ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 640/9/20
адміністративне провадження № К/9901/27249/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючий суддя Яковенка М. М.,
суддів Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
за участі:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.
представника позивача Фатєєва І. В.
представника відповідача Ткач С.С.
розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі відеоконференції адміністративну справу № 640/9/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гібсон Інновейшнз Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гібсон Інновейшнз Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: головуючий - суддя Лічевецький І. О., судді - Мельничук В. П., Оксененко О. М.) від 24 червня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю Гібсон Інновейшнз Україна» (далі за текстом - ТОВ «Гібсон Інновейшнз Україна», позивач) звернулось до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення № 00000434304 від 11 жовтня 2019 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 року на 1 812 886 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 453 222 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000444304 від 11 жовтня 2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000394304 від 11 жовтня 2019 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2019 року на 1 812 886 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 906 443 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000404304 від 11 жовтня 2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000454304 від 11 жовтня 2019 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2019 року. на 1 812 886 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 906 443 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000464304 від 11 жовтня 2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000414304 від 11 жовтня 2019 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2019 року на 1 812 886 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 906 443 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000424304 від 11 жовтня 2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000534304 від 28 жовтня 2019 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2019 року на 1 812 886 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 906 443 грн.
2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не отримував жодного акту перевірки та податкового повідомлення-рішення за раніше поданою декларацію, в якій вперше було заявлено суми до бюджетного відшкодування на рахунок платника податків, а відтак встановити законність підстав розрахунків та підстави, якими зумовлено зменшення суми бюджетного відшкодування, не вбачалося за можливе, з огляду на що відсутні будь-які порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
2.1 При цьому, заявлені до бюджетного відшкодування суми сформовані на підставі податкових зобов`язань у минулих періодах та були відображені у деклараціях з податку на додану вартість у 2018-2019 роках.
2.2 ТОВ Гібсон «Інновейшнз Україна» також стверджувало, що у даній ситуації мали бути складені податкові накладні за формою «В3», а не за формою «В1», як це вчинив відповідач, а тому спірні податкові повідомлення - рішення винесені за результатами камеральної податкової перевірки є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2019 року: №00000434304, № 00000394304, № 00000454304, № 00000414304, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначено штрафні (фінансові) санкції за період квітня - липня 2019 року, та № 00000534304 від 28 жовтня 2019 року за період серпня 2019 року.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, за наслідками апеляційного оскарження Головного управління ДПС у м. Києві, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ Гібсон «Інновейшнз Україна» відмовлено повністю.
5. 26 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Гібсон «Інновейшнз Україна», в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня та ухвалити нове рішення, яким рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2021 року залишити без змін.
6. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 08 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкрите судове засідання з викликом сторін, в режимі відеоконференції.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 04 вересня 2019 року по 17 вересня 2019 року посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральні перевірки ТОВ «Гібсон Інновейшнз Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за періоди квітень - липень 2019 року.
10. Результати перевірки оформлено актами № 422/26-15-43-04-19/38855045, № 423/26-15-43-04-19/38855045, № 424/26-15-43-04-19/38855045, № 425/26-15-43-04-19/38855045 від 17 вересня 2019 року.
11. Згідно актів перевірки позивачем порушено вимоги статті 200 ПК України», розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за спірний періоди квітня - липня 2019 року на 1 812 866 грн.
12.Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.
12.1 03 вересня 2019 року позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень - липень 2019 року із задекларованою сумою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 1 812 866 грн.
12.2 При заповненні таблиці 1 Додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» підприємством не було задекларовано суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду) та суму фактично сплачену у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка «Усього» графи 7 таблиці 2).
12.3 Крім того, ТОВ «Гібсон Інновейшнз Україна» допущено помилку в декларуванні показників в таблиці 2 Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», включено суму ПДВ, яка включена в «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» за квітень - липень 2019 року, а саме:
від`ємне значення в розмірі 1 812 886 р., що сформоване у період з квітня по вересень 2018 року Проте, зазначені періоди відсутні у Додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до декларації з ПДВ за березень - червень 2019 року, якого не було подано до декларації з ПДВ за цей період.
