ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/3316/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул"
про забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення заборгованості,
особа, яка може отримати статус учасника справи:
Приватне акціонерне товариство "Техенерго".
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Соул (далі - ТОВ "Сіті Соул") звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Приватного акціонерного товариства "Техенерго" (далі - ПАТ "Техенерго") про стягнення заборгованості за договорами поставки від 12.07.2019 № 120719/19.12.187/2 та від 08.06.2021 № 0806/21/21.12.204/2.
ТОВ "Сіті Соул" стверджувало, що заборгованість відповідача перед ТОВ "Сіті Соул" за договором поставки від 12.07.2019 № 120719/19.12.187/2 з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних становить 34 769 348,94 грн, а за договором поставки від 08.06.2021 № 0806/21/21.12.204/2 становить 23 448 924,48 грн.
У прохальній частині заяви про забезпечення позову заявник просив накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу ПАТ "Техенерго" у розмірі 58 218 273,42 грн, які знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, до вирішення спору по суті.
Заявник стверджував, що є ризик того, що відповідач продовжить триваюче порушення умов договорів поставки шляхом несплати своєї заборгованості за ними навіть за умов наявності у відповідача достатніх грошових коштів для виконання своїх зобов`язань. Така підозра ґрунтується на тому, що відповідач не вживає жодних заходів щодо погашення наявної в нього заборгованості. Так, крайній платіж за договором поставки 2019 року був 10.01.2022, а за договором поставки 2021 року - 09.11.2021.
1.2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.12.2022 заяву ТОВ "Сіті Соул" про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено в повному обсязі. Накладено арешт на грошові кошти, що належать відповідачу Приватному акціонерному товариству "Техенерго" у розмірі 58 218 273, 42 грн, які знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, до вирішення спору по суті.
Ухвала мотивована тим, що ПАТ "Техенерго" за 2021 рік взяв участь та став переможцем в державних закупівлях на суму більш ніш 320 млн. грн, а за 2022 рік - близько 16 млн. грн, про що свідчить відкрита інформація з веб-сайту майданчику "Dozorro".
У разі не вчинення дій, таких як накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачу, є ймовірність щодо вчинення навмисних дій зі сторони відповідача (його посадових осіб) щодо виведення коштів з рахунків відповідача, що значно ускладнить виконання рішення по цій справі, у разі задоволення позовних вимог, та може зробити неможливим погашення заборгованості перед позивачем.
Вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, оскільки цим забезпечено ефективний захист прав та законних інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, та враховуючи можливе виведення або зняття коштів з рахунків відповідача під час розгляду справи, що ускладнить або унеможливить ефективний захист прав Позивача та виконання майбутнього рішення суду. Таке забезпечення буде сприяти відновленню порушеного права Позивача.
Отже, у випадку задоволення позовної заяви позивача до відповідача, виконання рішення буде можливе за рахунок грошових коштів відповідача, які у нього наявні.
До того ж, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у відповідача відсутнє будь-яке зареєстроване нерухоме майно за рахунок продажу якого може бути виконано рішення суду про стягнення заборгованості.
Виходячи з розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених в цій заяві вимог щодо забезпечення позову до подання позовної заяви, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом майбутньої позовної вимоги, оскільки, такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд першої інстанції вважав накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення до вирішення спору по суті обґрунтованим та доречним, що забезпечить можливість виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідача та нарахованих штрафних санкцій.
1.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 914/3316/22 ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.12.2022 скасовано. У задоволенні заяви ТОВ "Сіті Соул" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Постанова арґументована тим, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову суд не повинен досліджувати обґрунтованість позову, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову та, обґрунтовуючи наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, обмежився лише наведенням мотивів, викладених у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову та посиланням на загальні норми ГПК України. При цьому судом взагалі не наведено мотивів заперечення відповідача щодо такого заходу забезпечення позову.
Судом першої інстанції не наведено обставин з посиланням на докази, які б свідчили про вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову так і з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, в тому числі і дій, спрямованих на безпідставне витрачання ними коштів чи приховування активів тощо.
