ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/5496/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023 (у складі колегії суддів: Кощеєв І.М. (головуючий), Орєшкіна Е.В., Чус О.В.)
у справі № 904/5496/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик"
до Приватного підприємства "Нормер"
про стягнення 1 591 527,14 грн,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" (далі - ТОВ "Кормо-Транс-Логістик") звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Нормер" (далі - ПП "Нормер"), у якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача 1 591 527,14 грн, у тому числі 1 522 061,81 грн - основний борг, 28 307,11 грн - 3 % річних, 41 158,22 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 27.09.2019 № 270919 у частині оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу.
ПП "Нормер", заперечуючи проти позову, послалося на те, що ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" не виконало своїх зобов`язань за цим договором щодо обсягу добових перевезень вантажу, передбаченого пунктом 2.2 договору, у зв`язку з чим на підставі пунктів 6.16 та 11.9 цього договору відповідач застосував до позивача оперативно-господарську санкцію у виді штрафу в сумі 3 153 779,19 грн, про що направив позивачу відповідне повідомлення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 позов задоволено. Стягнуто з ПП "Нормер" на користь ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" основний борг у сумі 1 522 061,81 грн, 3 % річних у сумі 28 307,11 грн інфляційні втрати в сумі 41 158,22 грн і витрати зі сплати судового збору в сумі 23 872,91 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 01.09.2021 касаційну скаргу ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" залишено без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 залишено без змін.
У грудні 2022 року ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" подало до Центрального апеляційного господарського суду заяву про перегляд постанови цього ж суду від 01.06.2021 за нововиявленими обставинами, у якій просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 змінити та стягнути з ПП "Нормер" на користь ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" основний борг у сумі 1 714 911,81 грн, 3 % річних у сумі 46 531,79 грн, інфляційні втрати в сумі 43 343,23 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 904/5496/20; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 904/5496/20 залишено без змін.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2023 року ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абз. 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та ухвалити нове рішення, яким рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 змінити та стягнути з ПП "Нормер" на користь ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" основний борг у сумі 1 714 911,81 грн, 3 % річних у сумі 46 531,79 грн, інфляційні втрати в сумі 43 343,23 грн.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 904/5496/20 за касаційною скаргою ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023; постановлено здійснити перегляд зазначеної ухвали без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
ПП "Нормер" у відзиві на касаційну скаргу зазначило про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні заяви ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому просило залишити оскаржене судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом позову у цій справі є вимога ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" про стягнення з ПП "Нормер" 1 591 527,14 грн, у тому числі 1 522 061,81 грн - основний борг, 28 307,11 грн - 3 % річних, 41 158,22 грн - інфляційні втрати, обґрунтована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 27.09.2019 № 270919 у частині оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу.
ПП "Нормер" проти позову заперечило та у свою чергу зазначило, що ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" не виконано зобов`язань за цим договором щодо обсягу добових перевезень вантажу, передбаченого пунктом 2.2 договору, у зв`язку з чим на підставі пунктів 6.16 та 11.9 цього договору застосувало до ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" оперативно-господарську санкцію у виді штрафу в сумі 3 153 779,19 грн, про що позивачу було направлено відповідне повідомлення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" у повному обсязі, виходив із того, що відповідач не забезпечив належного виконання своїх зобов`язань з оплати та ухилився від їх добровільного виконання у позасудовому порядку. Заперечення відповідача щодо відсутності заборгованості внаслідок застосування ним до позивача відповідно до пунктів 2.2, 6.16, 11.9 договору оперативно-господарської санкції судом не прийнято, оскільки нарахована відповідачем неустойка не є оперативно-господарською санкцією.
Апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, оскільки за встановлених обставин ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" також не виконало взяті на себе зобов`язання за договором, а саме щодо місячного обсягу з перевезення, що є підставою для нарахування замовником штрафу, передбаченого пунктом 6.16 договору, і яка застосована відповідачем як оперативно-господарська санкція відповідно до пункту 11.9 договору.
