ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 7/127
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Сергієнко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Cхідного апеляційного господарського суду
від 23.01.2023
та на рішення Господарського суду Полтавської області
від 14.11.2019
у справі № 7/127
за позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ-ТРЕЙД АПК"
про витребування майна
в межах справи № 7/127
за заявою Закритого акціонерного товариства "Лазірківський елеватор", Приватного підприємця Михайлика Сергія Володимировича
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. 06.05.2008 Господарський суд Полтавської області прийняв постанову у справі № 7/127 про визнання СТОВ "Нива" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.
2. 28.03.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" в особі ліквідатора Боровика Р.Л. звернулось в Господарський суд Полтавської області з позовною заявою, в якій просило суд витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК" нерухоме майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 14.11.2019 Господарським судом Полтавської області ухвалено рішення у справі № 7/127, яким позов задоволено повністю.
4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 залучено до розгляду справи № 7/127, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
6. 13.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 13.02.2023 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2019 у справі № 7/127, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 7/127 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2023.
8. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 7/127 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2019 у справі № 7/127 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги. Надано ОСОБА_1 можливість зазначити підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав).
9. 08.03.2023 ОСОБА_1 направила до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги та уточнену касаційну скаргу, згідно якої зазначив підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав).
10. Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 7/127 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 25.04.2023 о 10:15 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу в якій остання просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що ОСОБА_3 не був незаконним набувачем майна боржника, оскільки не вчиняв будь - яких деліктних дій. При цьому, ОСОБА_3 сплативши повну вартість майна був добросовісним набувачем майна.
12.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що укладаючи попередній договір та мирову угоду боржник виявив бажання щодо відчуження майна на користь ОСОБА_3, а відтак відсутні докази, що свідчили б про відсутність волевиявлення боржника на продаж майна.
12.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що ухвала про затвердження мирової угоди яка була скасована з направленням справи для продовження розгляду через 8 років, не є фактичним рішенням щодо набуття права власності чи встановлення юридичного факту, що пов`язаний з позбавленням особи права власності. При цьому, сторонами було виконано умови договору, а боржник не оскаржував ухвалу про затвердження мирової угоди.
12.4 Судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки щодо застосування статті 388 Цивільного кодексу України, викладені у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 914/970/18.
12.5 Помилковими та такими, що не відповідають приписам статті 182 Цивільного кодексу України є висновки суду апеляційної інстанції про те, що факт реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_3 та не скасування цієї реєстрації в судовому порядку не свідчить про набуття останнім права власності.
12.6 Судами попередніх інстанцій не враховано, що на момент ухвалення рішення у справі, ТОВ "ГРАНУМ-ТРЕЙД АПК" не було власником спірного майна, що є безумовною підставою для відмови у позові. Вказані обставини, як і обставини наявності акту приймання - передачі частки у статутному капіталі від ТОВ "ГРАНУМ-ТРЕЙД АПК" до ОСОБА_3, наявні у вільному доступі та відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
12.7 Судами попередніх інстанцій не встановлювалися та не досліджувалися обставини щодо волевиявлення боржника на вибуття спірного майна з його власності та законності такого вибуття.
13. Представник скаржника в судовому засіданні 25.04.2023 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
18.1 06.05.2008 Господарський суд Полтавської області ухвалив постанову у справі № 7/127 про визнання СТОВ "Нива" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Боровика Р.Л.
18.2 Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 09.08.2010 у справі № 2-2544/10 визнано мирову угоду, укладену 06.08.2010 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" та ОСОБА_3 на наступних умовах: "З метою добровільного врегулювання спору, на виконання умов попереднього договору від 01.06.2010 та взаємних поступок сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" зобов`язується передати, а ОСОБА_3 погоджується прийняти у власність наступне нерухоме майно : нежитлову будівлю критий тік № 2, загальною площею 723,0 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю зерносховище № 1, загальною площею 787,1 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю зерносховище току, загальною площею 363,8 кв.м, вимощення І, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Залишкова вартість нерухомості для відчуження складає: приміщення критого току № 2 - 45 000,00 грн; приміщення зерносховища № 1 - 35 000,00 грн; приміщення зерносховища току - 15 000,00 грн. Договірною вартістю нерухомого майна, за згодою сторін, вважається 95 000,00 грн, які сплачені ОСОБА_3 в повному обсязі 29.07.2010. ОСОБА_3 набуває право власності на зазначене нерухоме майно після затвердження Мирової угоди Ленінським районним судом м. Полтави та державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до норм чинного законодавства України". Вказана ухвала набрала законної сили 17.08.2010.
