ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/20427/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація"
на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.М. Поляков, судді: Б.М. Грек, Б.В. Отрюх) від 20.12.2022
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Реновація"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора - Литвиненко С.С., адвокат,
представник боржника - Адамчук Н.В., адвокат.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 10.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Реновація" (далі -Кредитор) подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" (далі - Боржник), в якій також просило визнати грошові вимоги до Боржника в сумі 18 783 269 грн 97 коп. та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича.
1.2. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника на заявлену суму через невиконання Боржником своїх зобов`язань з компенсації Кредитору витрат для виконання укладеного між сторонами договору від 11.01.2019 на будівництво житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового значення і паркінгом та передачу функцій замовника будівництва (далі - Договір).
1.3. 29.08.2022 Кредитор подав заяву про уточнення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та просив призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 23.12.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив про відмову Кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.
13.07.2022 Північний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2021, а матеріали справи направив до місцевого суду на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
При новому розгляді справи 07.09.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив про відмову Кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.
2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для відкриття провадження у цій справі через наявність спору про право щодо вимог Кредитора до Боржника, оскільки на розгляді суду в іншій справі № 910/21326/21 за вимогами Боржника перебуває спір між сторонами про визнання недійсним Договору, а Кредитор не довів наявності у Боржника грошового зобов`язання за Договором на заявлену суму і у податковій звітності не відображене це грошове зобов`язання.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. 20.12.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про задоволення апеляційної скарги Кредитора, про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 з ухваленням нового рішення - про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора, визнання його вимог до Боржника в сумі 18 783 269 грн 97 коп., призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича та вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Боржнику та власнику майна Боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника тощо. Крім цього апеляційний суд доручив суду першої інстанції встановити арбітражному керуючому розмір винагороди та джерела її виплати, строк подання ним суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, дату попереднього засідання, строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника та опублікування повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
3.2. Судове рішення мотивовано наявністю підстав відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора з огляду на обґрунтованість та доведеність доказами у справі заявлених до Боржника грошових вимог, щодо яких відсутній спір про право, оскільки Боржник звернувся з позовом про визнання недійсним Договору, на підставі якого Кредитором заявлені грошові вимоги до Боржника у цій справі, після звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника - в день призначеного судом ухвалою від 15.12.2021 підготовчого засідання, а саме 23.12.2021. Також апеляційний суд вказав про процесуальне право апеляційного суду ухвалити рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство без направлення справи на новий розгляд до місцевого суду у зв`язку зі скасуванням ухвали цього суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
4. Встановлені судами обставини
4.1. 11.01.2019 року між Боржником (сторона 1) та Кредитором (сторона 2) укладено Договір, відповідно до умов якого сторони беруть на себе чітко визначені зобов`язання щодо будівництва Об`єкту будівництва від етапу відведення земельної ділянок, отримання вихідних даних, розробку проекту на стадії "Проект" і "Робоча документація", проходження стадії "Проект" експертизи, отримання дозвільних документів на будівництво, виконання будівельних робіт та введення Об`єкта будівництва в експлуатацію і отримання правовстановлюючих документів на Об`єкт будівництва відповідно до розміру затверджених сторонами часток.
У пункту 3.2 Договору сторони погодили, що сторона 1 як власник Об`єктів нерухомості спільно зі стороною 2 проходить всі стадії оформлення землевпорядної документації на Територію забудови з наступним отриманням правовстановлюючого документу на право власності/користування Ділянкою, з цільовим призначенням під будівництво Об`єкта будівництва та його реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Розділом 4 договору сторони визначили їх права та обов`язки.
Так, зокрема, згідно з пунктами 4.1.8 договору сторона 1 зобов`язана перерахувати на рахунок сторони 2 грошові кошти в розмірі 18 706 569 грн 97 коп., в тому числі ПДВ (20 %) - 3 117 761 грн 66 коп., що еквівалентно 661 711,00 доларів США за офіційним курсом НБУ 28,27 за 1 долар США на дату укладення цього договору, як компенсацію витрат пов`язаних з виконанням цього договору до 30.06.2019.
