ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 420/3973/19
адміністративне провадження № К/9901/7602/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/3973/19
за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування припису, постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Свиди Л.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кравченка К.В., суддів: Вербицького Н.В., Запоражана Д.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської МР, відповідач), в якому просила:
- скасувати припис відповідача від 11 червня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: реконструкція житлового будинку з розширенням та надбудовою мансардного поверху, з підсобними приміщеннями, барбекю, альтанкою та навісом для зберігання власного автотранспорту та спорудами: АДРЕСА_1 ;
- скасувати постанову відповідача №497/19 від 25 червня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка не допустила порушень, які зазначені в акті перевірки, ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" не набули чинності та не могли бути порушені позивачем, а висновок будівельно-технічної експертизи спростовує твердження про порушення позивачем вимог пожежної безпеки.
3. Протокольною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, позовну заяву задоволено.
Скасовано припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 11 червня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: реконструкція житлового будинку з розширенням та надбудовою мансардного поверху, з підсобними приміщеннями, барбекю, альтанкою та навісом для зберігання власного автотранспорту та спорудами: АДРЕСА_1 .
Скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №497/19 від 25 червня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнуто з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
5. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що по-перше, висновок відповідача про порушення позивачем вимог ДБН Б.2.2.-12:2018 "Планування і забудова території" є помилковим, оскільки цей ДБН не був чинним на час виникнення спірних відносин, а по-друге - в діях позивача відсутні порушення будівельних норм, стандартів та правил, що підтверджується висновком експерта.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо нечинності норм ДБН Б.2.2.-12:2018 "Планування і забудова території" на час виникнення спірних правовідносин та зазначив, що даний факт є самостійною підставою для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 16 березня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління ДАБК Одеської МР.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на думку відповідача судом першої інстанції не забезпечено повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин щодо порушень ОСОБА_1 будівельних норм, які відображені у будівельному паспорті.
Управління ДАБК Одеської МР наполягає на порушенні позивачем норм ДБН 5.2.2-12:2018 та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме правомірності застосування норм ДБН 5.2.2-12:2018. Отже як підставу касаційного оскарження відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
12 червня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив позивачки на касаційну скаргу. ОСОБА_1 просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Наполягає, що ДБН 5.2.2-12:2018, порушення положень якого стало підставою для прийняття спірних рішень Управлінням ДАБК Одеської МР, не набрали чинності, що є підставою для задоволення позову.
04 січня 2022 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору до Верховного Суду надійшов відзив (пояснення). ОСОБА_2 просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції третя особа зазначила, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не було досліджено докази щодо порушення позивачкою вимог містобудування та земельного законодавства України, діючих будівельних норм та правил. Судом не прийнято до уваги, що вимоги припису виконані ОСОБА_1, шляхом коригування Будівельного паспорту.
Також 07 березня 2023 року до Верховного суду надійшла заява, в якій ОСОБА_3 просить суд задовольнити касаційну скаргу з огляду на законність оскаржуваних рішень відповідача.
9. Верховний Суд ухвалою від 25 квітня 2023 року закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 26 квітня 2023 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власницею будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:13:007:0025, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.06.2019 року №172054999.
18 лютого 2019 року Управлінням ДАБК Одеської МР зареєстроване повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта - "Реконструкція житлового будинку, з розширенням та надбудовою мансардного поверху, з підсобними приміщеннями, барбекю, альтанкою та навісом для зберігання власного автотранспорту та спорудами", місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 5110136900:13:007:0025, вид будівництва - реконструкція.
На підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 28 травня 2019 року № 001022, звернень ОСОБА_4, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 ДАБК Сафоновим А.Б. проведено позапланову перевірку вказаного об`єкту щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, за результатами якої складено акт перевірки від 11 червня 2019 року №001022.
Перевіркою встановлено, що замовником будівництва під час виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, не витримані обов`язкові протипожежні відстані між будівлями, чим порушуються п.6.1.40 та п.15.2.2 ДБН Б.2.2.-12:2018 "Планування і забудова території".
Враховуючи виявлені та зафіксовані у акті перевірки порушення, 11 червня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 ДАБК Сафоновим А.Б. винесений припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на вказаному об`єкті з цієї дати, та зобов`язано ОСОБА_1 усунути порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил у термін до 11 липня 2019 року.
Також 11 червня 2019 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого відповідальність за встановлені правопорушення передбачена частиною першою статті 96 КУпАП.
25 червня 2019 року відповідачем винесено постанову № 497/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Не погодившись з законністю прийняття вказаних припису та постанови позивачка звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів КАС Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).