ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 927/879/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
відповідача - Федоровська І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної-особи підприємця Шрама Віктора Федоровича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 (судді - Чорногуз М. Г. - головуючий, Агрикова О. В., Мальченко О. А.) та рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2021 (суддя Белов С. В.) у справі
за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради
до фізичної особи-підприємця Шрама Віктора Федоровича,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство "Північ Агро"
про розірвання договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2021 року керівник Козелецької окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Шрама В. Ф. (далі - ФОП Шрам В. Ф.) про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 48,2523 га (кадастровий номер 7422785000:04:003:0016), укладеного 10.07.2009 між Куликівською районною державною адміністрацією (далі - Куликівською райдержадміністрацією) та ФОП Шрамом В. Ф., реєстраційний запис від 23.07.2009 № 040983500002 (далі - договір оренди від 10.07.2009).
1.2. Позовні вимоги з посиланням на положення статей 19, 20, 22, 23, 58, 59, 61, 141 Земельного кодексу України, статей 317, 651 Цивільного кодексу України, статті 60 Водного кодексу України, приписи Законів України "Про оренду землі" та "Про охорону земель" обґрунтовані тим, що за умовами договору оренди земельної ділянки від 10.07.2009 ФОП Шраму В. Ф. було надано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 48,2523 га у складі угідь: 39,2638 га пасовищ та 8,9885 га сіножатей.
Умовами укладеного договору передбачалося, зокрема: збереження об`єкта оренди: використання земельної ділянки у відповідності до цільового призначення (пункт 17 договору); заборона зміни цільового призначення земельної ділянки (пункт 19 договору); право вимоги орендодавця до орендаря дотримуватися екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг (пункт 29 договору); обов`язок орендаря дотримуватися режиму природоохоронного використання земель, дотримання режиму використання земель природоохоронного призначення (пункт 31 договору).
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області) від 01.03.2016 № 25-2935/14-16сг ФОП Шраму В. Ф. надана згода на передачу в суборенду земельної ділянки, з урахування якого 11.03.2016 в реєстраційній службі Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області зареєстровано договір суборенди земельної ділянки, укладений між ФОП Шрамом В. Ф. та Фермерським господарством "Північ Агро" (далі - ФГ "Північ Агро"). Умови договору суборенди, зокрема, щодо цільового призначення, мети використання земельної ділянки, а також прав та обов`язків сторін тотожні умовам укладеного з ФОП Шрамом В. Ф. договору оренди.
21.12.2018 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-10009/14-18сг за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, серед інших, Куликівській селищній раді у комунальну власність передано спірну земельну ділянку.
10.12.2019 між Куликівською селищною радою та ФОП Шрамом В. Ф. укладено додаткові угоди до договору оренди землі щодо орендодавця та нормативної грошової оцінки землі.
Водночас прокурор зазначав, що 08.05.2020 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт про виявлені порушення земельного законодавства та встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 7422785000:04:003:0016, на час обстеження розорана у межах прибережної захисної смуги річки Десни на площі 0,8447 га та, оскільки земельна ділянка, яка перебуває в оренді ФОП Шрама В. Ф. та за видом угідь відноситься до пасовищ, дії з розорювання такої земельної ділянки та здійснення посівів, у тому числі в межах встановленої прибережної захисної смуги, свідчать про відхилення землекористувачем від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою та порушення встановлених вимог щодо використання земельної ділянки.
У подальшому з метою контролю стану додержання ФОП Шрамом В. Ф. режиму користування орендованою земельною ділянкою 06.05.2021 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання сіножатей, пасовищ та прибережних смуг, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 7422785000:04:003:0016 та встановлено факт порушення орендарем - ФОП Шрамом В. Ф. та суборендарем земельної ділянки - ФГ "Північ Агро" екологічного та земельного законодавства при використанні земельної ділянки.
Аналогічні порушення встановлені в ході заходу державного контролю, проведеного 06.05.2021 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області.
Прокурор наголошував, що уповноваженими державними контролюючими органами у сфері охорони та використання земельних ресурсів та екології протягом 2 років установлено та зафіксовано факт розміщення частини земельної ділянки, переданої в оренду ФОП Шраму В. Ф. та переданої ним у суборенду ФГ "Північ Агро", у межах прибережної захисної смуги річки Десни, та використання орендарем та суборендарем земельної ділянки з порушенням екологічних норм, в саме шляхом розорювання та вирощування сільськогосподарської продукції.
