ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 334/7616/17
провадження № 61-18св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Дніпровський районний відділ у м. Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Дніпровського районного відділу у м. Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 листопада 2019 року, прийняті за результатами розгляду заяви Дніпровського районного відділу у м. Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності, заінтересована особа - Дніпровський районний відділ у м. Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У листопаді 2017 року Дніпровський районний відділ у м. Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Заяву обґрунтовував тим, що при винесенні судового рішення про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України на момент проголошення незалежності судом неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення.
Зокрема, заявник зазначав, що ОСОБА_1 у Томаківській загальноосвітній школі № 2 Томаківської районної ради Дніпропетровської області та у Томаківському навчально-виховному комплексі загальноосвітньої школи I-IIIступенів № 1 Томаківської сільської ради Дніпропетровської області не навчався і таке підтверджується відповідю цього навчального закладу, отриманою після ухвалення судом рішення.
Посилаючись на зазначене, Дніпровський районний відділ у м. Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області просив про задоволення заяви.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 вересня 2019 року, постановленою у складі судді Гнатюк О. М., у задоволенні заяви відмовлено.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції вказував на те, що відповідь Томаківської загальноосвітньої школи № 2 Томаківської районної ради Дніпропетровської області та Томаківської навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи I-III ступенів № 1 Томаківської сільської ради Дніпропетровської області не є нововиявленою обставиною, а є новим доказом, на який посилається заінтересована особа на підтвердження того, що ОСОБА_1 не навчався у вказаних навчальних закладах. Однак зазначена обставина не виключає того, що ОСОБА_1 станом на 1991 рік міг проживати на території України без навчання у школі або відвідувати навчальний заклад поза межами селища міського типу Томаківка.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 листопада 2019 року, прийнятою колегією у складі суддів: Крилової О. В., Бєлки В. Ю., Онищенко Е. А., ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 вересня 2019 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2020 року Дніпровський районний відділ у м. Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій
просив ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 листопада 2019 року скасувати.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначав, що суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема, судами залишено поза увагою те, що відповідно до статті 2 Закону України "Про освіту" в редакції Закону від 23 травня 1991 року повна загальна освіта в Україні є обов`язковою і може отримуватися у різних типах навчальних закладів. Статтею 36 цього ж Закону передбачено, що навчання у середній загальноосвітній школі починається з шести або семирічного віку. Однак на 1991 рік ОСОБА_1 виповнилося 12 років, тому у разі постійного проживання на території України він зобов`язаний був навчатися в школі.
Встановлюючи факт постійного проживання на території України, суд, у порушенні норм процесуального права, не витребував від заявника документ, який би підтверджував виконання обов`язку неповнолітньої особи щодо навчання у загальноосвітній школі. На думку заявника, зазначена обставина має значення для вирішення справи і є істотною для ухвалення рішення та яка раніше не була відома.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Ленінського районного суду м. Запоріжжя матеріали цивільної справи № 334/7616/17.
Встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності, заінтересована особа - Дніпровський районний відділ у м. Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
З відповіді Томаківської загальноосвітньої школи № 2 Томаківської районної ради Дніпропетровської області та Томаківської навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи I-III ступенів № 1 Томаківської сільської ради Дніпропетровської області суди встановили, що ОСОБА_1 у зазначеному навчальному закладі не навчався.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460 IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 Розділу II"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 5 січня 2020 року № 460 IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.