Постанова
Іменем України
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 466/9396/16-ц
провадження № 61-6521св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя - доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Львівської обласної прокуратури,
відповідачі: ОСОБА_1, Брюховицька селищна рада, правонаступником якої є Львівська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року заступник прокурора Львівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Брюховицької селищної ради про визнання недійсним рішення Брюховицької селищної ради від 02 липня 2015 року № 628, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, приведення земельної ділянки в попередній стан та зобов`язання повернути об`єкт оренди.
Позов мотивований тим, що Брюховицька селищна рада 02 липня 2015 року прийняла рішення № 628 "Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1".
На підставі цього рішення, 04 серпня 2015 року Брюховицька селищна рада уклала з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,5 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 терміном на 25 років.
04 серпня 2015 року за актом приймання-передачі об`єкта оренди на підставі рішення Брюховицької селищної ради від 02 липня 2015 року № 628 "Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1", ОСОБА_1 передано спірну земельну ділянку площею 4,5 га.
13 серпня 2015 року цей договір оренди зареєстрований органом реєстрації Львівського міського управління юстиції, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 10826617.
Заступник прокурора вважав, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого воно є незаконним, та підлягає визнанню його недійсним, а спірна земельна ділянка - поверненню на користь територіальної громади в особі вказаного органу місцевого самоврядування.
Також позивач зазначав, що згідно з пунктом 2 договору оренди землі від 04 серпня 2015 року в оренду передано земельну ділянку загальною площею 4,5 га, з яких 4,4667 га для влаштування зони відпочинку і 0,0333 га для будівництва кафе. Ця умова договору суперечить рішенню Брюховицької селищної ради від 02 липня 2015 року № 628 "Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1", оскільки за його змістом право будівництва кафе на частині спірної ділянки не передбачене, а згідно з оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування земельну ділянку площею 4,5 га надано ОСОБА_1 лише для влаштування зони відпочинку, що відноситься до земель рекреаційного призначення. Жодних рішень щодо зміни цільового призначення частини спірної земельної ділянки на землі житлової та громадської забудови місцевою радою не приймалось.
Отже, під час укладення договору оренди землі головою Брюховицької селищної ради фактично змінено цільове призначення землі.
Крім того, Брюховицька селищна рада, приймаючи оскаржуване рішення, порушила вимоги статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), адже передача земельної ділянки відбулась без затвердженої у встановленому порядку документації із землеустрою.
Враховуючи те, що водний об`єкт з моменту передачі в оренду земельної ділянки перебував у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_1 без укладеного належним чином договору оренди земель водного фонду та самого водного об`єкта, орендна плата за користування ним не нараховувалась та не сплачувалась, що призвело до недоотримання коштів бюджетом.
Водночас, водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Встановлено, що спірна земельна ділянка огороджена, вільний доступ до неї відсутній, чим також порушено право громадян на користування водоймою (ставком).
Заступник прокурора звертав увагу на те, що відповідно до протоколу огляду від 04 вересня 2016 року ОСОБА_1 здійснено будівництво паркану по периметру орендованої земельної ділянки, що унеможливлює вільний доступ громадян до водного об`єкту - озера № 1, що є порушенням статті 88 Водного кодексу України (далі - ВК України).
Позивач зазначав, що, враховуючи знаходження на орендованій земельній ділянці об`єкту нерухомого майна - об`єкту водного фонду, належного відповідачеві - Брюховицькій селищній раді, земельна ділянка не могла бути передана в оренду поза межами процедури конкурсних земельних торгів.
На підставі наведеного, прокурор просив:
визнати недійсним рішення Брюховицької селищної ради від 02 липня 2015 року № 628 "Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1";
визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, загальною площею 4,5 га, розташованої на АДРЕСА_1, укладений 04 серпня 2015 року Брюховицькою селищною радою з ОСОБА_1 ;
зобов`язати ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок;
зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 4,5 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 - територіальній громаді в особі Брюховицької селищної ради (правонаступником якої є Львівська міська рада).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Шевченківський районний суд міста Львова своїм рішенням від 04 жовтня 2021 року (у складі судді Єзерського Р. Б.) позов заступника прокурора Львівської обласної прокуратури задовольнив.
Визнав недійсним рішення Брюховицької селищної ради від 02 липня 2015 року № 628 ""Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1".
Визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 4,5 га (кадастровий номер 4610166300:08:002:0005), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 04 серпня 2015 року між Брюховицькою селищною радою та ОСОБА_1 .
Зобов`язав ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок.
