ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15194/20 (910/21692/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В. Я. (головуючий), Білоуса В. В., Васьковського О.В.
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк",
представник позивача - Приходько Л.А., адвокат, довіреність № 180-ЮД1 від 09.09.2022),
відповідач 1 - Ткаченко Роман Андрійович,
представник відповідача 1 - Деяк Я.М., адвокат, ордер №1059371 від 28.03.2023,
відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Орізон",
представник відповідача 2 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Універсал Банк",
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 18.01.2023
у складі колегії суддів: Доманської М.Л., (головуючий), Гарник Л.Л., Пантелієнка В.О.,
у провадженні за позовом
Акціонерного товариства "Універсал Банк"
до
Ткаченка Романа Андрійовича
Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон"
про визнання недійсним договору поруки
у справі № 910/15194/20
за заявою фізичної особи-підприємця Ганчук Григорія Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/15194/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон" (далі - ТОВ "Орізон", боржник).
Визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Ганчука Григорія Володимировича до ТОВ "Орізон" у розмірі 529 000,00 грн.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 визнано кредиторами у справі № 910/15194/20 по відношенню до боржника, зокрема:
Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") з грошовими вимогами на суму 26 547 635,04 грн., з яких 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 20 467 431,04 грн. - вимоги четвертої черги, 6 076 000,00 грн. - вимоги забезпечені заставою боржника;
ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 27 601 704,00 грн., з яких 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 22 078 000,00 грн. - вимоги четвертої черги, 5 519 500,00 грн. - вимоги шостої черги;
ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 2 001 454,00 грн., з яких 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 1 597 800,00 грн. - вимоги четвертої черги, 399 450,00 грн. - вимоги шостої черги.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 910/15194/20 ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 залишено без змін.
4. Постановою Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 910/15194/20 ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 в частині розгляду кредиторських вимог AT "Універсал Банк" залишено без змін;
ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано, в цій частині справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
5. АТ "Універсал Банк" звернувся до господарського суду, в межах справи про банкрутство ТОВ "Орізон", з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ "Орізон" про визнання недійсним договору позики
5.1. Банк вказує, що є кредитором банкрута - ТОВ "Орізон" у справі № 910/15194/20 з визнаними судом вимогами в сумі 26 547 635,04 грн., з яких 6 076 000,00 грн. - забезпечені заставою майна боржника, 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 20 467 431,04 грн. - вимоги четвертої черги, а тому спірний договір позики порушує його права як кредитора банкрута - ТОВ "Орізон", оскільки поданням позовної заяви ОСОБА_2 до ТОВ "Орізон" про стягнення боргу за договором позики підтверджується факт намагання ОСОБА_2 штучно зменшити розмір наявних зобов`язань перед Банком, оскільки поява інших кредиторів, які претендують на задоволення своїх вимог за рахунок активів боржника призводить до задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі.
5.2. На обґрунтування пред`явлених вимог зазначив, що оспорюваний договір позики вчинено з метою ухилитись від виконання судового рішення від 05.12.2017 у справі № 910/2983/16 про стягнення заборгованості, без наміру створення правових наслідків, обумовлених договором позики.
5.3. Позивач вказує, що у фінансовій звітності ТОВ "Орізон" не відображено отримання позики та наявності заборгованості перед ОСОБА_2, також відсутні докази схвалення зборами учасників ТОВ "Орізон" укладення договору позики від 10.01.2012, як правочину, що перевищує 5 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі № 910/15194/20 (910/21692/21) позов задоволено повністю, визнано недійсним Договір позики, укладений 10.01.2012 між ТОВ "Орізон" та ОСОБА_2 .
7. Оскаржуване рішення мотивоване тим, що на виконання вимог суду ТОВ "Орізон" та ОСОБА_2 не надали суду оригінал договору позики від 10.01.2012, матеріали справи не містять жодних первинних і зведених документів бухгалтерського та податкового обліку і звітності тощо, як на час укладення спірного договору позики 10.01.2012, так і після його укладення, що підтверджували би реальність відповідної фінансової операції із надання ТОВ "Орізон" ОСОБА_2 позики в розмірі 60 000,00 дол. США.