13. Також перевіркою встановлення порушення термінів подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень - липень 2019 року.
14. На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято:
- податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2019 року (надалі - ППР від 11 жовтня 2019 року):
№ 00000434304, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 р. на 1 812 886 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі (25 %) 453 222 грн.;
№ 00000394304, № 00000454304, № 00000414304, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 812 886 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі (50%) 906 443 грн. за період травня - липня 2019 року;
- податкові повідомлення-рішення, якими застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн та 1020 грн. за кожне порушення термінів подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень - липень 2019 року відповідно.
15. Крім цього, згідно висновків камеральної перевірки ТОВ «Гібсон Інновейшнз Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, оформленої актом № 429/26-15-43-04-19/38855045 від 24 вересня 2019 року, позивачем порушено вимоги ст. 200 ПК України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2019 р. на 1 812 866 грн.
16. Так, відповідно до поданої 19 вересня 2019 року податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року позивач заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ у розмірі 1 812 866 грн.
16.1 Разом з тим, у рядку 9 «Усього податкових зобов`язань» цієї декларації зазначено « 0 грн.», у рядку 17 «Усього податкового кредиту» - « 0 грн.», у зв`язку з чим завищено рядок 19 «Від`ємне значення різниці міх сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 19 декларації) (позитивне значення)» на 1 812 886 грн.
16.2 Також станом на дату подання податкової декларації за серпень 2019 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту ТОВ «Гібсон Інновейшнз Україна» становить 5 543 362 грн. 21 коп., що перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст. 200-1 ПК України.
16.3 Крім того, при декларуванні показників таблиці 1 Додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» підприємством не задекларовано суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду), а також не задекларовано суму від`ємного значення, фактично сплачену у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка «Усього» графи 7 таблиці 2).
16.4 При декларуванні показників в таблиці 2 Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», не задекларовано від`ємне значення, яке сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України.
17. За наслідками перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №00000534304 від 28 жовтня 2019 року (далі - ППР від 28 жовтня 2019 року), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2019 року на 1 812 886 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі (50 %) - 906 443 грн.
18. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за кожне порушення термінів подання податкової декларації (несвоєчасне подання) з податку на додану вартість за квітень - липень 2019 року відповідно.
19.1 При цьому, суд першої інстанції зазначив, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11 жовтня 2019 року № 00000444304 застосовано штраф як за перше порушення 170 грн., про що свідчить сума штрафу, визначена прописом, проте, в графі "сума штрафних (фінансових) санкцій" визначено 1020 грн. З огляду на положення п. 120.1 ст. 120 ПК України за первісне порушення накладається штраф у розмірі 170 грн., що і є вірною сумою штрафу. Всі інші податкові повідомлення-рішення містять суму штрафу 1020 грн. як за повторне порушення, що відповідає вимогам п. 120.1 ст. 120 ПК України.
20. Разом з тим, суд першої інстанції зауважив, що сума завищеного бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаних рішеннях однакова - 1 812 886 грн., оскільки вона була однакова у податковій звітності з ПДВ за березень-серпень 2019 року. Зміст вказаної податкової звітності, зокрема, додатків 3 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)" підтверджує пояснення позивача про те, що фактично у податковій звітності з ПДВ за вказаний період відображалася одна й та сама сума заявленого бюджетного відшкодування, що виникло у періоді 2018 року. Тобто, мова йшла про одну й ту саму суму у розмірі 1 812 886 грн., а не шість таких сум, і відповідач при вивченні податкової звітності не міг цього не розуміти.
20.1 Відповідач фактично дійшов висновку про допущення позивачем помилок в заповненні декларації з ПДВ, що може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності саме за ці порушення, проте не може бути підставою для визначення позивачу зменшеної суми відшкодування податком на додану вартість у розмірі 1 812 886 грн. в п`ятикратному розмірі з накладенням відповідних штрафних санкцій.