Верховний Суд залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції та погодився з його висновками про те, що у зв`язку з неналежним виконанням позивачем умов договору відповідач правомірно застосував до позивача оперативно-господарську санкцію, передбачену умовами договору, і за наслідками перерахування замовником грошових коштів в сумі, яка підлягає сплаті виконавцю після утримання неустойки та розрахованих збитків, вказаних в повідомленні, вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання замовника по перерахуванню грошових коштів в сумі, що підлягала сплаті виконавцю до утримання неустойки та розрахованих збитків, а також зобов`язання виконавця по сплаті замовнику неустойки та розрахованих збитків, вказаних у повідомленні. Разом із тим судом касаційної інстанції зауважено, що положеннями чинного законодавства (частина 2 статті 237 Господарського кодексу України) передбачено право заінтересованої сторони, в разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції, звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" заяву про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами обґрунтувало, зокрема тим, що Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ПрАТ "ММК ім. Ілліча") є кінцевим замовником послуг з перевезення вантажу по території заводу, про що свідчить договір від 23.09.2019 № 1612, укладений між цим підприємством і ПП "Нормер", і, на думку ТОВ "Кормо-Транс-Логістик", виникненню спору в справі № 904/5496/20, що розглядається, слугували обставини пред`явлення ПрАТ "ММК ім. Ілліча" претензій ПП "Нормер" щодо недостатнього обсягу послуг з перевезення вантажів (які фактично здійснює ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" на підставі договору від 27.09.2019 № 270919 з ПП "Нормер"), і нарахування штрафних санкцій.
Проте, 23.11.2022, під час підготовки відзиву на касаційну скаргу ПП "Нормер" у справі № 905/1899/21 за позовом ПП "Нормер" до ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" про стягнення штрафу у розмірі 1 437 867,38 грн, ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" стало відомо, що ПП "Нормер" не отримувало від ПрАТ "ММК ім. Ілліча" претензій щодо сплати штрафних санкцій через неналежне виконання обсягів перевезення. Такі обставини з`ясувалися в зв`язку з вирішенням Господарським судом Донецької області справи № 905/124/20 за позовом ПП "Нормер" до ПрАТ "ММК ім. Ілліча" про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг навантаження та перевезення товарів за договором від 23.09.2019 № 1612, який рішенням від 13.04.2020 задоволено частково.
За твердженням ТОВ "Кормо-Транс-Логістик", обставини виконання договору від 23.09.2019 № 1612, укладеного між ПрАТ "ММК ім. Ілліча" і ПП "Нормер", встановлені судовим рішенням у справі № 905/124/20, свідчать про наявність таких нововиявлених обставин у справі № 904/5496/20, що розглядається:
- ПП "Нормер" не було потрібно всього орієнтовного обсягу послуг з перевезення вантажів по території ПрАТ "ММК ім. Ілліча" за договором від 27.09.2019 № 270919;
- ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" у повному обсязі надало послуги за договором від 27.09.2019 № 270919, які були реально потрібні ПП "Нормер";
- як наслідок ПП "Нормер" необґрунтовано нараховано штраф та застосовано оперативно-господарську санкцію.
Такі нововиявлені обставини ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" вважає істотними для справи № 904/5496/20, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу; істотність для справи полягає в тому, що зазначені нововиявлені обставини безпосередньо стосуються предмета спору і дають можливість прийти до протилежних висновків щодо змісту спірних правовідносин. На думку ТОВ "Кормо-Транс-Логістик", обставини, що безпосередньо стосуються ПП "Нормер", встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню в силу частини 4 статті 75 ГПК.
ПП "Нормер" заперечило проти перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, вважаючи таку заяву позивача безпідставною та необґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 904/5496/20, оскільки зазначені в заяві обставини за своїми ознаками не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення, оскільки не мають істотного значення для розгляду цієї справи, вони не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 904/5496/20.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" зазначає, зокрема, що судом апеляційної інстанції при вирішенні заяви порушено норми матеріального та процесуального права та не враховано, що всі зазначені позивачем факти та обставини безумовно вказують на те, що позивач не порушував своїх зобов`язань за договором у частині обсягів перевезення, за невиконання яких відповідачем було нараховано штраф. За відсутності порушення зобов`язання з боку позивача є безпідставним нарахування штрафу, тому, зробивши протилежний висновок, суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину 1 статті 230 Господарського кодексу України. Не визнавши нововиявленими обставинами, зазначені та доведені в заяві істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи, суд апеляційної інстанції порушив пункт 1 частини 2 статті 320 ГПК та частину 1 статті 86 ГПК щодо оцінки доказів.