Постанова суду № 6-96/11 від 29.03.2023 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки

Постанова

Іменем України

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 6-96/11

провадження № 61-10761св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог позовних вимог

У липні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, звернення стягнення на предмет іпотеки та просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 122 272, 31 дол. США (еквівалент станом на 25 червня 2010 року за курсом НБУ - 967 100,61 грн) та судові витрати. В тому числі і за рахунок заставного майна згідно договору іпотеки від 03 лютого 2006 року: земельної ділянки загальною площею 0,2001 га, в межах згідно з планом, що розташована на АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на землю серії ВН № 211076 від 24 жовтня 2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 0520682803:02:002:0149; земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, в межах згідно з планом, що розташована на АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯН № 096101 від 04 квітня 2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 0520682803:02:001:0029; земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, в межах згідно з планом, що розташована на АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯА № 096099 від 22 жовтня 2004 року, кадастровий номер земельної ділянки 0520682803:02:001:0027.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Староміський районний суд м. Вінниці ухвалою від 20 жовтня 2010 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, звернення стягнення на предмет іпотеки залишив без розгляду за клопотанням представника позивача.

Староміський районний суд м. Вінниці рішенням від 20 жовтня 2010 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнив.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитом у сумі 89 601,82 дол. США (в еквіваленті станом на 25 червня 2010 року за курсом НБУ - 708 696,64 грн), заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 15 555,89 дол. США (в еквіваленті станом на 25 червня 2010 року за курсом НБУ - 123 037,76 грн), пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 17 114,60 дол. США (в еквіваленті станом на 25 червня 2010 року за курсом НБУ- 135 366,22 грн), а всього на суму 122 272,31 дол. США (в еквіваленті станом на 25 червня 2010 року за курсом НБУ - 967 100,61 грн), а також 1 700 грн судового збору та 120 грн - витрати на ІТЗ розгляду справи, в тому числі і за рахунок заставного майна згідно договору іпотеки від 03 лютого 2006 року: земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, в межах згідно з планом, що розташовані на АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯН № 096101 від 04 квітня 2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 0520682803:02:001:0029; земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, в межах згідно з планом, що розташовані на АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯА № 096099 від 22 жовтня 2004 року, кадастровий номер земельної ділянки 0520682803:02:001:0027.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

У жовтні 2011 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало до Староміського районного суду м. Вінниці заяву про роз`яснення рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року та про видачу виконавчого листа.

Староміський районний суд м. Вінниці ухвалою від 09 листопада 2011 року заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про роз`яснення рішення суду задовольнив частково. Видав виконавчі листи про солідарне стягнення боргу з майнового поручителя ОСОБА_2 за рахунок його земельної ділянки згідно рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року. В іншій частині заяву залишив без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення суду є зрозумілим та не підлягає роз`ясненню, оскільки в резолютивній частині рішення зазначено, в який спосіб необхідно стягувати заборгованість за відсутності коштів у основного боржника. При цьому суд вважав за необхідне видати виконавчий лист про солідарне стягнення кредитного боргу з майнового поручителя ОСОБА_2 за рахунок його земельної ділянки, вказаної у рішенні суду на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції.

Не погодившись з рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року, ОСОБА_2, 02 червня 2020 року, оскаржив його в апеляційному порядку.

Вінницький апеляційний суд постановою від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року залишив без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

26 квітня 2022 року ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 02 травня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня постановлення ухвали суду першої інстанції, а наведені причини його пропуску, суд вважає такими, що не дають підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки ОСОБА_2 був обізнаний про розгляд справи у суді першої інстанції та постановлену ухвалу від 09 листопада 2011 року (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України). Також суд апеляційної інстанції зазначив, що заявником не було наведено обставин непереборної сили.

Верховний Суд постановою від 07 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2022 року скасував, справу передав до апеляційного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд виходив з того, що оскільки апеляційна скарга подана особою, не повідомленою про розгляд справи, у суду апеляційної інстанції, з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України, були відсутні підстави для застосування приписів частини другої статті 358 ЦПК України в частині неможливості відкриття апеляційного провадження з тих підстав, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

При таких обставинах апеляційний суд повинен був дослідити питання щодо поважності зазначених ОСОБА_2 причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а у разі якщо підстави, вказані ним у заяві, визнані неповажними, у відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без руху, роз`яснивши заявнику право протягом десяти днів з дня вручення ухвали вказати інші підстави для поновлення строку.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2022 року визнав наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду неповажними.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду залишив без руху.

Надав строк для подання заяви про поновлення строку, вказавши інші підстави для його поновлення, а також надати оригінал апеляційної скарги та додані до неї документи протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У жовтні 2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 13 жовтня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовив.

Апеляційний суд виходив з того, що залишаючи апеляційну скаргу без руху та надаючи строк для подання заяви із зазначенням інших підстав для його поновлення, суд в ухвалі від 26 вересня 2022 року врахував, що апеляційна скарга була подана особою, не повідомленою про розгляд справи та виходив з того, що матеріалами справи доводиться факт ознайомлення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, який представляв його інтереси на підставі довіреності від 06 листопада 2019 року (т. 1 а. с. 245 а), 26 травня 2020 року зі справою № 2-1199/10, у матеріалах якої містилися матеріали справи № 6-96/11 та оскаржувана ухвала.

