ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 906/702/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Жуков С. В.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2023
та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022
у справі за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Іршанської селищної ради
до Приватного підприємства "Моноліт"
про стягнення 7 648 921,91 грн
Учасники справи:
прокуратура: Галезник О. І.;
Державна екологічна інспекція: не з`явився;
Іршанська селищна рада: не з`явився;
ПП "Моноліт": не з`явився;
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022 відмовлено в задоволенні позову керівника прокурора Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Іршанської селищної ради про стягнення з Приватного підприємства "Моноліт" 7648921,91 грн збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами.
1.2. 22.08.2022 представник ПП "Моноліт" подав до місцевого господарського суду заяву про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Поліського округу та Іршанської селищної ради понесені витрати на правничу допомогу в сумі 56000 грн та витрати на професійну правничу допомогу (гонорар успіху) в розмірі 114733,83 грн.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, заяву ПП "Моноліт" про розподіл судових витрат задоволено частково:
- присуджено до стягнення з Державної екологічної інспекції Поліського округу на користь ПП "Моноліт" 20000 грн витрат на професійну правову допомогу;
- у частині стягнення 150733,83 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що з урахуванням характеру і рівня складності справи, принципу співмірності розміру адвокатських послуг, пропорційності розміру судових витрат до обсягу часу, кількістю та тривалістю судових засідань за участю адвоката, який є представником ПП "Моноліт", судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20000 грн мають бути покладені саме на Державну екологічну інспекцію Поліського округу, яка є органом, наділеним відповідними повноваженнями щодо контролю за захистом природоохоронного законодавства, зокрема, з питань користування надрами, що є предметом розгляду в даній справі.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
3.1. 12.07.2021 між адвокатом Пилипенко О.С. та ПП "Моноліт" укладено договір про надання професійної правничої допомоги (далі - Договір), за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання: надавати необхідну правничу допомогу з представництва інтересів клієнта у судах усіх інстанціях, органах ДВС та інших державних органах; в наданні консультацій і роз`яснень з правових питань, складання усіх процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта (п.1.1 договору).
3.2. Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору гонорар складається з суми вартості послуг, які узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до договору. Розмір винагороди не залежить від досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.
3.3. Сторони у пунктах 3.6, 3.7 договору домовилися, що факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг, а підставою для сплати винагороди є рахунок на оплату.
3.4. У додатку 1 до договору визначено перелік та вартість правової допомоги, які адвокат надає клієнту.
3.5. 01.09.2021 адвокат Пилипенко О.С. та ПП "Моноліт" підписали додаткову угоду №1 до Договору, в якій сторони за взаємною домовленістю дійшли згоди внести зміни до п.3.3 договору та викласти у такій редакції: "5.1. За надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди за домовленістю між сторонами може в т.ч. залежить від досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Визначений угодою гонорар може бути змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даної угоди. Визначений сторонами гонорар не може бути меншим за мінімальний розмір гонорару, встановлений відповідно до Рекомендацій. Остаточна сума винагороди (гонорару) відображається в акті наданих послуг".
3.6. Також сторони дійшли згоди внести зміни до договору, доповнивши його п.3.8 у такій редакції: "3.8. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (гонорар успіху, премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення в розмірі 1,5% від ціни позову. Позитивним результатом вважається не стягнення з клієнта збитків по справі №906/702/21".
3.7. Додатковою угодою №2 від 12.07.2022 адвокат Пилипенко О.С. та ПП "Моноліт" змінили строк дії договору про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 (з 12 місяців до 24 місяців).
3.8. В матеріалах справи наявні копії:
- акта №1 наданих послуг від 15.03.2022, за яким вартість послуг витрат на професійну правничу допомогу становить 54000 грн;
- акта №2 наданих послуг від 30.04.2022 про визначення гонорару успіху за позитивне рішення клієнта у сумі 114733,83 грн (7 648 921,91 х 1,5%);
- акта №3 наданих послуг від 12.07.2022 про участь в судових засідання - 2000 грн;
- рахунка на оплату №1/12 від 12.07.2022 на суму 56000 грн;
- платіжного доручення №1091 від 11.08.2022 про сплату ПП "Моноліт" на користь адвоката Пилипенка О.С. правової допомоги у розмірі 56000 грн.
3.9. В матеріалах справи міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат ПП "Моноліт" від 03.08.2021 в сумі 22500 грн. На момент розгляду заяви ПП "Моноліт" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу розмір адвокатських послуг заявлених до стягнення становить 170 733,83 грн.
3.10. Суд дослідив обсяг робіт, який здійснив адвокат Пилипенко О.С. за договором про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021, в поєднанні з витраченим часом, кількістю поданих документів та їх змістом.
3.11. Включення до переліку наданих послуг в акті № 1 від 15.03.2022 вартості таких послуг, як "підготовка клопотання про повернення позовної заяви", "підготовка клопотання про закриття провадження", "підготовка клопотання про залишення позовної заяви без руху" є безпідставним, оскільки за результатами розгляду вказаних клопотань суд відмовив у їх задоволенні згідно з ухвалою від 20.12.2021.
3.12. Суди визнали необґрунтованим віднесення представником відповідача до витрат на правову допомогу послугу з "ознайомлення з матеріалами справи", оскільки така процесуальна дія була вчинена не самим адвокатом Пилипенко О. С., а виконавчим директором ПП "Моноліт" Семенюком А. О., що підтверджується наявним у матеріалах справи клопотанням останнього.
3.13. В частині вимоги про відшкодування відповідачу "гонорару успіху" в розмірі 114733,83 грн, суди враховували наступне:
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 серед іншого зазначала про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;
- акт №2 наданих послуг від 30.04.2022 складено між ПП "Моноліт" (клієнт) та адвокатом Пилипенко О.С. на підтвердження виконання останнім послуги із супроводу справи №906/702/21, а саме - "гонорар успіху (премія) за позитивне рішення на користь клієнта";
- згідно з внесеними до Договору змінами, зокрема за умовами п.3.8 гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (гонорар успіху, премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення в розмірі 1,5% від ціни позову. Позитивним результатом вважається не стягнення з клієнта збитків по справі №906/702/21";
- позитивне для відповідача рішення було постановлене судом лише 18.08.2022, тому суди критично оцінили акт №2 наданих послуг від 30.04.2022, поданий представником відповідача в обґрунтування заяви про стягнення понесених витрат на забезпечення правничої допомоги.
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача щодо розподілу судових витрат.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом, зокрема платіжних квитанцій із зазначенням цільового призначення платежу за кожну послугу правової допомоги, перелік яких наведений у наданих адвокатом Пилипенком О. С. розрахунках. Відтак, відповідачем не доведено наявність відповідних витрат.
5.2. Судами неправильно застосовано положення статей 126, 129 ГПК України щодо необхідності документального підтвердження надання правової допомоги, а також не враховано висновок про застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20.
5.3. Судами не було досліджено висновок експерта від 07.10.2019 №1355/19-25, невірно застосовано статті 1, 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та п.3.1 Методики визначення розміру збитків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 № 303.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. ПП "Моноліт" у відзиві заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи. Також у тексті відзиву ПП "Моноліт" просить Суд стягнути понесені витрати на правову допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 5000 грн з позивача.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі №906/702/21 за касаційною скаргою керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.04.2023 - 15:15.
7.2. 06.04.2023 до Верховного Суду від представника ПП "Моноліт" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2023 вказану заяву було задоволено, вирішено забезпечити участь представника ПП "Моноліт" у судовому засіданні у справі №906/702/21, призначеному на 11.04.2023, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.
7.4. В судовому засіданні 11.04.2023 представник скаржника підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити.
7.5. Позивачі та відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Зокрема, представник ПП "Моноліт", який подавав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не зміг з`єднатися за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
7.6. Відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.
7.7. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 11.04.2023.
7.8. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
7.9. Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників позивачів та відповідача.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, згідно з яким судом частково задоволено заяву відповідача про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.
8.2. Прокуратура в касаційній скарзі заперечує наявність підстав для задоволення вищезгаданої заяви відповідача, стверджуючи про не доведеність належними і допустимими доказами понесення відповідних витрат ПП" Моноліт", та вважає, що судами попередніх інстанцій було невірно застосовано норми процесуального права, а саме статті 126, 129 ГПК України, а також не враховано висновок щодо застосування цих норм, викладений у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20 (розділ 5 цієї постанови).
8.3. Врахувавши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.
8.4. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
8.5. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
8.6. За змістом частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
8.7. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).