20.2 Вказане також додатково є підставою для висновку про те, що фактично відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для отримання позивачем заявленого бюджетного відшкодування за його недоведенням, що є підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні, проте не є підставою для визначення позивачу зменшеної суми відшкодування податком на додану вартість у розмірі 1 812 886 грн. в шестикратному розмірі з накладенням відповідних штрафних санкцій.
20.3 З урахуванням п. 200.1, 200.4, 200.7, 200.14 ст.200 ПК України визначення позивачу суми завищення бюджетного відшкодування, що відповідає сумі задекларованої суми для отримання бюджетного відшкодування згідно з поданими деклараціями, є фактично відмовою у отриманні бюджетного відшкодування, що передбачає винесення податкового повідомлення-рішення за формою «В3» згідно з Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, а тому були відсутні підстави для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень за формою «В1» та як наслідок застосування штрафних санкцій в порядку ст. 123 Податкового кодексу України.
21. Своєю чергою, судом апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду на підставі зібраних додаткових документів, зауважено, що обґрунтовуючи висновки щодо завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, ГУ ДФС у м. Києві, серед іншого, зазначило в актах перевірки, що ТОВ «Гібсон Інновейшнз Україна» не відобразило в у рядку 16.3 податкових декларацій результати камеральної перевірки, оформленої актом № 2232/26-15-43-04-18/38855045 від 27 травня 2019 року.
22. Із дослідженого судом апеляційної інстанції копії акту камеральної перевірки № 2232/26-15-43-04-18/38855045 від 27 травня 2019 року суд встановив, що відповідач дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Гібсон Інновейшнз Україна» права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 812 886 грн. з огляду на те, що при заповненні таблиці Додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» до декларації з ПДВ за березень 2019 р. підприємством не було задекларовано суму фактичну сплачену у попередніх та звітного (податкових) періодах постачальникам товарі/послуг або до Державного бюджету України.
23. На підставі цього акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №00000804304 за формою «В3» від 07 червня 2019 року, яким позивачеві відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 812 886 грн. відповідно до податкової декларації за березень 2019 року.
24. Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача листом із повідомленням про вручення та повернулось із позначкою «Вибули».
25. Суд апеляційної інстанції, з урахуванням п. 42.2 ст. 42 ПК України, податкове повідомлення-рішення № 00000804304 за формою «В3» від 07 червня 2019 року вважав належним чином врученим.
26. Оскільки податкове повідомлення-рішення за формою «В3» від 07 червня 2019 року позивачем не оскаржувалось, то останній мав відобразити зазначену в ньому суму у рядку 16.3 декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду.
27. Подальше послідовне декларування цієї суми до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податкових деклараціях з ПДВ за квітень - серпень 2019 року свідчить про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та має наслідком правомірного винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень за формою «В1».
28. Апеляційний суд зауважив, що суд першої інстанції, внаслідок неповного з`ясування обставин та задовольняючи позовні вимоги в цій частині, дійшов помилкового висновку про те, що відповідач повинен був неодноразово відмовляти у наданні бюджетного відшкодування однієї і тієї ж суми, приймаючи рішення за формою «В3».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, а тому постанова підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.
30. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
31. У доводах касаційної скарги, з приводу пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник наводить фактичні обставини справи, посилається на пункти ст. ст. 58 та 200 ПК України, Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 ( в редакції чинній на час спірних правовідносин), перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем, наводить постанови Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 812/1294/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 810/3697/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 804/8838/17 які не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови.
32. Так, скаржник наголошує на ненаправлені на його адресу та неотримані акту камеральної перевірки від 27 травня 2019 року та прийнятого на підставі нього податкового повідомлення-рішення №00000804304 за формою «В3» від 07 червня 2019 року, яким позивачеві відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 812 886 грн. відповідно до податкової декларації за березень 2019 року, що є порушенням ст. ст. 42, 58 ПК України. Дані та інформація щодо такого направлення є суперечливою.