ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2023 року
справа № 379/480/22
провадження № 51-194км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Таращанського районного суду Київської області від 05 липня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше засудженого вироком Таращанського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року за
ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 309 КК, із застосуванням приписів ст. 71 цього Кодексу.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Таращанського районного суду Київської області від 05 липня 2022 рокуОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 71 КК ОСОБА_6 призначено покарання за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання за цим вироком частково невідбутого покарання за вироком Таращанського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_6, восени 2021 року, в не встановлений досудовим розслідуванням та судом час, перебуваючи біля ставка "Горянський" в с. Плоске Таращанського району Київської області, помітив десять дикорослих рослин коноплі. В цей момент в нього виник умисел на придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, для власного споживання без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, ОСОБА_6, діючи умисно, незаконно, будучи особою, яка протягом року засуджена за ч. 3 ст. 309 КК, підійшов та зірвав руками виявлені ним рослини коноплі, і в такий спосіб здійснив незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс.
Після цього засуджений поклав зірвані ним рослини коноплі до поліпропіленового мішка, який мав при собі, та переніс до місця свого проживання, де поклав на горищі господарської будівлі для висушування, розпочавши незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, для власного вживання без мети збуту.
Далі, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи за місцем свого проживання, на горищі господарської будівлі забрав зірвані ним рослини коноплі, переніс до гаражного приміщення, яке розташоване на території цієї садиби, де продовжив їх незаконне зберігання. 29 березня 2022 року під час огляду домовлодіння засудженого, працівники поліції виявили та вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою - 1120,29 г, що є великим розміром, а також пристрій для куріння коноплі.
Київський апеляційний суд ухвалою від 06 грудня 2022 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та просить їх скасувати з підстав істотного порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Засуджений вважає, що місцевий суд в порушення приписів ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), за результатами підготовчого судового засідання не дотримався обов`язку перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам ст. 291 КПК. Стверджує, що судовий розгляд проведений неповно, однобічно, упереджено, не досліджені усі обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам подій. В судовому засіданні, яке відбулося 04 липня 2022 року, суддя повідомила про те, що справа буде розглядатися у спрощеному провадженні, однак не роз`яснила йому наслідки такого судового розгляду та особливості апеляційного оскарження з обмеженнями, передбаченими ч. 2 ст. 394 КПК.
Вважає, що його було двічі притягнуто до кримінальної відповідальності за одне й те саме кримінальне правопорушення, адже оскаржуваний вирок повторює ухвалений стосовно нього попередній вирок від 29 січня 2021 року за ч. 3 ст. 309 КК.
Вказує, що порушення, допущені судом першої інстанції, не були усунені судом апеляційної інстанції, а судовий розгляд проведено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.Крім того, апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит у якості свідка його дружини, яка могла підтвердити про тиск з боку прокурора перед судовим засіданням, який стверджував, що при визнанні ним винуватості, йому буде призначено покарання у виді штрафу за ч. 2 ст. 309 КК.
Стверджує, також про те, що викладені у судових рішеннях фактичні обставини кримінального правопорушення, не відповідають дійсним обставина, оскільки на досудовому слідстві під час допиту в якості підозрюваного він повідомив, що мішок з рослинами коноплі поклав на горище у вересні 2020 року.
Позиції інших учасників судового провадження в судовому засіданні
Засуджений та його захисник підтримали доводи касаційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого та просила її відхилити, а судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, вислухавши позицію прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги і вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з положеннями ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.