Постанова
Іменем України
(додаткова)
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 757/16562/20-ц
провадження № 61-6724св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне космічне агентство України, Національний центр управління та випробувань космічних засобів,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання рішень незаконними та зобов?язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання рішень незаконними та зобов?язання вчинити певні дії.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 22 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання рішень незаконними та зобов?язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано незаконним рішення Державного космічного агентства України, оформлене протоколом Центральної житлової комісії від 27 березня 2019 року № 2/2019.
Визнано незаконним рішення Національного центру управління та випробувань космічних засобів, оформлене протоколом житлової комісії від 17 грудня 2019 року № 18-19.
Зобов`язано Державне космічне агентство України зарахувати ОСОБА_1 на квартирний облік з датою прийняття на облік 25 вересня
1998 року (з 16 грудня 2002 року, вид черги - позачергово) у складі сім`ї з двох осіб ( ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 ). Включити ОСОБА_1 до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, з 16 грудня 2002 року, внести до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання житлових приміщень, із оформленням відповідної облікової справи.
Стягнено з Державного космічного агентства України на користь Державного бюджету України 3 783,60 грн на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.
Стягнено з Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь Державного бюджету України 3 783,60 грн на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.
Короткий зміст вимог заяви та її обґрунтування
У січні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
Заява обґрунтована тим, що, приймаючи постанову про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1, Верховний Суд не зазначив нового розподілу судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції.
Посилаючись на статтю 270 ЦПК України, ОСОБА_1 просить суд прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції.
Позиція Верховного Суду та її нормативно-правове обґрунтування
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про задоволення цієї заяви.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року
№ 23-рп/2009).
Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року).
Згідно із частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.