Таким чином, апеляційний суд прийшов висновку, що зі змістом оскаржуваної ухвали представник позивача, а отже і позивач ознайомлені з 26 травня 2020 року та мали можливість отримати її копію.

Ні апеляційна скарга, ні заява про поновлення строку не містить обґрунтувань чому саме, будучи обізнаним про наявність оскаржуваної ухвали, з 27 травня 2020 року ОСОБА_2 не скористався правом на апеляційне оскарження ухвали суду.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він є інвалідом І А групи з 2011 року, суд апеляційної інстанції не вважає достатньою правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 09 листопада 2011 року, оскільки з 06 листопада 2019 року до 06 листопада 2022 року представляти свої інтереси у судах ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 або ОСОБА_4 .

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки заява ОСОБА_2 про поновлення строку не містить інших підстав для поновлення строку а ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та які вже визнані судом неповажними, а отже поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду апелянтом не зазначено.

Відтак суд апеляційної інстанції вважав, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року в якій просив оскаржене судове рішення скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі заявник вказує на те, що про ухвалу суду першої інстанції від 09 листопада 2011 року він дізнався тільки 19 квітня 2022 року та подав апеляційну скаргу 25 квітня 2022 року. Повістка про виклик до суду ОСОБА_2 не надсилалась. Станом на 09 листопада 2011 року у ОСОБА_2 не було представника.

26 травня 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1, ознайомився зі справою № 2-1199/10 та жодних відомостей щодо ознайомлення останнього зі справою № 6-96/11 немає.

При цьому, 19 квітня 2022 року працівники апарату суду надали лист від 19 квітня 2022 року № 05-07/27/2022 та копію ухвали Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року у справі № 6-96/11. В розписці про ознайомлення ОСОБА_1 зазначив, що справи № 6-96/11 фактично не існує.

У подальшому, ОСОБА_2 стало відомо, що заява позивача про роз`яснення рішення та ухвала суду від 09 листопада 2011 року були приєднані до справи № 2-1199/10.

Проте, суд апеляційної інстанції на вищезазначені обставини уваги не звернув.

З 2011 року ОСОБА_2 перебуває у важкому стані, що обумовлено неодноразовими інсультами, проте апеляційний суд вважав ці підстави неповажними для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 заявляли відвід колегії суддів апеляційного суду на підставі частини третьої статті 37 ЦПК України, однак ухвалами суду апеляційної інстанції від 22 вересня 2022 року та від 06 жовтня 2022 року визнано підстави для відводу необґрунтованими.

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, в яких зазначив, що суд апеляційної інстанції не надаючи оцінку доводам ОСОБА_2, змінив мотиви відмови у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, заявник посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 638/8647/17 про те, що незмінність судового рішення виникає до набрання ним законної сили і полягає в тому, що після його проголошення суд, який ухвалив рішення, не має права сам його скасувати або змінити.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 09 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував із Вінницького міського суду Вінницької області справу № 6-96/11.

25 листопада 2022 року справа № 6-96/11 надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 15 березня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У жовтня 2011 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Староміського районного суду м. Вінниці із заявою про роз`яснення рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2010 року та про видачу виконавчого листа.

Верховний Суд постановою від 07 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2022 року скасував, справу передав до апеляційного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

У жовтні 2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначив: виклик на розгляд заяви ПАТ " Райффайзен Банк Аваль" йому надіслано не було; копію оскарженої ухвали на адресу апелянта направлено не було; матеріали заяви були зареєстровані за іншим номером, що виключає можливість будь-якого ототожнення ухвали зі справою № 2-1199/10; незадовільний стан здоров`я; наявність представника лише з листопада 2019 року; позивачем не було пред`явлено позову про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 13 жовтня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовив.

Апеляційний суд виходив з того, що залишаючи апеляційну скаргу без руху та надаючи строк для подання заяви із зазначенням інших підстав для його поновлення, апеляційний суд в ухвалі від 26 вересня 2022 року врахував, що апеляційна скарга була подана особою, не повідомленою про розгляд справи та виходив з того, що матеріалами справи доводиться факт ознайомлення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, який представляв його інтереси на підставі довіреності від 06 листопада 2019 року (т. 1 а. с. 245 а), 26 травня 2020 року зі справою № 2-1199/10, у матеріалах якої містилися матеріали справи № 6-96/11 та оскаржувана ухвала суду.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що зі змістом оскаржуваної ухвали представник позивача, а отже і позивач ознайомлені з 26 травня 2020 року та мали можливість отримати її копію.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він є інвалідом І А групи з 2011 року, суд апеляційної інстанції не вважав достатньою правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 09 листопада 2011 року, оскільки з 06 листопада 2019 року до 06 листопада 2022 року представляти свої інтереси у судах ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 або ОСОБА_4 .

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки заява ОСОБА_2 про поновлення строку не містить інших підстав для поновлення строку аніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та які вже визнані судом неповажними, а отже поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду апелянтом не зазначено.

Відтак у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення апеляційний суд відмовив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

................

Перейти до повного тексту