ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 540/2505/19
адміністративне провадження № К/9901/97/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Василяки Д.К.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі відповідач, податковий орган, ГУ ДПС), в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2019 року № 000005/21-22-32-222831397 про застосування фінансових санкцій у сумі 250000,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 03.10.2019 року посадовими особами відповідача здійснена фактична перевірка АЗС. За результатами перевірки позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за продаж пального без наявності ліцензії. Позивач заперечує факт роздрібної торгівлі пальним на АЗС, оскільки на момент перевірки його не було на заправці. На момент проведення перевірки на території АЗС знаходилась особа, яка до торгівлі пальним ніякого відношення не мала, оскільки не є працівником вказаної АЗС. Позивач наголошує на тому, що відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт порушення Підприємством статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а тому рішення від 22.10.2019 року про застосування фінансових санкцій підлягає скасуванню.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року позовні вимоги було задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення рішення про застосування фінансових санкцій від 22.10.2019 року № 000005/21-22-32-222831397 прийняте Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі. Також вирішено питання щодо розподілу витрат щодо сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий орган не довів порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР, про яке зазначено в акті перевірки, що виключає застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абз.7 ч.2 статті 17 Закону №481/95-ВР в розмірі 250000 гривень.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 04 січня 2021 року ГУ ДПС не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №540/2505/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №540/2505/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, податковий орган зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку викладеного у постановах Верховного Суду від10.07.2019 року у справі №804/639/18, від 20.12.2019 у справі №820/3914/17 згідно з якими певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом. Крім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості; ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
5.3. Податковий орган наголошує, що саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (не зазначення часу початку та часу закінчення перевірки, прізвища, імені та по батькові особи, яка була присутня при проведенні перевірки та/або здійснювала розрахункові операції та відпуску пального споживачам за готівку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
5.4. Відповідач звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій узагалі залишено поза увагою, та не надано належної оцінки тому факту, що в день проведення фактичної перевірки, а саме 03.10.2019, на об`єкті де проводилася перевірка - АЗС, розташованої за адресою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, та на якій він здійснює підприємницьку діяльність із реалізації пального, дійсно було відпущено пальне (бензин А-95) 4 л вартістю 26,00 грн/л за готівкові кошти на загальну суму 104,00 грн при проведенні розрахункової операції.
Факт реалізації на АЗС пального (бензин А-95 по ціні 26,00 грн) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним зафіксовано в акті від 03.10.2019 №011/32/2228313975, складеному за результатами проведеної фактичної перевірки, з яким позивач був ознайомлений, підписав його без зауважень та отримав один примірник.
6. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
7. 23 лютого 2021 року справа №540/2505/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що 03.10.2019 року на підставі статті 20, п.75.1.3 п.75.1 статті 75, пп.80.2.2,80.2.3,80.2.5, п.80.2статті 80 Податкового кодексу України, посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить фізичній особі- підприємцю ОСОБА_1 .
9. За результатами перевірки складений акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні реалізації пального, № 011/32/2228313975 від 03.10.2019 року, в якому зафіксований факт порушення позивачем статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме продаж 03.10.2019 року пального без наявності ліцензії. Перевірка проведена в присутності особи, яка здійснює розрахункові операції та відпускає пальне споживачам за готівку.
10. 22.10.2019 року за наслідками проведеної фактичної перевірки та виявлених порушень, на підставі абз. 9 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" відповідач прийняв рішення № 000005/21-22-32-2228313975 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 250000,00 грн.
11. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття зазначених актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Позиція Верховного Суду
12. Верховний Суд, переглядає рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
13. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття рішення щодо накладення штрафу за роздрібний продаж пального за готівку на АЗС без ліцензії.