18.3 Враховуючи повну оплату ОСОБА_3 вартості придбаного майна, про що було зазначено у мировій угоді, а також обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, СТОВ "Нива" передало ОСОБА_3 зазначене вище нерухоме майно.
18.4 26.03.2016 ОСОБА_3 вступив до числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК". В якості внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранм-Трейд АПК" ОСОБА_3 передав товариству нерухоме майно на суму 95 000 грн, що складає 98,96 % Статутного капіталу, а саме: нежитлову будівлю критий тік № 2, загальною площею 723,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю зерносховище № 1, загальною площею 787,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .; нежитлову будівлю зерносховище току, загальною площею 363,8 кв.м, вимощення I, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується копією протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК" від 26.03.2016, копія якого надана до апеляційної скарги.
18.5 05.06.2019 ОСОБА_3 вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК", у зв`язку з чим було зменшено розмір статутного капіталу Товариства, перерозподілені частки у статутному капіталі та надано директору ТОВ "Гранум-Трейд АПК" повноваження на подачу документів для державної реєстрації змін, що підтверджується копією протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК" від 05.06.2019.
18.6 В подальшому, постановою Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 2-2544/10 ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 09.08.2010 було скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
18.7 27.07.2018 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області ухвалою у справі № 2-2544/10 залишив без розгляду позов ОСОБА_3 до СТОВ "Нива" про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу.
18.8 Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2018 поновлено провадження у справі № 7/127 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" на стадії ліквідаційної процедури. Зобов`язано ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Боровика Руслана Леонідовича здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
18.9 В ході ліквідаційної процедури банкрута на адресу господарського суду надійшла позовна заява від СТОВ "Нива" як власника спірних об`єктів нерухомості з вимогою про його витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК".
18.10 Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідки №№ 159548164, 1595550534, 159553513 від 14.03.2019), що власником спірного нерухомого майна на час розгляду справи судом першої інстанції, є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК".
18.11 На час розгляду апеляційної скарги рішення господарського суду Полтавської області по справі № 7/127 від 14.11.2019 не виконано, спірні об`єкти нерухомості позивачу не повернуто.
18.12 ОСОБА_1, заявник апеляційної скарги, була дружиною ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 10.06.2019, копія якого надано до апеляційної скарги.
18.13 11.03.2021 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нежитлову будівлю критий тік № 2, загальною площею 723,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю зерносховище № 1, загальною площею 787,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .; нежитлову будівлю зерносховище току, загальною площею 363,8 кв.м, вимощення I, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Копії Свідоцтва на спадщину додані до апеляційної скарги.
18.14 Заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 не брала участь у розгляді справи № 7/127, проте наполягала, що зазначеним рішенням було вирішено питання про її інтереси, оскільки, витребувано майно, на час прийняття рішення по справі, належало її чоловіку ОСОБА_3, спадкоємцем якого на цей час є вона.
18.15 З огляду на те, що рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2019 дійсно зачіпає інтереси ОСОБА_1, як спадкоємця ОСОБА_3, оскільки зазначене рішення приймалося судом без участі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і про це рішення ОСОБА_1 дізналася лише під час розгляду іншої справи, судом апеляційної інстанції було поновлено ОСОБА_1 строк на звернення з апеляційною скаргою.