4.2. У зв`язку з невиконанням Боржником взятих на себе зобов`язань за договором, а саме в частині оплати 18 706 569 грн 97 коп., як компенсації витрат пов`язаних з виконанням Договору, Кредитор направив на адресу Боржника вимогу № 01/02-21 від 01.02.2021 про погашення вказаної заборгованості.
У відповідь на цю вимогу листом від 08.02.2021 за вих. № 9 Боржник повідомив про неможливість погашення заборгованості у зв`язку з скрутним фінансовим становищем та просив відстрочити та надати додатковий час на погашення існуючої заборгованості.
4.3. В підтвердження невиконання Боржником взятих на себе зобов`язань заявником додано до матеріалів заяви копії Договору, вимоги за вих. № 01/02-21 від 01.02.2021 про сплату заборгованості, а також відповіді на вимогу за вих. № 9 від 08.02.2021, у якій Боржник повідомив про неможливість погашення заборгованості у зв`язку з скрутним фінансовим становищем.
4.4. Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2021, зокрема, призначено підготовче засідання суду на 23.12.2021.
Боржник 23.12.2021, саме в день проведення підготовчого засідання, звернувся до суду з позовом щодо оскарження Договору.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1. 16.01.2023 Боржник подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2022.
6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд неправильно застосував у спірних правовідносинах абзац перший частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), безпідставно застосував норми абзацу першого частини п`ятої статті 39 цього Кодексу; порушив імперативні норми частини третьої статті 271 ГПК України та безпідставно застосував пункт другий частини першої статті 275 ГПК України в системному зв`язку із положеннями статей 35, 37, 39 КУзПБ без урахування норм частини першої статті 8, частин першої-п`ятої, восьмої, дев`ятої статті 39 КУзПБ - щодо права апеляційного суду відкривати провадження у справі про банкрутство за умови перегляд у та скасування ухвали місцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство; порушив норми частини першої статті 266 ГПК України - щодо виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги при прийнятті доповнень та змін до апеляційної скарги, поданих поза межами строку на апеляційне оскарження - без клопотання про поновлення відповідного строку; тоді як відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.
При цьому скаржник вказав на неврахування апеляційним судом аргументів у відзиві на апеляційну скаргу щодо факту оскарження Боржником у справі № 910/21326/21 Договору та щодо ухвалення 07.09.2022 у вказаній справі рішення про задоволення позову та визнання недійсним Договору, з урахуванням чого підстави, за яких заявлені грошові вимоги у цій справі, відпали.
Також скаржник зазначив про відсутність у апеляційного суду процесуального права ухвалювати рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі скасування ухвали місцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, тоді як апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень, перебравши на себе відповідні виключні повноваження суду першої інстанції, що визначені статтею 39 КУзПБ, а також не вирішивши ті питання, які належить за законом (частиною восьмої статті 39 КУзПБ) вирішити у підготовчому засіданні: введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, процедури розпорядження майном, встановлення винагороди арбітражному керуючому, не оприлюднив повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
Крім цього, за відсутністю в апеляційній скарзі вимог про ухвалення нового рішення - про відкриття провадження у справі про банкрутство, у апеляційного суду були відсутні підстави для його ухвалення навіть з урахуванням позиції Верховного Суду в постанові від 27.10.2021 у справі № 923/1245/20 - щодо права ухвалювати рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі скасування ухвали місцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
6.2. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є положення пункту 4 частини другої статті 287 та пунктів 1, 4 статті 310 ГПК України, оскільки апеляційний суд не дослідив докази у справі про обставини винесення рішення у справі № 910/21326/21 за позовом Боржника до Кредитора про визнання недійсним Договору.
