ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2023року
м. Київ
справа № 585/2640/20
провадження № 51-1525 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200100000527, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Терешів Млинівського району Рівненської області, раніше судимого вироком Луцького міського суду Волинськоїобласті від 06 листопада 2019 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом обвинувачення щодо потерпілої ОСОБА_8 від 26 серпня 2020 року,до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Цим же вироком, ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом обвинувачення щодо потерпілого ОСОБА_9 від 26 серпня 2020 року, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 47 580 грн.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання його попереднє увʼязнення з 26 серпня 2020 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він
26 серпня 2020 року, о 17 год 30 хв., на автомобілі "Chevrolet Lacetti",
д. н. з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10, приїхав до автомобільної стоянки на території магазину "Рона" по вул. Залізничній, 143 Б в м. Ромни, де виявив автомобіль "ZAZ Vida", д. н. з. НОМЕР_2 . У подальшому ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, проник до вказаного автомобіля, звідки таємно викрав поліетиленовий білий пакет, в якому знаходилась жіноча сумка чорного кольору, виготовлена зі шкіри, яка належала ОСОБА_8, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 15 000 грн.
Крім того, згідно обвинувального акта, ОСОБА_7 було пред`явлене обвинувачення у тому, що він 26 серпня 2020 року, близько 18 год 20 хв., на автомобілі "Chevrolet Lacetti", д. н. з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10, приїхав до магазину "Шанс" на бульв. Шевченка, 9 в м. Ромни, де виявив припаркований автомобіль "Fiat Тіро",
д. н. з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_9 . У подальшому ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, проник до вказаного автомобіля, звідки таємно викрав жіночий рюкзак темного кольору, в якому знаходились мобільний телефон "НUAWEI LUA-U22", грошові кошти в сумі 40 грн та інші дрібні побутові речі, що належали неповнолітній ОСОБА_11, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 3 000 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судом першої інстанції в обґрунтування обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 покладено недопустимі та неналежні докази. Так, на думку захисника, недопустимими доказами є протокол огляду автомобіля "Chevrolet Lacetti" від
26 серпня 2020 року, оскільки на час його складання ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 були фактично затримані працівниками поліції, при цьому протокол затримання був складений значно пізніше, а також протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 від 27 серпня 2020 року у зв`язку з тим, що вказана слідча дія була проведена під тиском працівників поліції і спростовується показаннями ОСОБА_10 у суді. Такожвчинення вказаної крадіжки ОСОБА_7 спростовується тим, що не було знайдено пристрій, за допомогою якого відчиняли автомобіль.
Крім того, вважає, що стороною обвинувачення не встановлена вартість жіночої сумки, викрадення якої інкримінується засудженому, що є підставою для закриття кримінального провадження, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.
Щодо порушень, допущених судом апеляційної інстанції, захисник наполягає на тому, що доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо наведених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не було розглянуто належним чином, а тому рішення, постановлене за наслідками апеляційного перегляду, є не вмотивованим, чим порушено приписи статей 370, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржених судових рішень, просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Від захисника ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_9 надійшли клопотання про проведення касаційного розгляду за їх відсутності.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що не погоджуючись із визнанням винуватим ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме за епізодом крадіжки майна потерпілої ОСОБА_8, захисник оспорює правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, вказує на неповноту судового розгляду, наводить власну оцінку доказам, відмінну від оцінки, що надав суд першої інстанції.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни судових рішень в апеляційному порядку, згідно зі ст. 409 КПК України.
Суд першої інстанції дослідивши надані стороною обвинувачення докази, встановив, що вина ОСОБА_7 за вказаним епізодом крадіжки майна підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка вказала, що на відеозаписах з камер відеоспостереження магазину бачила саме ОСОБА_7, протоколом огляду місця події від 26.08.2020, згідно якого був оглянутий автомобіль ОСОБА_10, у якому була виявлена належна ОСОБА_8 сумка, протоколом проведення слідчого експерименту від 27.08.2020 за участю свідка ОСОБА_10, який детально розповів про обставини вчинення ОСОБА_7 крадіжки з автомобіля, в якому приїхала потерпіла, а також відеозаписами з камер відеоспостереження магазину "Рона", на яких відображені події, про які розповідав свідок ОСОБА_10 .
Разом з цим, місцевий суд оцінив критично показання свідка ОСОБА_10 та
обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки вважав їх такими, що направлені на уникнення останнім кримінальної відповідальності та приховання його злочинних дій.
Таким чином, дотримуючись вимог статей 86, 87, 94 КПК України, місцевий суд визнав доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом викрадення майна ОСОБА_8 .
Слід зазначити, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за вказаним епізодом викрадення майна, був предметом перевірки апеляційного суду і мотивовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оцінених судом і є обґрунтованим.
При цьому суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи апеляційних скарг та спростував посилання сторони захисту стосовно істотних порушень вимог кримінального процесуального закону допущених, на її думку, під час дослідження доказів та при їх оцінці судом першої інстанції.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
В судових рішенняхсудами першої і апеляційної інстанцій наведено переконливі аргументи, чому вони визнали обвинувачення доведеним поза розумним сумнівом, та чому не взяли до уваги те пояснення події, що надала сторона захисту.