Сторонами при укладенні оспорюваного договору позики від 10.01.2012 не дотримано загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), такий договір не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
8. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:
8.1. 26.12.2007 між АТ "Універсал Банк" (Банк) та ТОВ "Орізон" укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL742, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати ТОВ "Орізон" кредитні послуги у валютах, вказаних у цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 900 000 дол. США.
8.2. 26.12.2007 між АТ "Універсал Банк" та ТОВ "Орізон" укладено додаткову угоду № BL742-K/1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL742 від 26.12.2007. Відповідно до додаткової угоди позичальнику надавався кредит у сумі 900 000 дол. США, строком на 240 місяців, до 01.12.2027, зі сплатою 12% річних.
8.3. Із метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Орізон" за Генеральним кредитним договором та додатковою угодою, 26.12.2007 між сторонами укладено договір іпотеки нерухомого майна - нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 11) літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належать ТОВ "Орізон".
8.4. 26.12.2007 між АТ "Універсал Банк" та ТОВ "Орізон" укладено договір іпотеки нерухомого майна - квартири, що складається з трьох кімнат, загальною площею 92,50 кв. м., житловою площею 59,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., та зареєстрований у реєстрі за № 8105.
8.5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/2983/16 задоволено позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" в повному обсязі та стягнуто з ТОВ "Орізон" на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитом в розмірі 781 812,34 дол. США, заборгованість по відсоткам в розмірі 78 243,22 дол. США, заборгованість по підвищеним відсоткам в розмірі 2 130,03 дол. США та судовий збір в розмірі 206 700,00 грн.
8.6. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/2983/16 залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі № 910/2983/16.
8.7. 10.01.2012 між ОСОБА_2 (позикодавець) та ТОВ "Орізон" (позичальник) було укладено договір позики на суму 60 000,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення до 15.01.2013.
8.8. Пунктом 3 договору позики сторони погодили, що у випадку невиконання зобов`язання, позичальник, крім суми боргу за цим договором, зобов`язується сплатити позикодавцю штраф у сумі 25 % від неповернутої частини боргу.
8.9. У пункті 4 договору встановлено, що місце виконання договору є: АДРЕСА_3 .
Також у пункті 5 договору сторони погодили строк позовної давності тривалістю 8 років
8.10. Листом від 12.02.2020 директор ТОВ "Орізон" Алексєєва К.А. повідомила, що повернути позику Товариство не в змозі.
8.11. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 939/936/20 позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ТОВ "Орізон" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 1 997 250 грн.
8.12. Постановою Київського апеляційного суду від 29.07.2021 апеляційну скаргу АТ "Універсал Банк" задоволено частково, рішення Бородянського районного суду Київської області від 09.09.2020 скасовано. Матеріали справи № 939/936/20 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Орізон" про стягнення заборгованості за договором позики передано до господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/15194/20 про банкрутство ТОВ "Орізон".
8.13. Постановою Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 939/936/20 постанову Київського апеляційного суду від 29.07.2021 скасовано. Передано справу № 939/936/20 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8.14. Постановою Київського апеляційного суду від 10.02.2022 рішення Бородянського районного суду Київської області від 09.09.2020 скасовано, матеріали справи № 939/936/20 передано до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/15194/20 про банкрутство ТОВ "Орізон".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі № 910/15194/20 (910/21692/21) скасовано.
Прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Стягнуто з АТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_2 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 6 810,00 грн.
10. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що позивачем не доведено порушення його суб`єктивного права, за якого це право зазнало фактичного протиправного впливу з боку відповідачів, не доведено, що відповідачі позбавили позивача можливості здійснити, реалізувати своє право повністю чи частково, не доведено негативні наслідки порушення того права, за захистом якого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції відсутність у АТ "Універсал Банк" порушення спірним договором позики його прав і законних інтересів (за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом та про які зазначив в суді), колегія суддів не переглядала інші обставини справи щодо визнання спірного договору недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, АТ "Універсал Банк" звернулось з касаційною скаргою з вимогою скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі № 910/15194/20 (910/21692/21 )залишити без змін.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/15194/20 (910/21692/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/15194/20 (910/21692/21) за касаційною скаргою АТ "Універсал Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023, датою проведення судового засідання визначено 11.04.2023.