7. Касаційне провадження
7.1. Суд відхиляє подане Кредитором 09.02.2023 клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке обґрунтоване:
- наявністю виключної правової проблеми у правозастосуванні положень частини третьої статті 9 КУзПБ, яка полягає у відсутності єдиного підходу суддів Касаційного суду щодо вибору способу тлумачення вказаної норми (розширювальне або буквальне), що призводить до неоднакового застосування вказаної норми та порушень принципу верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності;
- необхідністю відступити від висновку щодо застосування частини третьої статті 9 КУзПБ, раніше викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/1265/19;
у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.
Вимога про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права викладеного в постанові Суду від 25.02.2020 у справі № 922/1265/19 не відповідає підставам для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, що визначені статтею 302 ГПК України, оскільки за змістом частини четвертої цієї статті передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зумовлює рішення Суду про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верхового Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду, тоді як постанова від 25.02.2020 у справі № 922/1265/19 ухвалена у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, тобто не іншого касаційного суду, а того ж касаційного суду, що розглядає і цю справу.
При цьому Суд зауважує, що вимога про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права викладеного в постанові від 25.02.2020 у справі № 922/1265/19, ухваленій у складі колегії суддів Судової палати для розгляд справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, може бути підставою для передачі цієї справи за правилами частини першої статті 302 ГПК України на розгляд вказаної палати, до складу якої входить колегія суддів, що ухвалила судове рішення у вказаній справі.
Крім цього, судові рішення, на які послався Кредитор у своєму клопотанні як на приклади різної правової позиції Верховного Суду при вирішенні справ з подібними правовідносинами, а саме на "постанову" (ухвалу) від 25.01.2023 у справі № 913/489/18, від 09.01.2023 у справі № 910/628/20 та на постанову від 25.02.2020 у справі № 922/1265/19; між тим не належать до судових рішень, ухвалених у подібних правовідносинах, оскільки предметом касаційного оскарження в кожній із цих справ є судові рішення, що були ухвалені стосовно відмінних між собою предметів та питань, що вирішуються у справі про банкрутство; між тим вказані судові рішення не об`єднані оскарженням судового рішення за результатами вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, що мало місце у цій справі та у справі № 922/1265/19.
Отже, ініціюючи питання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності у справі, яка розглядається, виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник між тим не наводить судові рішення Верховного Суду, в яких сформовано різну правову позицію при вирішенні справ з подібними правовідносинами, не наводить те судове рішення щодо застосування норм права у подібних правовідносинах за правилами частини четвертої статті 302 ГПК України, від якого скаржник вважає необхідним відступити, не наводить обставин, необхідних для відступу від висновків відповідно до характеру спірних правовідносин, не вказує на неоднозначність чи суперечливість таких висновків Верховного Суду, їх непослідовність чи неможливість застосування.
А тому, через незазначення скаржником у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України за підстав, наведених скаржником.
7.2. Суд також відхиляє викладене Кредитором в поданій 02.03.2023 заяві клопотання про закриття касаційного провадження за скаргою Боржника на оскаржувану ним постанову апеляційного суду, яке обґрунтоване відсутністю процесуальної можливості оскарження в касаційному порядку, за правилами частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, вказаної постанови апеляційного суду, ухваленої за результатами перегляду ухвали місцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.
Питання можливості відкриття касаційного провадження на оскаржувану у цій справі постанову апеляційного суду вже вирішувалось у цій справі ухвалою від 06.02.2023 - про відкриття касаційного провадження у цій справі, згідно з якою Суд, окрім іншого, вже розглянув та відхилив аргументи Кредитора, аналогічні наведеним, що були викладені ним в запереченнях проти відкриття касаційного провадження за скаргою Боржника на постанову апеляційного суду від 20.12.2022.
До того ж можливість касаційного перегляду постанови апеляційного суду, ухваленої за результатами перегляду ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство підтверджується відповідними висновками касаційного суду щодо застосування положень частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах, зокрема в постанові від 25.02.2020 у справі № 922/1265/19, від яких Суд не вважає за необхідне відступити.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє викладене Кредитором в поданій ним 07.03.2023 заяві клопотання про передачу цієї справи на розгляд Судової палати для розгляд справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яке обґрунтоване необхідністю відступити від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.02.2020 у справі № 922/1265/19.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права