1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 374/137/22

провадження № 61-12627св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 24 червня 2022 року у складі судді Юрченка С. О. та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 .

У заяві зазначала, що вона і ОСОБА_2 з 1988 року перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали за адресою:

АДРЕСА_1 .

Під час спільного проживання з ОСОБА_2 він постійно висловлювався нецензурною лайкою, завдавав їй тілесних ушкоджень, унаслідок чого вона декілька разів викликала поліцію. Така поведінка чоловіка заявниці протягом тривалого періоду часу стала причиною розриву їхніх стосунків.

Рішенням Печерського районного суду від 31 серпня 2021 року у справі

№ 757/25713/21-ц шлюб між нею і ОСОБА_2 розірвано. Незважаючи на те що ОСОБА_2 оскаржує вказане рішення суду в апеляційному порядку, заявниця за жодних обставин не зможе продовжувати відносини з колишнім чоловіком через його постійні погрози та приниження. Через це протягом майже двох років заявниця проживає окремо від ОСОБА_2, у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_2 або в батьківському будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Деякий час заявниця була вимушена тимчасово проживати у своїх знайомих у місті Ржищів, оскільки ОСОБА_2 постійно приїжджає або до її квартири, або до батьківського будинку та погрожує їй розправою.

Кривдник постійно пише їй смс-повідомлення, в яких містяться погрози та образи. На численні звернення з цього приводу до поліції вона отримала лише відповіді щодо проведення з ОСОБА_2 профілактичних бесід стосовно недопущення вчинення ним правопорушень в подальшому. Проте зазначені профілактичні бесіди не мали жодного позитивного ефекту, ОСОБА_2 продовжує вчиняти стосовно неї насильницькі дії.

ОСОБА_1 просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців, яким визначити такі тимчасові обмеження його прав:

заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ;

заборонити ОСОБА_2 наближатися на безпечну відстань не менше 50 метрів до зазначених місць проживання (перебування) ОСОБА_1, а також до місця роботи, інших місць частого відвідування;

заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 24 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року, заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису задоволено.

Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно з яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього обов`язки, а саме:

1) заборонено ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ;

2) заборонено ОСОБА_2 наближатися на менше ніж 50 метрів до місць проживання (перебування) ОСОБА_1, а також роботи, інших місць частого її відвідування;

3) заборонено ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори

з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Встановлено строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяців.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення вирішено повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника, а саме: Обухівське РУП ГУНП в Київській області, Дарницьке УП ГУНП в м. Києві, Печерське УП ГУНП в м. Києві, для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію та Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив висновок, що заявниця дійсно є постраждалою особою від домашнього насильства, а її кривдником є заінтересована особа - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису, і її права мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 4 000,00 грн.

Аргументи учасників справи

У грудні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Травянко О. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

між колишнім подружжям ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є спір щодо поділу спільного сумісного майна (двох квартир, підземного гаража та будинку), в тому числі і тих, де йому заборонено перебувати за обмежувальним приписом. Оскільки з приводу вказаних квартири і будинку наявний спір, покладення на ОСОБА_2 заборони перебувати у вказаних об`єктах нерухомості порушує його право на користування ними (квартирою та будинком);

суди не врахували, що спір між сторонами щодо розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей або про поділ майна подружжя не може бути вирішений шляхом застосування заходів обмежувального припису;

сам факт звернення із заявами про вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства та застосування судом до кривдника спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;

до суду першої інстанції ОСОБА_1 додала скріншоти смс-повідомлень через застосунок "Viber" з контактом на імʼя " ОСОБА_4", де не вказано ні конкретного номера телефону абонента, ні інших даних, за допомогою яких можливо ідентифікувати абонента. Суд апеляційної інстанції помилково вказав, що на підтвердження вимог заяви ОСОБА_1 надано скріншот смс-повідомлень через застосунок "Viber", зміст яких має принизливий характер, містить образи та погрози. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 оголосила ці повідомлення з телефону в усній формі, їх огляд суд не здійснював. Тому суди помилково взяли до уваги вказані скріншоти як належні та достатні докази того, що ОСОБА_2 здійснює психологічне насильство щодо ОСОБА_1 ;

суди першої та апеляційної інстанцій за відсутності в матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів помилково зробили висновок про існування підстав для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 та встановлення йому заходів тимчасового обмеження. Заявниця ОСОБА_1 не надала суду жодних підтверджень вчинення стосовно неї домашнього насильства колишнім чоловіком ОСОБА_2 та ставить за мету заборонити йому наближатись до їх спільного майна (квартири і будинку), яке підлягає поділу як спільне сумісне майно подружжя у межах судового спору.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі

№ 202/2965/19, від 06 лютого 2022 року у справі № 753/8626/19, від 10 лютого 2021 року у справі № 761/49109/19, від 31 жовтня 2019 року у справі

№ 760/26496/18, від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

05 червня 2022 року, 27 червня 2021 року, 01 травня 2021 року ОСОБА_1 зверталась до органів поліції з проханням вжити заходів до колишнього чоловіка з приводу вчинення стосовно неї морального і фізичного насильства.

Згідно з даними талону-повідомлення єдиного обліку № 174 про прийняття

і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію заяву

ОСОБА_1 від 13 січня 2022 року зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (журналі єдиного обліку) відділом поліції № 1 (м. Кагарлик) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

У цій заяві зазначено, що 08 січня 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 виявила крадіжку майна та знищення речей шляхом спалення. Вказала, що до незаконного проникнення до будинку причетний її колишній чоловік і син. Проводиться перевірка.

На підтвердження вимог заяви ОСОБА_1 надала скріншот смс-повідомлень

у застосунку "Viber", зміст яких має принизливий характер, містить образи та погрози.

Позиція Верховного Суду

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування)


................
Перейти до повного тексту