14. 29.03.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив з запереченнями проти вимог та доводів касаційної скарги.
15. Представник скаржника в судовому засіданні 11.04.2023 повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами, наведеними у ній та доповненнях до касаційної скарги, просила постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі № 910/15194/20 (910/21692/21).
16. Представник відповідача 1 в засіданні суду 11.04.2023 проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену постанову залишити без змін.
17. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (11.04.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 11.04.2023.
19. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 № 2915-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/15194/20 (910/21692/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(АТ "Універсал Банк")
20. Підставою для подання касаційної скарги заявником визначено пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, яка полягає у застосуванні судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема щодо застосування приписів статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
21. Скаржник доводить:
21.1. ініціювання питання про стягнення боргу за договором позики та визнання позову відповідачем при наявності невиконаного судового рішення про стягнення з боржника боргу для створення переваг одного кредитора перед іншим в процедурі виконавчого провадження є недопустимим та стосується прав та/або інтересів кредитора;
21.2. подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "Орізон" боргу за договором позики підтверджує факт намагання Відповідача 1 штучно зменшити розмір наявних зобов`язань перед банком, оскільки поява інших кредиторів, які претендують на задоволення своїх вимог за рахунок активів боржника призводить до потенційного задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі;
21.3. укладення оспореного договору не спрямоване на реальне настання правових наслідків, оскільки суму позики, нібито надану ОСОБА_2, не підтверджено первинними документами, не відображено у фінансовій звітності ТОВ "Орізон", що є підставою для визнання правочину недійсним.
Доводи відповідача
( ОСОБА_2 )
22. Відповідач доводить:
22.1. зобов`язання ТОВ "Орізон" із погашення заборгованості перед АТ "Універсал Банк" виникло значно пізніше за укладення Договору позики;
22.2. за договором позики позичальником був саме ТОВ "Орізон", який отримав у позику кошти від ОСОБА_2, а тому укладення цього правочину жодним чином не могло погіршувати платоспроможність боржника;
22.3. Договір позики не порушує прав Банку, оскільки останній укладений до винесення та набрання законної сили рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/2983/16 про стягнення 862 188,59 дол. США з ТОВ "Орізон" на користь Банку;
22.4. поданий у цій справі кредитором - АТ "Універсал Банк" позов у межах справи про банкрутство, фактично спрямований на захист інтересів боржника - ТОВ "Орізон" шляхом звернення до суду з вимогою про визнання Договору позики недійсним;
22.5. Банк не довів порушення його права чи безпосереднього законного інтересу, та не наділений правом на звернення до суду із позовом про визнання недійсним Договору позики у рамках справи про банкрутство, а тому він є неналежним позивачем у цій справі;
22.6. обраний Банком спосіб захисту не передбачений законом та є неефективним для захисту порушеного права позивача;
22.7. ефективним способом захисту прав Банку у рамках справи про банкрутство є саме реалізація прав кредитора на заперечення та оскарження пред`явлених або визнаних грошових вимог до боржника іншими кредиторами;
22.8. права Банку як забезпеченого кредитора не може порушувати Договір позики, який став підставою для пред`явлення грошових вимог ОСОБА_2, оскільки вимоги Банку до боржника забезпечені предметом іпотеки, на який жодний інший кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Орізон" № 910/15194/20 не може звернути стягнення;
22.9. у разі не передання коштів за договором позики, такий договір вважається неукладеним, а неукладений правочин у свою чергу не може визнаватися недійсним;
22.10. Договір позики не містить ознак фраудаторності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
23. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
25. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
26. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.
27. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20 тощо.
28. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).
26. Застосування конкретного способу захисту прав та законних інтересів залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
27. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
28. Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
29. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
30. Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. висновки, сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).