П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 619/2627/20
провадження № 51-2063км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника - адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020170000000728,за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, такого, що не має судимості, і
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_3, зареєстрованого за тією ж адресою, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 20 серпня
2021 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 визнано невинуватими та виправдано за
ч. 2 ст. 364 КК за недоведеністю в їх діяннях складу кримінального правопорушення.
2. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Харківської митниці Державної митної служби України про стягнення солідарно з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь держави 465 837,70 грн залишено без розгляду.
3. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обвинувачувалися органом досудового слідства у зловживанні службовим становищем, з метою одержання іншою фізичною особою неправомірної вигоди у вигляді ухилення від сплати штрафу, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
4. Так, згідно з обвинувальним актом головні державні інспектори відділу митного оформлення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за попередньою змовою під час виконання службових обов`язків на території відділу митного оформлення "Гоптівка" митного посту "Магістральний" Харківської митниці ДФС, що на 38-й км траси "Харків- Бєлгород" у Дергачівському районі Харківської області, з особистих мотивів, з метою одержання ОСОБА_10 неправомірної вигоди у вигляді несплати 465 837,70 грн штрафу за незаконне без декларування перевезення 09 листопада 2019 року о 20:12 через державний кордон України у бік Російської Федерації мікроавтобусом Volkswagen Transporter (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) товарів на суму 465 837,70 грн (за офіційним курсом 17 154,03 Євро). Обвинувачені умисно усупереч вимогам посадової інструкції, ч. 7 ст. 345, ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 494, ст. 472 Митного кодексу України (далі - МК) провели лише візуальний огляд мікроавтобуса, не здійснивши його митного контролю в повному обсязі та умисно не вжили заходів, направлених на виявлення митних правопорушень і запобігання переміщенню через митний кордон України товарів, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, а також не вжили заходів для притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності. З метою надання можливості безперешкодному переміщенню вказаного транспортного засобу, товарів і предметів, що в ньому переміщувалися через митний кордон України, ОСОБА_9 на контрольному талоні для проходження по "зеленому коридору", який використовується виключно для переміщення через митний кордон особистих речей громадян і товарів в обсягах, що не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню, проставив штамп "ХММ Гоптівка" про проведення огляду мікроавтобуса VolkswagenTransporter (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та про відсутність у ньому товарів, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, після чого ОСОБА_8 вніс відповідну інформацію про водія і цей транспортний засіб до системи АСМО "Інспектор", а також проставив відбиток особистої номерної печатки № 411 на контрольному талоні для проходження прикордонного та митного контролю по смузі руху "зелений коридор", чим завершив митне оформлення.
5. Унаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_8 і ОСОБА_9 громадянин ОСОБА_10 одержав неправомірну вигоду у вигляді ухилення від сплати штрафу, чим державі було спричинено збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету України 465 837,70 грн, що більше, ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.
6. Суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, викладені в обвинувальному акті стосовно обвинувачення ОСОБА_8 і ОСОБА_9, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, у зв`язку з чим виправдав кожного з них на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки не доведено, що в їх діяннях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК.
7. Харківський апеляційний суд ухвалою від 14 грудня 2021 року залишиввиправдувальний вирок щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_9 без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК, оскільки апеляційний суд, не перевірив і не дав вичерпних, переконливих відповідей на всі доводи апеляційної скарги прокурора щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог статей 22, 89, 94 КПК і невідповідності його висновків про виправдання ОСОБА_8 і ОСОБА_9 фактичним обставинам справи, не зазначив підстав, на яких визнав апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою. Зокрема, прокурор указує на те, що апеляційний суд не відповів на апеляційні доводи сторони обвинувачення про розгляд справи судом першої інстанції за наявності обставин, які викликали сумнів у його об`єктивності та неупередженості, що стало підставою для неодноразових заяв про відвід судді, які всупереч вимогам закону суд не задовольнив. Також прокурор зазначає, що апеляційний суд не дав належної відповіді на апеляційні доводи про те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги докази сторони захисту та відхилив докази сторони обвинувачення, які могли б істотно вплинути на його висновки щодо винуватості обвинувачених, не дослідив усіх доказів у провадженні в їх сукупності, не дав їм повної, всебічної та об`єктивної оцінки, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, які перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого рішення. Звертає увагу прокурор на те, що суд апеляційної інстанції не проаналізував досліджених місцевим судом доказів, не надав їм власної оцінки і не мотивував належним чином свого рішення щодо законності визнання судом першої інстанції значної частини доказів у кримінальному провадженні недопустимими.
Позиції учасників судового провадження
9. Прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити касаційну скаргу прокурора, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
10. Захисник виправданих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора. У судовому засіданні він просив залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
11. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
12. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
13. Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
14. При цьому ч. 1 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
15. У касаційній скарзі прокурор указує на істотне порушення кримінального процесуального закону, яке допущено судом апеляційної інстанції, а саме на порушення вимог статей 94, 370, 419 КПК щодо необхідності всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження для прийняття відповідного процесуального рішення, а також обов`язковості зазначення в ухвалі суду апеляційної інстанції підстав, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Мотиви Суду
16. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
17. Відповідно до ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті.
18. Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
19. Зазначених вимог закону суд апеляційної інстанції дотримався.
20. Так, здійснюючи перегляд кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції належним чином перевірив викладені в ній доводи, у тому числі й щодо безпідставності виправдання ОСОБА_8 і ОСОБА_9, незаконності визнання ряду доказів недопустимими, покладення в основу вироку доказів, наданих стороною захисту, та відхилення доказів сторони обвинувачення,які аналогічні наведеним у його касаційній скарзі, та, погоджуючись із викладеними у вироку суду першої інстанції висновками і мотивами прийнятого судом рішення, законно й обґрунтовано постановив залишити цей вирок без змін, із чим погоджується також касаційний суд. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК, у ній наведено підстави, на яких апеляційну скаргу прокурора визнано такою, що не підлягає задоволенню, та докладні мотиви прийнятого судом рішення.
21. Апеляційний суд визнав, що суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, під час розгляду провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши передбачений ч. 2 ст. 22 КПК принцип змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів, згідно з яким сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, ретельно перевірив усі, представлені сторонами докази без виключення, у тому числі й ті, на підставі яких було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них з точки зору належності, допустимості та достовірності.
22. Зокрема, апеляційний суд указав на те, що суд першої інстанції обґрунтував своє рішення аналізом усіх доказів, зібраних у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які надала сторона обвинувачення, зокрема, показань обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13,ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, а також ряду письмових доказів.
23. Як правильно зазначив апеляційний суд, дослідивши, перевіривши та проаналізувавши в судовому засіданні всі вищевказані докази в сукупності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не наведено достатніх доказів винуватості, вчинення обвинуваченими злочину поза розумним сумнівом, а можливість здобуття інших доказів вичерпана і стороною обвинувачення не пропонується.
24. Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК.