1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/527/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Кунянський С.М. (адвокат)

відповідача - Боровська Н.В. (адвокат); Євсюков Ф.Б. (адвокат)

третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився

третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився

третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед"

на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед"

до приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"

про відкликання та спростування недостовірної інформації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України";

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних технологій";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "ОКМА".

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. У травні 2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" (далі - ТОВ "Хімекс Лімітед") звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (далі - ПАТ "КЗТВ") про відкликання та спростування недостовірної інформації.

1.2. Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 у справі N927/527/18 (суддя Гетя Н.Г.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

1.3. 30.05.2019 господарським судом Полтавської області ухвалено додаткове рішення, яким частково задоволено заяву відповідача та стягнуто з позивача 150 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

1.4. Постановою Верховного Суду від 27.08.2019 рішення господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 скасовано, справу №917/527/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

1.5. 05.11.2019 постановою Східного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги позивача скасовано додаткове рішення від 30.05.2019 з підстав прийняття касаційним судом постанови від 27.08.2019 про скасування судових рішень із направленням справи до місцевого господарського суду.

1.6. За результатами нового розгляду справи №917/527/18 рішенням господарського суду Полтавської області від 11.03.2020 відмовлено у позові.

1.7. Постановами Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та Верховного Суду від 11.02.2021 рішення господарського суду Полтавської області від 11.03.2020 у справі № 917/527/18 залишено без змін.

1.8. 05.07.2022 до господарського суду Полтавської області від ПАТ "КЗТВ" надійшла заява від 29.06.2022 щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №917/527/18 (т. 9 а. с. 1-5).

1.9. У вказаній заяві відповідач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 400 000 грн, понесені у зв`язку із представництвом адвокатом Овчаренко В.Ю. інтересів відповідача в суді під час первісного розгляду справи.

1.10. 15.08.2022 до господарського суду Полтавської області від відповідача надійшли доповнення до заяви щодо вирішення питання про судові витрати (т. 9 а. с. 71-73). У вказаних доповненнях він просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача 550 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

1.11. Вказані доповнення до заяви мотивовані тим, що окрім витрат, понесених відповідачем за договором про надання правової допомоги адвокатом Овчаренко В.Ю., відповідач також поніс витрати за договором про надання правової допомоги адвокатом Пшеничним О.Л. в розмірі 150 000 грн. На підтвердження розміру понесених витрат відповідач надав суду договір про надання правової допомоги від 21.10.2019, укладений з Пшеничним О.Л., та додаткові угоди до нього; акт приймання-передавання наданих послуг від 26.02.2021; детальний опис робіт; платіжні доручення про сплату адвокату грошових коштів.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2022 (суддя Тимошенко О.М.) залишено без розгляду доповнення до заяви ПАТ "КЗТВ" щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 09.08.2022 (вх. № 5521 від 15.08.2022). Клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Хімекс Лімітед" на користь ПАТ "КЗТВ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 грн. В іншій частині клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат відмовлено.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (колегія суддів: Медуниця О.Є., Істоміна О.А., Стойка О.В.) додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Хімекс Лімітед", не погоджуючись з додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2022 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2023, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким залишити без розгляду заяву ПАТ "КЗТВ" від 29.06.2022 щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування:

- частини восьмої статті 129 ГПК України у тому контексті "чи є подання заяви про розподіл судових витрат під час первісного розгляду справи таким, що звільняє від обов`язку подання такої заяви у встановлений законом 5-денний строк під час нового розгляду справи, у разі якщо первісну заяву вже було розглянуто по суті";

- частини другої статті 221 ГПК України у тому контексті "чи може суд вирішити питання про судові витрати пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог";

- частини третьої статті 221 і частини 2 статті 244 ГПК України у їх системному зв`язку, у тому контексті "якою нормою встановлено строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат - частина восьма статті 129 (5 днів після ухвалення рішення суду) або частина друга статті 244 ГПК України (до закінчення строку на виконання рішення) ";

- частини третьої статті 43 ГПК України у тому контексті "чи слід визнавати зловживанням процесуальними правами факт подання заяви про розподіл судових витрат через більше, ніж 2 роки після ухвалення рішення по суті справи, без одночасного подання клопотання про поновлення встановленого законом строку".

4.3. Скаржник зазначає, зокрема, що:

- докази на підтвердження розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129, частина перша статті 221 ГПК України);

- у разі не подання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина друга статті 118, частина восьма статті 129 ГПК України);

- якщо у рішенні суду це питання не було вирішено, то воно вирішується в судовому засіданні, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У такому випадку суд ухвалює додаткове рішення (частини друга, третя статті 221 ГПК України).

4.4. ТОВ "Хімекс Лімітед" зазначає також, що під час нового розгляду справи суд мав заново здійснити розподіл судових витрат на підставі нових заяв сторін, адже попередні рішення у справі були скасовані, а заява відповідала від 19.11.2018 вже була вирішена судами по суті, а отже повторному "автоматичному" розгляду під час нового розгляду справи не підлягала.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "КЗТВ" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

6.4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Предметом касаційного оскарження є додаткове рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції про часткове задоволення клопотання відповідача про розподіл судових витрат.

7.2. З тексту оскаржуваної постанови та касаційної скарги вбачається, що скаржником не оскаржується додаткове рішення в частині залишення без розгляду доповнення до заяви щодо вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

7.3. Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

7.4. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

7.5. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

7.6. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи :

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

7.7. Чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

7.8. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

7.9. За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

7.10. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

7.11. Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

7.12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

7.13. Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

7.14. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

7.15. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

7.16. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

7.17. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.


................
Перейти до повного тексту