Зобов`язав ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 4,5 га (кадастровий номер 4610166300:08:002:0005), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, територіальній громаді в особі Львівської міської ради.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Брюховицької селищної ради від 02 липня 2015 року № 628 "Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1" та укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 04 серпня 2015 року прийнято з порушеннями вимог чинного законодавства. Суд першої інстанції зазначив, що Брюховицькою селищною радою без погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, яким є Державне агентство водних ресурсів України, зважаючи на те, що в межах спірної земельної ділянки, загальною площею 4,5 га на АДРЕСА_1, наявна водойма (ставок), що відноситься до водного об`єкту загальнодержавного значення було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для надання його в оренду ОСОБА_1 . На момент винесення оскарженого рішення органу місцевого самоврядування та оспорюваного договору оренди не надано паспорта водного об`єкту, крім того, передача права на земельну ділянку (права оренди) на конкурентних засадах (земельних торгах) не відбулася, що є порушенням вимог частини другої статті 124 ЗК України та статті 51 ВК України.
Судом встановлено, що жодних рішень щодо зміни цільового призначення частини спірної земельної ділянки на землі житлової та громадської забудови місцевою радою не приймалося.
Водночас, бюджет органу місцевого самоврядування недоотримав кошти, які би він мав отримати при належному оформленні договору оренди земель водного фонду та самого водного об`єкта, зважаючи на те, що відповідач у порушення вимог пунктів 12-14 статті 51 ВК України не сплачувала кошти за земельну ділянку, яка знаходиться під водним об`єктом, тобто водоймою (ставком), крім того були порушення вільного доступу громадян до водойми, шляхом зведення паркану по периметру орендованої земельної ділянки.
Суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог прокурора, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення вимог про визнання недійсним оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, а також зобов`язання ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок та зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді в особі Львівської міської ради.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2021 року замінено відповідача Брюховицьку селищну раду на її правонаступника - Львівську міську раду.
Шевченківський районний суд м. Львова у протокольній ухвалі від 04 червня 2021 року зазначив, що змінилась назва прокуратури Львівської області на Львівську обласну прокуратуру.
Львівський апеляційний суд своєю постановою від 09 червня 2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову заступника прокурора Львівської обласної прокуратури відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що орган місцевого самоврядування, приймаючи оскаржуване рішення, діяв у відповідності до своїх повноважень, законно прийняв оскаржуване рішення про передачу відповідачеві в оренду земельної ділянки, не змінюючи її цільового призначення. Апеляційний суд врахував, що органом місцевого самоврядування дотримано процедуру передачі в оренду спірної земельної ділянки на підставі рішення цього органу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, виходив з того, що на спірній земельній ділянці, яка є сформованою, знаходиться об`єкт нерухомого майна, який належить відповідачеві ОСОБА_1 на праві приватної власності. А також апеляційний суд врахував, що частина земельної ділянки є водним об`єктом, після паспортизації якого, з відповідачем укладено в належній формі договір оренди цього об`єкту, який в судовому порядку недійсним не визнається. Апеляційний суд вважав, що укладенню цих договорів не повинна була передувати процедура земельних торгів (аукціону), адже ВК України не містить відповідних норм щодо застосування цієї процедури під час передачі в оренду водних об`єктів, а нормами ЗК України не обмежена площа земельної ділянки, яка передається в оренду для обслуговування нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження № 14-445цс19), від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц (провадження № 14-76цс18); від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16?ц (провадження № 14-71цс18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18); від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц(провадження № 14-364цс18); від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14?740цс19) щодо особливого порядку використання земель водного фонду та режиму обмеженої господарської діяльності, у тому числі на землях рекреаційного призначення, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, негативно впливає або може вплинути на природній стан цих земель, а також над переважанням необхідності захисту громадських інтересів і охорони навколишнього природного середовища (земельна ділянка водного фонду рекреаційного призначення - у межах населеного пункту) над правом приватної власності, як у цьому випадку щодо права власності на об`єкт нерухомого майна (сауна).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом проігноровано правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20) щодо можливості такої особи набути права на земельну ділянку у межах площі, необхідної для обслуговування такого нерухомого майна. На аналогічні висновки щодо врахування пропорційності площі наявного у власності об`єкту нерухомого майна та переданої для його обслуговування земельної ділянки звернено увагу Верховним Судом при винесенні постанов: від 20 квітня 2021 року у справі № 909/1345/14, від 09 квітня 2020 року у справі № 910/2942/19, від 09 лютого 2018 року у справі № 910/4528/15-г.
Також прокурор у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції вказав, що спірна земельна ділянка належить до земель рекреаційного призначення, незважаючи на те, що це суперечить нормам ЗК України та ВК України, а також висновкам Верховного Суду, викладеним у пунктах 30-41 постанови від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 61-19843св18) щодо встановленого законодавством порядку віднесення земель до категорії водного фонду, особливостей їх захисту та умов використання.
