ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/341/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случа О.В. - головуючого, Волковицької Н.О., Могил С.К.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шурка Костянтина Аркадійовича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 лютого 2023 року (головуючий - Гудак А.В., судді: Маціщук А.В., Мельник О.В.) і ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2022 року (суддя Гладюк Ю.В.) за заявою Спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба" про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Шурка Костянтина Аркадійовича
до: (1) Спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба", (2) Виконавчого комітету Хмельницької міської ради
про стягнення коштів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Суть спору
1. Фізична особа - підприємець Шурко Костянтин Аркадійович (далі "Позивач", ФОП Шурко К.А.) звернувся у господарський суд з позовом до Спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба" (далі "Відповідач-1", СКП "Хмельницька міська ритуальна служба") і Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (далі "Відповідач-2", ВК Хмельницької міськради) про стягнення грошових коштів.
2. В подальшому, Позивач подав до суду заяву про залишення його позову без розгляду, яку місцевий суд задовольнив. Після цього Відповідач-1 звернувся до суду із заявою про стягнення з ФОП Шурка К.А. витрат, понесених заявником у зв`язку з необґрунтованими діями Позивача. Суди попередніх інстанцій подану заяву задовольнили.
3. У поданій до Верховного Суду касаційній скарзі Позивач стверджує про незаконність прийнятих судами рішень. З урахуванням доводів касаційної скарги перед судом касаційної інстанції у цьому провадженні в основному постали питання дотримання судами попередніх інстанцій приписів статті 130 Господарського процесуального кодексу України, які узагальнено можна сформулювати таким чином:
- за яких умов можливим є стягнення з позивача судових витрат у випадку залишення позову без розгляду?
- чи встановлює чинний Господарський процесуальний кодекс України конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості в контексті покладення на нього судових витрат при залишенні позову без розгляду?
4. Про вирішення вказаних питань та результати касаційного провадження далі у цій постанові.
Хронологія спору
5. Як вже коротко зазначалося вище ФОП Шурко К.А. звернувся у Господарський суд Хмельницької області з позовною заявою до СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" і ВК Хмельницької міськради, у якій просив стягнути (солідарно) з Відповідачів, понесені ним 598 504, 44 грн витрат на здійснення невід`ємних поліпшення орендованих нежитлових приміщень комунальної власності, що розташовані по вул. Чорновола, 125 в м. Хмельницькому.
6. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.09.2022 позовну заяву ФОП Шурка К.А. залишено без розгляду на підставі положень пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (Позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду).
7. В подальшому, до місцевого господарського суду надійшла заява СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" про стягнення з ФОП Шурка К.А. 10 230 грн витрат, понесених Відповідачем-1 у зв`язку з необґрунтованими діями Позивача.
8. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2022, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 згадану заяву СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" задоволено. Стягнуто з ФОП Шурка К.А. на користь заявника 10 230 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій Позивача.
9. Не погодившись із судовими рішеннями, Позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволенні заяви Відповідача-1 про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи відмовити.
10. Скаржник стверджує, що оскаржувані рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду щодо правильного застосування норм процесуального права, які наведені у постановах від 02.02.2022 у справі № 917/3/21 (щодо права позивача на подання до суду заяви про залишення позову без розгляду, реалізацію якого не можна вважати його необґрунтованими діями), від 01.09.2021 у справі № 761/13299/20 (щодо відсутності у суду необхідності перевіряти підстави подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду).
11. Крім цього, Позивач також зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без урахування висновків Верховного Суду, які наведені у постанові від 23.06.2022 у справі № 910/12184/20 (щодо необхідності надсилання іншій стороні разом із заявою про стягнення судових витрат доказів понесення таких витрат). В цій частині акцентує і на правових висновках Верховного Суду, які викладені у постановах від 21.08.20219 у справі № 922/2821/18, від 10.12.2019 у справі № 902/844/18.
12. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач-1 заперечує проти наведених у ній доводів, скаргу вважає необґрунтованою і безпідставною. У зв`язку з цим у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскаржувані рішення залишити без змін.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
5. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду заслухав суддю-доповідача, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанції норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
7. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
8. Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
9. Згідно з частиною шостою статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
10. Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
11. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відмічає, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування частини п`ятої статті 130 ГПК України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав. Близька за змістом послідовна та стала правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20, від 23.12.2021 у справі № 910/16777/20 та від 26.05.2022 у справі № 905/460/21.
12. Водночас суд касаційної інстанції також враховує й іншу сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21 та від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17).
13. Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
14. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України). Отже, звертаючись з відповідною заявою чи клопотанням про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідачу необхідно зазначати у заяві та доводити відповідними доказами, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача (в тому числі пов`язані з його неявкою та неподанням клопотань про розгляд справи за його відсутності) такими, що не залежали від об`єктивних поважних обставин, умисними та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.
15. Із установлених обставин цієї справи вбачається, що СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" до господарського суду першої інстанцій було подано заяву про стягнення з ФОП Шурка К.А. витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок його необґрунтованих дій, а саме витрат понесених Відповідачем-1 на оплату правничої допомоги наданої адвокатом Адвокатського бюро "Андрія Талалая "А.Т.ЛЕКС" Талалай А.С. у розмірі 10 230 грн.
16. В обґрунтування вчинення Позивачем необґрунтованих дій, які призвели до понесення СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" витрат, пов`язаних з розглядом справи, Відповідач-1 зазначив, що у позові ФОП Шурко К.А. посилався на те, що передане йому в оренду майно потребувало капітального ремонту (невід`ємних поліпшень) для його використання за призначенням і орендар виконав такі ремонтні роботи. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження виконання ремонтних робіт Позивач до заявленого позову не долучив.