував додаткове рішення.
Аргументи інших учасників справи
Відзив позивачкина касаційну скаргу мотивований тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне рішення, дослідив всі обставини, належно оцінив докази у справі.
У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 1540/4122/18, провадження №К/9901/36261/19, викладено висновок, що додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Отже, у разі скасування судового рішення додаткове судове рішення не підлягає окремому скасуванню.
У відповіді ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" на відзив на касаційну скаргу доводи і обґрунтування аналогічні викладеним у касаційній скарзі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. У задоволенні клопотання ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2021 року відмовлено.
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшло повторне клопотання ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2021 року.
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшло доповнення до повторного клопотання ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2021 року.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, Верховний Суд дійшов висновку часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 14 вересня 2015 року видано наказ № 228К/тр "Про прийняття на роботу" ОСОБА_1 з 15 вересня 2015 року на посаду менеджера у ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія".
30 грудня 2016 року відповідач видав наказ від 30 грудня 2016 року № 208 к/тр "Про переведення на іншу роботу" на підставі якого позивачку з 01 січня 2017 року переведено на посаду провідного менеджера з постачання відділу матеріально-технічного постачання.
На підставі заяви ОСОБА_1 було видано наказ від 28 лютого 2020 року № 51/1 к/тр "Про переведення на іншу роботу", згідно з яким з 01 березня 2020 року її переведено на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення.
20 липня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення за власним бажанням.
30 липня 2020 року менеджер з адміністративної діяльності та кадрового забезпечення ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" ОСОБА_2 повідомила в своїй доповідній записці на ім`я генерального директора ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія", що позивач виявила бажання повернути їй заяву на звільнення, посилаючись на статтю 38 КЗпП України, мотивуючи це тим, що вона змінила своє рішення щодо звільнення.
Відповідно до акта від 28 жовтня 2020 року про проведення службового розслідування щодо наявності заяви на звільнення, поданої ОСОБА_1, станом на 28 жовтня 2020 року встановлено відсутність цієї заяви на підприємстві.
07 серпня 2020 року генеральному директору ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" направлено доповідну записку про відсутність на робочому місці ОСОБА_1
07 серпня 2020 року складено акт №1 "Про відсутність на роботі ОСОБА_1" про те, що 07 серпня 2020 року вона була відсутня на роботі (на своєму робочому місці і на підприємстві в цілому) протягом робочого дня з 08.00 до 17.00. Про наявність поважних причин, що пояснюють відсутність на роботі ні напередодні, ні протягом робочого дня не повідомляла, на телефонні дзвінки не відповідала.
10 серпня 2020 року позивачці надіслано повідомлення від 10 серпня 2020 року № 844 про необхідність надання письмових пояснень про її відсутність на роботі.
14 серпня 2020 року уповноважені особи ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" відвідали позивачку за адресою її проживання, склали акт № 2 "По відвідування працівника ОСОБА_1 за адресою її проживання" про здійснення візиту до ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, з метою з`ясування причини її відсутності на робочому місці у період з 07 серпня 2020 року до 14 серпня 2020 року включно, яким зафіксовано наступне: "Наявність поважних причин, що пояснюють відсутність на роботі ОСОБА_1 ми з`ясувати не змогли, оскільки останньої не було вдома. На телефонні дзвінки не відповідає".
14 серпня 2020 року складено акт № 3 "Про відсутність на роботі ОСОБА_1" про те, що з 08 до 14 серпня 2020 року вона була відсутня на роботі (на своєму робочому місці і на підприємстві в цілому) протягом робочого дня з 08:00 до 17:00. Про наявність поважних причин, що пояснюють відсутність на роботі, ні напередодні, ні протягом вказаного періоду не повідомляла, на телефонні дзвінки не відповідала.
18 серпня 2020 року складено акт "Про складання повідомлення про необхідність надання письмових пояснень та встановлення факту ненадання пояснень ОСОБА_1 з приводу її відсутності на робочому місці 07.08.2020 року", відповідно до якого менеджер ОСОБА_2 склала повідомлення ОСОБА_1 про необхідність надання письмових пояснень про причини її відсутності на робочому місці 07 серпня 2020 року, проте станом на 18 серпня 2020 року вона на роботу не з`явилась, жодних пояснень не надала.
21 серпня 2020 року позивачці надіслано повідомлення про подання письмового пояснення щодо відсутності на роботі ОСОБА_1 з 07 серпня 2020 року, однак позивачка відповіді не надала.
28 серпня 2020 року менеджер ОСОБА_2 склала пояснення щодо поданої ОСОБА_1 заяви на звільнення про те, що позивачка продовжувала працювати після спливу двотижневого строку, який минув 03 серпня 2020 року, а саме з 03 серпня 2020 року до 06 серпня 2020 року.
08 вересня 2020 року начальник служби безпеки ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" Муравицький В. М. склав доповідну записку про проведену перевірку для встановлення причин відсутності на робочому місці ОСОБА_1 з 07 серпня 2020 року. Встановив, що ОСОБА_1 працює на приватному підприємстві "Адлєр" за адресою: вул. Авіаторів, 9, м. Житомир.
08 вересня 2020 року складено акт № 4 "Про відсутність на роботі ОСОБА_1" про те, що позивачка з 15 серпня 2020 року до 08 вересня 2020 року включно була відсутня на роботі (на своєму робочому місці і на підприємстві в цілому) протягом робочого дня з 08.00 до 17.00. Про наявність поважних причин, що пояснюють відсутність на роботі ні напередодні, ні протягом вказаного періоду не повідомляла.
09 вересня 2020 року генеральний директор ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" вніс подання до ради трудового колективу "Про отримання згоди на звільнення працівника, який вчинив прогул".
Згідно з протоколом загальних зборів трудового колективу від 14 вересня 2020 року № 5 рада трудового колективу ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" на своєму засіданні розглянула вказане клопотання і ухвалила рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (у зв`язку з прогулами без поважних причин) з наданням їй гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством.