Постанова
Іменем України
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 372/2425/18
провадження № 61-5329св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про повернення земельних ділянок.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі № 372/1335/16-ц визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, визнано недійсним державний акт на право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,12 га, та витребувано на користь держави. Під час виконання вказаного судового рішення стало відомо, що зазначена земельна ділянка поділена на дві земельні ділянки, видано нові державні акти, а на підставі договору купівлі-продажу ці земельні ділянки відчужені на користь ОСОБА_2, яка в подальшому на підставі договору дарування відчужила їх на користь ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що вказані земельні ділянки розташовані в прибережній захисній смузі, є землями водного фонду, рішення про їх передачу у приватну власність скасоване, прокурор з урахування уточнених позовних вимог просив усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, площею 0,06 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0088 та площею 0,06 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0089, шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2021 року позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, площею 0,06 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0088 та площею 0,06 га, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0089, шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції врахував обставини, встановлені у рішенні Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі № 372/1335/16-ц, та виходив із того, що оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду та вибули з власності держави поза її волею, то такі земельні ділянки підлягають витребуванню у добросовісного набувача.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції помилково визначив преюдиційним рішення в справі № 372/1335/16-ц, тому не перевірив встановлені цим рішенням факти і обставини.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0088 і 3223151000:06:014:0089 не належать до земель водного фонду, оскільки знаходяться поза межами 25-метрової захисної смуги малої річки Стугна, яка не затокою Канівського водосховища на річці Дніпро.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 набула спірні земельні ділянки правомірно, то витребування таких земельних ділянок у неї як добросовісного набувача є прямим порушенням її прав на мирне володіння майном, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та невиправданим втручанням держави в право її власності.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У червні 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд:
- безпідставно скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції;
- не вжив заходів щодо повної та об`єктивної перевірки доводів прокурора, на яких ґрунтується позов;
- не звернув увагу на те, що у листі Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 15 лютого 2016 року № 01-01/164, який взято до уваги судом при ухваленні рішення у справі № 372/1335/16-ц, а також у схемі накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду в межах Української міської ради встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0088 і 3223151000:06:014:0089 повністю накладаються саме на 25-метрову нормативно визначену прибережну смугу річки Стугна, а тому є ділянкою із обмеженим режимом використання і перебуває під особливою охороною держави;
- не послався на фактичні обставини справи та докази, які спростовують факт віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду;
- не врахував, що правочин, на підставі якого відповідач набув спірні земельні ділянки, за своєю суттю порушує публічний порядок і є нікчемним, оскільки предметом по суті є землі водного фонду, стосовно яких законом установлено обмеження щодо використання в цивільному обороті;
- не звернув увагу на те, що загальний інтерес у контролі за використанням земельних ділянок за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації у цій справі переважає приватний інтерес перших і подальших набувачів у збереженні цих земель з метою використання всупереч їх цільового призначення;
- не врахував правових висновків, висловлених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі № 469/1203/15-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 15 травня 2020 року у справі № 372/2180/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 29 травня 2020 року у справі № 367/2022/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19.
Також у касаційній скарзі заявник зазначив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а також клопотання про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора та про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи Київської обласної прокуратури.
У серпні 2022 року від Київської обласної державної адміністрації до Верховного Суду надійшло пояснення, в якому заявник просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У квітні 2023 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до Верховного Суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копії постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 372/1335/16.
Вказане клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Станом на час розгляду справи відзиви на касаційну скаргузаступника керівника Київської обласної прокуратури від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 16 червня 2022 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року касаційну скаргу керівника Київської обласної прокуратури залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, зокрема: подання доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови та доказів на обґрунтування і сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2022 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено першому заступнику прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року; відкрито касаційне провадження у справі № 372/2425/18 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Обухівського районного суду Київської області матеріали справи № 372/2425/18; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
У листопаді 2022 року матеріали справи № 372/2425/18 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора та про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи Київську обласну прокуратуру; справу № 372/2425/18 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що у травні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Публічного акціонерного товариства "Фінанс Банк" (далі - ПАТ "Фінанс Банк"), треті особи: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М. В., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., про визнання недійсними розпорядження, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі № 372/1335/16-ц позов першого заступника прокурора Київської області задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради" в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_17 . Визнано недійсними державні акти від 21 травня 2008 року серії ЯЖ № 217200 на право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0015; від 21 травня 2008 року серії ЯЖ № 217207 на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0013; від 05 листопада 2010 року серії ЯЛ № 065571 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0044, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. Визнано недійсними: рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Мельник М. В. від 18 лютого 2015 року, індексні номери 430781, 432984, 434014, про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельні ділянки, площею по 0,12 га, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0006, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0016, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0009; рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. від 01 квітня 2016 року, індексний номер 29068943, про державну реєстрацію за ОСОБА_10 права власності на земельну ділянку, площею 0,24 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0063; рішення реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 11 березня 2014 року, індексний номер 11509136, про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку, площею 1,08 га, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0066, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. Визнано недійсним договір іпотеки від 18 лютого 2013 року № 867, укладений між ПАТ "ТММ-Банк" та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М. В., у частині щодо земельних ділянок, площею по 0,12 га, з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0016, 3223151000:06:014:0009. Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_6 земельні ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0006, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0009, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0016; ОСОБА_9 земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0015; ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0044; ОСОБА_10 земельну ділянку, площею 0,24 га, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0063; ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,08 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0066; ОСОБА_8 земельну ділянку, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0013, загальною вартістю 20 927 грн, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду і не можуть передаватися у власність громадян для потреб садівництва, а Обухівська районна державна адміністрація Київської області, приймаючи оспорюване розпорядження, вийшла за межі наданих їй повноважень. Отже, спірне розпорядження зазначеної адміністрації та видані на його підставі державні акти на право власності на земельні ділянки суперечать статтям 58, 60, 61 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статтям 86, 88, 89 Водного кодексу України (далі - ВК України) та підлягають визнанню недійсними. Відповідно до статей 330, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності на земельну ділянку, яку було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника у такому випадку презюмується і не припиняється з втратою ним цього майна.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2017 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі № 372/1335/16-ц скасовано в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506 щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва у власність ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_17 та виданих їм державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним рішення реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку площею 1,08 га, витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_7 земельної ділянки площею 1,08 га, покладення на ОСОБА_7 судових витрат; ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вказане рішення апеляційного суду мотивоване тим, що перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом з пропуском позовної давності. Причини пропуску позовної давності безпосередньо прокурором правового значення не мають, оскільки позов пред`явлено в інтересах Київської обласної державної адміністрації, тому саме зазначений орган має доводити поважність причин пропуску позовної давності і саме до цього має зводитися клопотання прокурора.
Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі № 372/1335/16-ц в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2017 року залишено без змін.
ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 оскаржили до апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_25, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; визнання недійсним державного акта від 05 листопада 2010 року серії ЯЛ № 065571 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 3223151000:06:014:0044; визнання недійсними рішень нотаріусів від 18 лютого 2013 року (індексні номери 430781, 432984, 434014), від 01 квітня 2016 року (індексний номер 29068943); визнання недійсним договору іпотеки від 18 лютого 2013 року в частині земельних ділянок; витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_6 земельних ділянок площею по 0,12 га, кадастрові номери: 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0016, 3223151000:06:014:0009; ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер: 3223151000:06:014:0044; ОСОБА_10 земельної ділянки, кадастровий номер: 3223151000:06:014:0063.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 залишено без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі № 372/1335/16-ц залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при наданні у власність чи користування земельних ділянок навколо водних об`єктів необхідно враховувати положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг шляхом урахування при розгляді матеріалів про надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, з урахуванням конкретної ситуації. Оскаржене розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області прийнято з перевищенням повноважень. Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки є похідними від визнання протиправним розпорядження зазначеної вище адміністрації, яке стало підставою для вибуття земельних ділянок з державної власності, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані державні акти підлягали також визнанню недійсними. Відведенням у приватну власність громадян спірних земельних ділянок порушено інтереси держави як власника земельних ділянок, оскільки з державної власності протиправно вибули землі водного фонду, розташовані в межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Постановою Верховного Суду від 06 липня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_26 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі № 372/1335/16-ц та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними рішень приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Мельник М. В. від 18 лютого 2015 року, індексні номери 430781, 432984, 434014, про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельні ділянки, площею 0,12 га, з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0016, 3223151000:06:014:0009; витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_6 земельних ділянок, площею 0,12 га, з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0009, 3223151000:06:014:0016, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Мельник М. В. від 18 лютого 2015 року індексні номери: 430781, 432984, 434014; про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельні ділянки, площею 0,12 га, з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0016, 3223151000:06:014:0009; витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_6 земельних ділянок, площею 0,12 га з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0009, 3223151000:06:014:0016, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. Також рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі № 372/1335/16-ц та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради" в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ; визнання недійсним договору іпотеки від 18 лютого 2013 року № 867, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ТММ-Банк" та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М. В., в частині щодо земельних ділянок, площею по 0,12 га, з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0016, 3223151000:06:014:0009, залишено без змін. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Савельєва О. В., задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради" в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_25 ; визнання недійсним державного акта серії ЯЛ № 065571 від 05 листопада 2010 року на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0044; витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0044, направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.