Отже, прокурор, звертаючись до суду, зазначав, що спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення з видом угідь - пасовища та сіножаті у 2020-2021 роках використовувалася всупереч цільовому призначенню як рілля для вирощування сільськогосподарських культур у межах прибережної смуги, що підтверджується результатами проведених уповноваженими органами перевірок.
1.3. Куликівська селищна рада підтримала позовні вимоги прокурора, вказавши при цьому на вжиття нею заходів щодо усунення порушень законодавства шляхом проведення зустрічі з головою ФГ "Північ Агро", яким фактично використовується земельна ділянка, який повідомив про оскарження законності складених за результатами проведених перевірок актів та припису.
1.4. У відзиві на позовну заяву ФОП Шрам В. Ф., заперечуючи проти її задоволення, вказував, зокрема, на: недоведеність прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави у цьому випадку; недоведення прокурором належними доказами невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умов договору оренди земельної ділянки від 10.07.2009, що може бути підставою для дострокового розірвання договору; відсутність в наданих прокурором на підтвердження своїх вимог актах перевірок конкретних та достовірних даних щодо предмета позову; ненадання прокурором доказів на підтвердження порушень орендарем режиму господарювання у межах прибережної смуги.
1.5. ФОП Шрам В. Ф. подав до Господарського суду Чернігівської області заяву в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, вказуючи на недоведення прокурором невиконання або неналежне виконання компетентним органом своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2021 відмовлено ФОП Шраму В. Ф. у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду із встановленням обставин щодо дотримання прокурором у цьому випадку порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутності підстав для залишення позову без розгляду.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, позов задоволено повністю, розірвано договір оренди землі від 10.07.2009, укладений між Куликівською селищною радою та ФОП Шрамом В. Ф.
2.2. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, вказавши про нецільове використання земельної ділянки відповідачем, оскільки за результатами перевірки встановлений факт механічного обробітку земельної ділянки, яка частково перебуває в межах нормативної прибережної захисної смуги річки Десни, шляхом її розорювання та засіювання пшеницею.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, ФОП Шрам В. Ф. у касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неправильним застосуванням судами норм матеріального права та неврахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у подібних правовідносинах, а також порушенням судами норм процесуального права, що відповідно до частини 3 статті 310 зазначеного Кодексу є підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
3.1.1. Оскаржуючи судові рішення у справі, скаржник зазначає, що суди не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 806/5308/15 щодо застосування статті 651 Цивільного кодексу України.
3.1.2. Скаржник також зазначає, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду не містить мотивів незастосування норм права, на які посилалися сторони, а також постанова не містить мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, не містить мотивів та норм права, чому докази, що були надані суду ФОП Шрамом В. Ф., не були розглянуті, а деякі не взяті до уваги та відхилені.
Заявник касаційної скарги зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
У той же час, як зазначає скаржник, долучені прокурором до позовної заяви копії фотознімків земельної ділянки не є належними доказами у справі, оскільки фотознімками не підтверджується використання земельної ділянки з кадастровим номером 7422785000:04:003:0016 не за цільовим призначенням, а акти перевірки, на які посилався прокурор та суди, також не можуть вважатися належними доказами у справі, оскільки не містять конкретні та достовірні факти, щодо предмета позову.
3.2. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу, заперечуючи проти її задоволення, вказує на необґрунтованість доводів скаржника з підстав, викладених у відзиві, акцентуючи увагу, зокрема, на встановлені судами обставини щодо нецільового використання земельної ділянки.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід закрити, а з інших підстав - залишити судові рішення без змін з огляду на таке.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:
- 09.02.2009 розпорядженням голови Куликівської районної державної адміністрації № 46 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кладьківської сільської ради Куликівського району Чернігівської області передано в оренду ФОП Шраму В. Ф. земельну ділянку площею 48,2523 га;
- 10.07.2009 між Куликівською районною державною адміністрацією та ФОП Шрамом В. Ф. укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кладьківської сільської ради Куликівського району Чернігівської області площею 48,2523 га (кадастровий номер: 7422785000:04:003:0016) у складі угідь: 39,2638 га пасовищ та 8,9885 га сіножатей (пункти 1, 2 договору оренди);
- договір оренди зареєстрований у Куликівському районному відділу Чернігівської регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.07.2009 № 040983500002.
