Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 2-3205/2010
провадження № 61-9327св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест",
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду
від 10 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства"УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" (далі - ТОВ "ФК "Гефест") звернулася до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.
В обґрунтування заяви ТОВ "ФК "Гефест" посилалося на те, що 05 жовтня 2010 року заочним рішенням у справі № 2-3205/2010 задоволено позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 11312033000.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 11312033000 та ОСОБА_2 за договором поруки.
14 червня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Гефест" укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого до ТОВ "ФК "Гефест" перейшло право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У зв`язку із викладеним, заявник просив замінити стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "ФК "Гефест" щодо виконання виконавчих листів № 2-3205/2010, виданих Святошинським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Гефест" про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони на його правонаступника, суд першої інстанції виходив із того, що аналогічні до поданої 01 жовтня 2021 року представником ТОВ "ФК "Гефест" заяви вже були розглянуті Святошинським районним судом м. Києва, а тому суд позбавлений можливості вирішити заяву про заміну сторони стягувача, оскільки вирішення такого питання фактично призвело б до повторного розгляду такої заяви, що по своїй суті за цих обставин можливо лише в рамках апеляційного провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року задоволено апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Гефест".
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року скасовано.
Задоволено заяву ТОВ "ФК "Гефест" про заміну сторони на його правонаступника.
Замінено ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Гефест" у цивільній справі № 2-3205/2010 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 11312033000.
Постанова суду мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Гефест" про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися на будь-якій стадії процесу, незалежно від того, чи відкрито виконавче провадження. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що ТОВ "ФК "Гефест" вже зверталось із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні та ухвалами суду було відмовлено у задоволенні таких заяв, є безпідставними, оскільки чинним цивільним процесуальним законом не заборонено повторне звернення до суду із заявою про заміну сторони стягувача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду, у якій просить скасувати вказану постанову, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для заміни стягувача.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами уже розглядалися заяви про заміну кредитора, тому судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
ОСОБА_2 вказувала, що ТОВ "ФК "Гефест" зазначало про те, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2010 року про стягнення заборгованості не виконано, а оскаржувана ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2022 року направлена на сприяння боржнику в ухиленні від виконання рішення суду, оскільки фактично статус набуто на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 14 червня 2019 року № 1517/К, який укладено із ПАТ "Дельта Банк". Однак постановою Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 759/11954/15-ц (провадження № 61-23327св18) уже розглядалася справа про стягнення заборгованості та судом касаційної інстанції зверталася увага стягувача щодо вирішення цього питання шляхом позасудового врегулювання, але з вини ПАТ "Дельта Банк" рішення, що набрало законної сили, не виконано.
Аргументи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу № 2-3205/2010 із Святошинського районного суду м. Києва.
У листопаді 2022 року справа № 2-3205/2010 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2010 року стягнено у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 11312033000 у розмірі 1 549 430,63 грн, державне мито у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 30,00 грн.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 11312033000 та ОСОБА_2 за договором поруки від 07 березня 2008 року № 186357.
14 червня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Гефест" укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого до ТОВ "ФК "Гефест" перейшло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні заяви про заміну кредитора його правонаступником та видачу виконавчого листа у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні заяви про заміну кредитора його правонаступником, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред`явлення виконавчого листа у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2018 року відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 14 червня 2019 року № 1517/К право вимоги за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 11312033000 від ПАТ "Дельта Банк" перейшло до ТОВ "ФК "Гефест".
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року відмовлено ТОВ "ФК "Гефест" у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року відмовлено ТОВ "ФК "Гефест" у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
У жовтні 2021 року ТОВ "ФК "Гефест" втретє звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, в якій просило замінити стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "ФК "Гефест" у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права