У касаційній скарзі прокурор наголошує, що, незважаючи на встановлення у оскаржуваній постанові належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, можливості використання її лише для здійснення рекреаційної діяльності, повернення такої від попереднього користувача до земель запасу селищної ради та надання відповідно до оскаржуваного рішення відповідачеві ОСОБА_1 для здійснення виключно такої діяльності - влаштування зони відпочинку (пункт 1 рішення), апеляційним судом жодним чином не спростовано висновків суду першої інстанції щодо порушення вимог частини другої статті 124 ЗК України щодо передачі такої ділянки за умови проведення земельних торгів.
Також, за наявності посилання у самому оскаржуваному рішенні селищної ради на положення статті 51 ВК України, яка передбачає передачу в оренду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України та за умови наявності паспорта водного об`єкта, апеляційний суд не звернув уваги на ці вимоги, натомість, без спростування у цій частині рішення суду першої інстанції, зробив висновок про передачу відповідачці за цим рішенням спірної земельної ділянки (площею 4,5 га) для обслуговування об`єкта нерухомого майна (сауни, площею 50,4 кв. м).
Прокурор звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні селищної ради відсутнє посилання на обтяження вказаної земельної ділянки об`єктом нерухомого майна, а отже, що передача її в оренду здійснюється з визначених статтею 377 ЦК України підстав.
Крім того прокурор не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат та вважає, що прийняття судом апеляційної інстанції рішення про стягнення з Львівської обласної прокуратури судового збору за вимоги майнового характеру, зроблено без урахування висновків щодо застосування норм права (стаття 4 Закону України "Про судовий збір", статті 136 ЦПК України) у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Дуда І. П., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на їх законність не впливають. Вважає, що наведені прокурором висновки, у правовідносинах, що були предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у згаданих справах не є релевантними для цієї справи, що переглядається, оскільки предмет, підстави позову та нормативно-правове регулювання є неподібними.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу звертає увагу на те, що касаційна скарга підписана заступником керівника Львівської обласної прокуратури Друзюком М. В., який на час її підписання не був на це уповноважений, вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
У серпні 2022 року Львівська міська рада подала до Верховного Суду письмові пояснення щодо касаційної скарги, посилаючись на те, що апеляційний суд у своїй постанові неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв`язку чим просила касаційну скаргу прокурора задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У вересні 2022 року прокурор подав до Верховного Суду додаткові пояснення на відзив відповідача ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у яких просив доводи, викладені у відзиві, вважати безпідставними та необґрунтованими.
У лютому 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Дуда І. П., подала до Верховного Суду заперечення на клопотання Львівської міської ради, у яких також просила постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Верховний Суд своєю ухвалою від 21 липня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою і витребував цивільну справу.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року справу призначено до розгляду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 02 липня 2015 Брюховицькою селищною радою прийнято рішення № 627, у якому вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4,5 га, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 з фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_2 за взаємною згодою сторін. Цим рішенням земельну ділянку віднесено до земель запасу селища.
02 липня 2015 року Брюховицькою селищною радою прийнято рішення № 628 "Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1", відповідно до якого вирішено надати ОСОБА_1 в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 4,5 га на АДРЕСА_1 для влаштування зони відпочинку (кадастровий номер земельної ділянки 4610166300:08:002:0005). Вказано ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки до 31 грудня 2015 року та оформити у користування на умовах оренди водний об`єкт, який розташований на земельній ділянці згідно зі статтею 51 ВК України до державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. Також вказано земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням.
04 серпня 2015 року Брюховицька селищна рада уклала з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,5 га, розташованої на АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 терміном на 25 років.
Відповідно до пункту 2 цього договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,5 га, з яких 4,4667 га для влаштування зони відпочинку і 0,0333 для будівництва кафе. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівля, літ. "Б" (сауна) (пункт 3 договору). Згідно з пунктом 16 договору, цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки 07.01) - землі для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
04 серпня 2015 року за актом приймання-передачі об`єкта оренди на підставі рішення Брюховицької селищної ради від 02 липня 2015 року № 628 "Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1", ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 4,5 га, що знаходиться за вказаною адресою. Межі земельної ділянки встановлені в натурі (на місцевості) у визначеному законом порядку згідно з технічною документацією.
17 серпня 2015 року договір оренди зареєстрований органом реєстрації Львівського міського управління юстиції, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 10826617. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
Відповідно до протоколу огляду від 04 вересня 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 здійснено будівництво паркану по периметру орендованої земельної ділянки, що унеможливлює вільний доступ громадян до водного об`єкту - озера № 1.
Згідно з інформацією Державного агентства водних ресурсів України Львівського обласного управління водних ресурсів "Львівське облводресурсів", Державної екологічної інспекції у Львівській області, Брюховицької селищної ради, Державної інспекції сільського господарства в Львівській області судом встановлено, що в межах земельної ділянки, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, наявна водойма (ставок), яка позначена відповідно до картографічних матеріалів та генерального плану АДРЕСА_2 .
Апеляційним судом встановлено, що рішенням Брюховицької селищної ради від 26 грудня 2003 року № 236 надано дозвіл на розробку та виготовлення проекту відведення для оренди першого озера на АДРЕСА_3 площею 4,5 га для влаштування відпочинково-оздоровчого комплексу приватному підприємцю (далі - ПП) ОСОБА_2 терміном на 10 років.
Рішенням Брюховицької селищної ради від 20 липня 2006 року № 104 затверджено проект відводу земельної ділянки, загальною площею 4,5 га на АДРЕСА_3 та надання її в оренду ОСОБА_2, терміном на 5 років.
21 жовтня 2006 року між Брюховицькою селищною радою та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років, за яким орендар (ФОП ОСОБА_2 ) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 4,5 га, з яких 4,4667 га для влаштування зон відпочинку і 0,0333 га для будівництва кафе.
21 вересня 2007 року між Брюховицькою селищною радою та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2006 року, за яким термін оренди збільшено до 10 років.
Договір оренди землі, а також договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі зареєстровані у встановленому порядку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
В матеріалах справи міститься проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_2 для влаштування відпочинкового комплексу на першому озері в АДРЕСА_3, а також рішення Брюховицької селищної ради від 09 листопада 2007 року № 750, яким дозволено ПП ОСОБА_2 проектування робочого проекту та будівництва кафе-бару на 24 посадочних місць та сауни на АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що власником будівлі, літ. "Б" (сауна) за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1, видане 16 січня 2014 року Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції), з 28 жовтня 2014 року власником була ОСОБА_3 (договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (сауни) від 28 жовтня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Довгополовою С. В. за № 1087), а з 25 червня 2015 року власником стала ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (сауни) від 25 червня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Довгополовою С. В. за № 636. Об`єкт нерухомого майна - сауна знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610166300:08:002:0005, цільове призначення: для влаштування зони відпочинку.
21 вересня 2015 року Брюховицькою селищною радою прийнято рішення № 1279 "Про надання дозволу на облаштування прилеглої території та закріплення об`єктів благоустрою за юридичними особами в смт Брюховичі", відповідно до якого за ОСОБА_1 закріплено та надано дозвіл на облаштування прилеглої території до земельної ділянки на АДРЕСА_1, відповідно до доданого плану - для її утримання та догляду. Зобов`язано ОСОБА_1 в термін до 25 жовтня 2015 року облаштувати прилеглу територію мощенням твердим покриттям (бруківка), огорожею легких металевих конструкцій (сіткою) для запобігання її засмічення, збір атмосферних вод через дощоприймачі відвести у водовідвідну канаву, цю територію привести в належний санітарний стан.
23 березня 2017 року Державним агентством водних ресурсів України погоджено паспорти водних об`єктів: ставок площею 1,0509 га, площею 0,4396 га та площею 0,3295 га, розташовані в межах смт Брюховичі Брюховицької селищної ради Шевченківського району міста Львова Львівської області.
Рішенням Брюховицької селищної ради від 04 травня 2017 року № 299 передано в оренду ОСОБА_1 : водні об`єкти - ставки загальною площею 1,8200 га (ставок площею 0,3295 га, ставок площею 0,4396 га та ставок площею 1,0509 га) на АДРЕСА_3 для рекреаційних цілей. Цим рішенням внесено зміни до договору оренди землі від 04 серпня 2015 року шляхом викладення його в новій редакції.
У зв`язку із прийняттям цього рішення, Брюховицька селищна рада та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04 серпня 2015 року, якою виклали договір оренди земельної ділянки від 04 серпня 2015 року в новій редакції, а саме: договір № 2 оренди водного об`єкта від 05 травня 2017 року, за яким орендар ( ОСОБА_1 ) приймає у строкове платне користування водний об`єкт для рекреаційних цілей - ставки загальною площею 1,8200 га, розташовані в межах смт Брюховичі Брюховицької селищної ради Шевченківського району міста Львова Львівської області, строком на 23 роки та 3 місяці, до 04 серпня 2040 року. Об`єктом оренди за цим договором є: вода (водний простір) водного об`єкта - 28,55 тис. кв. м; 1,8200 га, земельна ділянка під водним об`єктом - 1,8200 га, землі під капітальною спорудою - 0,00504 га, відкриті землі - 2,6749 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610166300:08:002:0005 (пункт 2 договору). У межах об`єкта оренди розташовані, в тому числі, об`єкти інфраструктури - нерухоме майно - будівля, літ. "Б" (сауна) (пункт 3 договору). Договір оренди водного об`єкта погоджено з Держводагенством 19 червня 2017 року, та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 25 жовтня 2017 року.