ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/21935/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023
у справі № 910/21935/21
за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
до: 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк";
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - позивач, Управління ДПС) як відокремлений підрозділ ДПС України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк", відповідач-1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, відповідач-2) про зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про включення кредиторських вимог на загальну суму 48 429 603,77 грн, які утворилися внаслідок невиконання АТ "Дельта Банк" податкових зобов`язань, проте Уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк" відмовила у визнанні позивача кредитором, у зв`язку з чим позивач просив суд зобов`язати відповідача-1 подати відповідні зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" на затвердження виконавчою дирекцією відповідача-2 та затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів у частині включення до нього кредиторських вимог позивача на вказану суму.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2022 у справі №910/21935/21 позовну заяву Управління ДПС залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали та спосіб їх усунення шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 726 444,06 грн.
19.01.2022 до Господарського суду міста Києва від Управління ДПС надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивачем додано докази сплати судового збору - платіжне доручення № 8497 від 30.12.2021 на суму 2 270,00 грн.
У заяві про усунення недоліків позивач зауважив, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру, а тому підлягає сплаті судовий збір саме у розмірі 2 270,00 грн, а не у сумі 726 444,06 грн, як визначено судом у зазначеній ухвалі місцевого господарського суду від 06.01.2022.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21935/21 позовну заяву Управління ДПС і додані до неї документи повернуто заявнику.
Ухвала суду мотивована тим, що позовна вимога про зобов`язання вчинити дії, в цьому випадку, має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за подання такого позову визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача. Дійшовши таких висновків, суд першої інстанції повернув позовну заяву на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав того, що недоліки позовної заяви щодо сплати судового збору у передбаченому законом порядку у розмірі позивачем не усунуто у строк, встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.01.2022, оскільки сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж зазначено судом у наведеній ухвалі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 апеляційну скаргу Управління ДПС залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/21935/21 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції у своїй постанові дійшов висновку про правомірність повернення позовної заяви на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України, з огляду на неусунення її недоліків, погодившись при цьому з мотивами місцевого господарського суду про те, що вимога про затвердження змін шляхом включення кредиторських вимог податкового органу до акцептованого реєстру вимог кредиторів неплатоспроможного банку є вимогою майнового характеру, тому за подання такого позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі з урахуванням ціни позову (суми грошових вимог Управління ДПС).
У питанні визначення характеру (майнового чи немайнового) позовних вимог судами враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, від 02.12.2020 у справі №905/105/20.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у цій справі, Управління ДПС подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначив обставини, визначені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права (у питанні повернення позовної заяви без розгляду) внаслідок невірного застосування положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за відсутності висновку Верховного Суду щодо визначення характеру (майнового чи немайнового) позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 вчинити дії шляхом внесення відповідних змін до акцептованого реєстру вимог кредиторів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Касаційне провадження
07.02.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління ДПС.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 для розгляду справи № 910/21935/21 визначено колегію суддів у складі: Колос І.Б. - головуючий, Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М.
Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління ДПС та ухвалено здійснити перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №910/21935/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
16.03.2023 зазначеною колегією суддів подано заяву про самовідвід від участі у розгляді справи № 910/21935/21, мотивовану порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, оскільки спір у справі виник із недоговірних зобов`язань щодо спонукання виконати або припинити певні дії; відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду "Про затвердження складу судових палат, персонального складу постійних колегій суддів у складі судових палат, спеціалізації судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду" № 12 від 17.10.2022 (у редакції зборів суддів від 23.12.2022 № 18) спір у справі відноситься до спеціалізації судової палати для розгляду справ про банкрутство, до якої вищезазначені судді не входять.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2023 заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Колос І.Б., Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М. від 16.03.2023 про самовідвід у розгляді справи № 910/21935/21 задоволено; справу передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями з урахуванням їх спеціалізації.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.03.2023 № 29.2-02/706 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/21935/21 у зв`язку з ухвалою про самовідвід суддів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21935/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2023 прийнято до провадження у новому складі колегії суддів справу № 910/21935/21 за касаційною скаргою Управління ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023, ухвалено здійснити її перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи та перевіривши правильність застосування судами норм права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вимогами частини четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Повертаючи позовну заяву Управління ДПС без розгляду на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки не подано докази сплати судового збору в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди Управління ДПС із висновками судів попередніх інстанцій про віднесення вимог про зобов`язання внести та затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів неплатоспроможного банку до вимог майнового характеру, що мало наслідком визначення відповідного розміру судового збору за подання таких вимог та повернення позовної заяви без розгляду через неусунення її недоліків (з підстав несплати (недоплати) судового збору у визначеному законом розмірі).
Отже, предметом касаційного дослідження є питання правомірності застосування судами норм Закону України "Про судовий збір" у контексті визначення характеру позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести та затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".