Сторони у договорі оренди землі від 10.07.2009 дійшли згоди щодо таких його умов:
- земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 15 договору);
- цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (землі запасу) (пункт 16 договору);
- використання земельної ділянки у відповідності до земельного законодавства, забороняється самовільна забудова земельної ділянки (пункт 17 договору);
- заборона зміни цільового призначення земельної ділянки (пункт 19 договору);
- право вимоги орендодавця до орендаря дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг (пункт 29 договору);
- обов`язок орендаря дотримуватись режиму природоохоронного використання земель, дотримуватися режиму використання земель природоохоронного призначення (пункт 31 договору).
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (витяг 106910234, сформований 09.12.2017) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7422785000:04:003:0016, дата державної реєстрації земельної ділянки 10.07.2009; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; власник - держава в особі ГУ Держземагентства у Чернігівській області; 06.08.2015 зареєстровано інше речове право на підставі договору оренди землі від 10.07.2009, орендар - ФОП Шрам В. Ф., орендодавець - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.
Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру (витяг НВ-7408016232019, сформований 09.01.2019) земельна ділянка, кадастровий номер 7422785000:04:003:0016, відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
4.4. Як свідчать матеріали справи та встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.03.2016 № 25-2935/14-16-сг ФОП Шраму В. Ф. надано згоду на передачу в суборенду земельної ділянки площею 48,2523 га, кадастровий номер: 7422785000:04:003:0016.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (витяг 106910234, сформований 09.12.2017) між ФОП Шрамом В. Ф. та ФГ "Північ Агро" укладено договір суборенди земельної ділянки площею 48,2523 га, кадастровий номер 7422785000:04:003:0016, який зареєстровано 11.03.2016 в реєстраційній службі Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області (запис № 13639613), умови якого щодо цільового призначення, мети використання земельної ділянки, а також прав і обов`язків сторін, тотожні умовам укладеного 10.07.2009 з ФОП Шрамом В. Ф. договору оренди землі.
4.5. На підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 21.12.2018 № 25-10009/14-18-сг та згідно з актом приймання-передачі спірну земельну ділянку передано із державної в комунальну власність Куликівської об`єднаної територіальної громади, інтереси якої представляє Куликівська селищна рада, а 03.12.2019 між Куликівською селищною радою та ФОП Шрамом В. Ф. укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10.07.2009, якою внесено зміни щодо орендодавця та нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що 13.05.2021 старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федоренком О. Д. та Крихтою Ю. М. на підставі чинного законодавства та згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 11.05.2021 № 350 здійснено заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об`єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області.
В ході перевірки встановлено порушення природоохоронного режиму використання земель водного фонду на земельній ділянці кадастровий номер 7422785000:04:003:0016, а саме встановлено, що на земельній ділянці здійснено механічний обробіток землі шляхом її розорювання та засіяно сільгоспкультурами. В ході перевірки встановлено, що частково механічно оброблена ділянка перебуває в межах нормативної прибережної захисної смуги річки Десни. Такими діями порушено вимоги статей 60, 61, 96 Земельного кодексу України, статей 88, 89 Водного кодексу України.
4.7. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради про розірвання договору оренди землі, укладеного 10.07.2009 з ФОП Шрамом В. Ф., з посиланням, зокрема, на положення статей 651 Цивільного кодексу України, положення Земельного та Водного кодексів України, а також Законів України "Про оренду землі" та "Про охорону земель" у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо цільового використання земельної ділянки.
4.8. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до пункту 38 договору оренди від 10.07.2009, укладеного з ФОП Шрамом В. Ф., дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Як вже зазначалося, суди установили, що за умовами спірного договору оренди землі орендодавцю (Куликівській райдержадміністрації, яку в подальшому згідно з додатковою угодою від 03.12.2019 замінено на Куликівську селищну раду) надано право вимагати від орендаря (ФОП Шрама В. Ф.) використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому орендар має дотримуватися режиму природоохоронного використання земель, режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення (пункт 31 договору оренди).
4.9. Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
4.10. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, висновки в якій враховано судом першої інстанції, зазначено таке.
"24. За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно із частинами 1, 2 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
26. Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
27. Згідно із частинами 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
28. Відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33- 37 цього Кодексу.
29. З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу".
4.11. Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 10.07.2009) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт "б" зазначеної норми).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 вказала, що нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33- 37 Земельного кодексу України для такого виду використання.