18.16 За таких обставин, судом апеляційної інстанції зазначену особу залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
19. Аргументи скаржника (пункти 12.1, 12.3, 12.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
19.1 Згідно частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
19.2 Відповідно до приписів статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
19.3 Частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України встановлюють, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
19.4 Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
19.5 Статтею 330 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
19.6 Відповідно до частин першої та другої статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
19.7 Частиною третьою статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
19.8 Згідно частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
19.9 Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
19.10 Стаття 388 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
19.11 Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
19.12 Як убачається із змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2018 у справі № 2-2544/10 провадження № 61-1509св17 у липні 2010 ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (далі - СТОВ "Нива") про зобов`язання укласти договір, посилаючись на те, що 01.06.2010 між ним та товариством укладено попередній договір, за умовами якого відповідач зобов`язався не пізніше 20.07.2010 укласти із ним договір купівлі-продажу нерухомого майна: критого току № 2, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; зерносховища № 1 яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, зерносховища току за адресою АДРЕСА_1 . Разом з тим, у встановлений строк договір купівлі-продажу укладено не було. Посилаючись на те, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язку укласти з ним основний договір він позбавлений права на придбання вказаного нерухомого майна, позивач просив зобов`язати СТОВ "Нива" укласти з ним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна. 09.08.2010 сторони звернулися до суду із спільною заявою про укладення мирової угоди. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 09.08.2010 спільну заяву ОСОБА_3 та СТОВ "Нива" про укладення мирової угоди задоволено. Визнано мирову угоду, укладену 06.08.2010 між СТОВ "Нива" та ОСОБА_3 на наступних умовах: "З метою добровільного врегулювання спору, на виконання умов попереднього договору від 01 червня 2010 року та взаємних поступок сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" зобов`язується передати, а ОСОБА_3 погоджується прийняти у власність наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю критий тік № 2, загальною площею 723 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю зерносховище № 1, загальною площею 787,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ; нежитлову будівлю зерносховище току, загальною площею 363,8 кв. м, вимощення І, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Згідно висновків про вартість майна від 26 липня 2010 року, виконаних НВКП "Тезіс", залишкова вартість нерухомості для відчуження складає : приміщення критого току № 2 45 тис. грн; приміщення зерносховища № 1 - 35 тис. грн; приміщення зерносховища току 15 тис. грн. Договірною вартістю нерухомого майна, зазначеного у пункті 1 цієї Мирової угоди, за згодою сторін, вважається 95 тис. грн, які сплачені ОСОБА_3 в повному обсязі, що підтверджується прибутковим касовим ордером № б/н від 29 липня 2010 року. Даною Мировою угодою сторони у справі остаточно вирішують спір ОСОБА_3 набуває право власності на зазначене в пункті 1 нерухоме майно після затвердження цієї Мирової угоди Ленінським районним судом м. Полтави та державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до норм чинного законодавства України.". Цією ж ухвалою провадження у справі було закрито. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18.04.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро" (далі - ТОВ "Порцелак-Агро") відхиллено, ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 09.08.2010 залишено без змін.
19.13 Разом з тим, Верховним Судом ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 09.08.2010 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18.04.2016 було скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
19.14 Скасовуючи ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 09.08.2010 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18.04.2016 Верховний Суд зазначив наступне. Положення частини другої статті 635 Цивільного кодексу України містять спеціальну норму, якою передбачено перелік правових наслідків порушення попереднього договору. Цією нормою встановлено обов`язок сторони, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Положеннями Цивільного кодексу України й інших актів цивільного законодавства, прямо не передбачено такий правовий наслідок невиконання попереднього договору, як відшкодування збитків у спосіб визнання права власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за договором купівлі-продажу. За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві. Стаття 635 Цивільного кодексу України не передбачає такого правового наслідку порушення взятого на себе в попередньому договорі зобов`язання щодо укладення основного договору, як спонукання до його укладення в судовому порядку. Зазначене узгоджується з вимогами частини третьої статті 635 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором. За таких обставин інша сторона попереднього договору може претендувати на відшкодування збитків відповідно до частини другої статті 635 Цивільного кодексу України. Припинення зобов`язання з попереднього договору внаслідок не укладення основного договору протягом встановленого попереднім договором строку унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов`язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов`язання як правової підстави для виникнення в набувача права власності на майно. Крім того, однією з умов застосування частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Суд першої інстанції затвердив мирову угоду у справі, в якій сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, що свідчить про відсутність перешкод нотаріально посвідчити правочин.