Отже, висновок суду щодо потенційної можливості настання в майбутньому негативних наслідків для позивача без надання відповідного обґрунтування та доказів не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Зважаючи на викладене, Західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову не надав належної правової оцінки обставинам справи та доводам, на підставі яких позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, чим порушив принцип співмірності заходу забезпечення позову та збалансованість інтересів сторін у справі. Вжитий судом першої інстанції захід забезпечення позову не відповідає вимогам щодо адекватності та внаслідок його застосування фактично блокується (припиняється) господарська діяльність товариства відповідача, оскільки останнє фактично позбавлене будь-якої можливості здійснювати платежі на виконання своїх господарських зобов`язань.
Висновок Господарського суду Львівської області про задоволення заяви ТОВ "Сіті Соул" про забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.
2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
2.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 914/3316/22, ТОВ "Сіті Соул" звернувся із касаційною скаргою у якій просить скасувати оскаржену постанову і залишити без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.12.2022.
Скаржник стверджує, що обставини об`єктивно свідчать про значний розмір зобов`язань ПАТ "Техенерго", які не були виконані тривалий час і продовжують не виконуватись. Жодних дій щодо погашення заборгованості відповідачем не вживається, навпаки ПАТ "Техенерго" всіма активними способами намагається перешкодити ТОВ "Сіті Соул" у реалізації права на судовий захист своїх прав, зокрема шляхом подання позовів про визнання договору поставки № 120719/19.12.187/2 недійсним та визнання договору поставки №0806/21/21.12.204/2 недійсним і стягнення 1350 000,00 грн.
В оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції бере до уваги бездоказові твердження відповідача про те, що, нібито, ПАТ "Техенерго" пропонувало ТОВ "Сіті Соул" різні варіанти вирішення проблеми оплати, погашення існуючої заборгованості тощо. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що таким твердженням ПАТ "Техенерго" визнає існування його заборгованості за договорами поставки, а також частково погашаючи заборгованість протягом 2019-2022 років, усвідомлюючи та визнаючи залишення та існування боргу перед позивачем, відповідач звертається до Господарського суду міста Києва з визнанням договорів поставки недійсним. Фактично вчиняючи дії, спрямовані на ухилення від виконання існуючого та визнаного ним зобов`язання.
Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у справі у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність Відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову. Певне обмеження відповідача у можливості розпорядження коштами не може розцінюватись як перешкоджання здійсненню його господарської діяльності, оскільки, опосередковане його обов`язком виконання умов договору, спрямоване саме на збереження грошових коштів відповідача до вирішення спору по суті, а тому переслідує легітимну мету та забезпечує збалансованість інтересів сторін. Аналогічні правові висновки міститься у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 року у справі № 905/447/22, від 17.11.2022 у справі № 922/1116/22, від 29.04.2022 у справі № 407/05/21.
ПАТ "Сіті Соул" надавало докази того, що у ПАТ "Техенерго" відсутнє будь-яке зареєстроване нерухоме майно, за рахунок продажу якого може бути виконано рішення суду про стягнення заборгованості. У зв`язку із цим, єдине майно, що є у відповідача та яке може бути використане для погашення значного розміру заборгованості у випадку задоволення позову є грошові кошти на рахунку в банку. Заборгованість ПАТ "Техенерго" утворилась перед ТОВ "Сіті Соул" за поставлену кабельну продукцію ще задовго до повномасштабного вторгнення на територію України, блокування роботи атомних електростанцій в Україні, у т.ч. захоплення Запоріжської АЕС.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції взяв до уваги бездоказові припущення відповідача про те, що, ніби то, дії посадових осіб ТОВ "Сіті Соул" спрямовані на припинення діяльності ПАТ "Техенерго". ПАТ "Техенерго", усвідомлюючи, що в подальшому дана продукція буде поставлена ним на відокремлені підрозділи ДП "НАЕК "Енергоатом", на виконання державного замовлення, усвідомлюючи правову природу правочинів, самостійно обрало постачальника та виробника кабельної продукції, оскільки, це прописано в самих предметах договорів поставки, та виявив згоду на поставку саме продукції виробництва Kabelovna Kabex a.s. (Чехія).
2.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів скаржника, погоджується із мотивами апеляційного господарського суду та вважає, що відсутні підстави для забезпечення позову.
3.1. Позиція Верховного Суду
3.2. У зв`язку із перебуванням судді Могила С. К. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023, касаційну скаргу ТОВ "Сіті Соул" передано для розгляду колегії суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, судді Зуєв В. А., Случ О. В. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
3.3. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
3.4. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.